ДО МОДЕЛІ ВІДНОВЛЮВАЛЬНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ ІШЕМІЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ ПІСЛЯ ХІРУРГІЧНОЇ РЕВАСКУРЯРИЗАЦІЇ МІОКАРДУ НА САНАТОРНОМУ ЕТАПІ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2017.v0.i4.8314Ключові слова:
ішемічна хвороба серця, відновлювальне лікування, хірургічна реваскуляризація, ефективність, модель санаторного лікування.Анотація
Резюме. В останнє десятиріччя, в лікуванні ішемічної хвороби серця (ІХС), набули розвитку методи хірургічної реваскуляризації міокарду, які дозволяють суттєво ремоделювати міокард та значно покращити його функціональні властивості. Разом з тим, хірургічна реваскуляризація міокарду не усуває основних причин розвитку захворювань атеросклеротичної природи. Неефективно проведена реабілітація, включаючи недостатнє управління основними чинниками кардіоваскулярного ризику, може значно знизити результати виконаної операції.
Мета роботи розробити модель відновлювального лікування хворих ІХС після хірургічної реваскуляризації міокарду з урахуванням коморбідної патології на санаторному етапі лікування
Матеріали дослідження: Методологія концептуальної моделі ґрунтується на визначені клініко-функціонального стану хворого та розрахунку інтегральної оцінки прогресування ІХС у хворих, які перенесли ХРМ з урахуванням функціональних та метаболічних показників, розробки індивідуальної програми санаторного лікування та визначення її ефективності
Результати дослідження Принцип побудови програм реабілітації повинен включати наступні блоки: мобілізація саногенетичних механізмів відновлення морфофункціонального стану міокарду, покращення психосоматичного стану хворих та підвищення фізичної працездатності та особливе місце в системі відновлювального лікування повинні займати технології спрямовані на зниження ступенів ризику розвитку ускладнень як в перші дні після оперативних втручань, так і в віддалені періоди
Висновки Диференційований підхід (в залежності від коморбідної патології) до призначення комплексів ВЛ сприяє підвищенню ефективності санаторно-курортного лікування на 44,4%.
Посилання
International Classification of Impairment, Disabilities and Handicaps. (1980). Geneva: WHO 206-207.
Bokeriya, L.A., Gudkova, R. (2007). Serdechno-sosudistaya khirurgiya [Cardiovascular surgery]. Moscow: NTSSSKH [in Russian].
Perk, J., de Backer, G., Gohlke, H., Graham, I., Reiner, Z., Verschuren, W.M. et al. (2012). European guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice (version 2012). Eur. Heart J., 33, 1635-1701.
Dukelskyi, O.O. (2010). Depresiia u khvorykh z ishemichnoiu khvoroboiu sertsia, yaki perenesly stentuvannia koronarnykh arterii [Depression in patients with ischemic heart disease who have suffered coronary artery stenting]. Ukrainskyi visnyk psykhonevrolohii – Ukrainian Journal of Psychoneurology, 18, 4 (65), 74-78 [in Ukrainian].
Vostrikov, V.E., Zubkova, V.I., & Shumkina M.S. (2000). Reabilitatsyya bolnykh IBS posle AKSh na sanatornom étape: Metodicheskie rekomendatsyi [Rehabilitation of patients with coronary heart disease after CABG at the sanatorium stage: Methodical recommendations]. Moscow: [in Russian].
Oganov, R.H. (2012). Profilakticheskaya kardiologiya: nadezhdy i realnost [Preventive cardiology: hope and reality]. Zdravookhraneniye – Healthcare, 9, 60-67 [in Russian].
Kolodenko, O., Kolodenko, V., & Babov, K. (2017). Integral evaluation of effectiveness of the renewal treatment of patients with ischemic heart disease after myocardium surgical revascularization. Eureka: Health Sciences, 5, 11-15.
