ЗМІНИ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ ЖИТТЯ У ПАЦІЄНТІВ З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ У ВІКОВОМУ АСПЕКТІ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2017.v1.i3.8055Ключові слова:
артеріальна гіпертензія, якість життя, віковий аспект, опитувальник SF-36.Анотація
Артеріальна гіпертензія (АГ) незмінно залишається головним фактором ризику серцево-судинних захворювань, інвалідизації та передчасної смерті. За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров'я, АГ - найбільша в історії людства неінфекційна пандемія, яка визначає структуру серцево-судинної захворюваності та смертності.
Метою дослідження буловизначення змін у якості життя у пацієнтів з артеріальною гіпертензією в залежності від вікового аспекту.
Матеріали та методи
Обстежено 60 пацієнтів на АГ, вік яких коливався від 51 до 76 років та в середньому становив 58,19±0,80 років. При цьому 11 пацієнтів були віком від 51 до 59 років (18,3%), 12 пацієнтів – від 60 до 69 років (19,9 %), 9 пацієнтів були у віці від 70 до 76 років (14,9 %) жіночої статі, та 16 пацієнтів чоловічої статі– від 54 до 65 років, що склало 26,6 %, та 12 обстежених осіб були у віці 66 років та старше (19,9 %).
Усім хворим на початку та наприкінці дослідження проводили офісне вимірювання систолічного (САТ) і діастолічного (ДАТ) артеріального тиску, оцінку якості життя за допомогою опитувальника SF-36.
Висновки
В результаті дослідження виявлено, що показники ЯЖ пацієнтів з АГ статистично значно понижені за усіма шкалами опитувальника SF – 36, за винятком шкали соціального функціонування (СФ).Чим вищим був ступінь зниження САТ і ДАТ, тим більше зростала оцінка фізичного та психічного компоненту здоров'я.
Посилання
Horbas, I.M. (2012). Kontrol arterialnoi hipertenzii sered naselennia: stan problemy za danymy epidemio- logichnykh doslidzhen [Control of arterial hypertension among the population: the state of the problem according to epidemiological studies]. Ukrainskyi terapevtuchnyi zhurnal – Ukrainian Therapeutic Journal, 2, 21-26 [in Ukrainian].
Malaya, L.T., & Lapshuna, L.A. (2012). Arterialnaya gipertoniya. Vnutrennie bolezni [Arterial hypertension. Inter- nal illnesses]. Charkov: VTD “Universytetska knyha” [in Russian].
Svishenko, Ye.P. Vyiavlennia ta likuvannia arterialnoi hipertenzii v Ukraini: realnist ta perspektyvy [Detection and treatment of arterial hypertension in Ukraine: reality and prospects]. Ukrainskyi terapevtychnyi zhurnal – Ukrainian Therapeutic Journal, 1, 13-16 [in Ukrainian]
Sirenko, Yu.M., Radchenko, G.D., & Marzovenko, I.M. (2012). Arterialnaya gipertenziya [Arterial hypertension]. 4, 7-23 [in Ukrainian].
(2013). Adherence to long-term therapies: Evidence for action. Geneva, WHO.
Bardage, C., & Isacson, D. (2014). Hypertension and healthrelated quality of life: anepidemiological study in Sweden. J. Clin. Epidemiol., 54, 172-181.
Barnason, S., Zimmermann, L., & Anderson, A. (2015). Functional status out comes of patients with a coronary artery by passgraf to vertime. Heart Lung, 29, 33-46.
Battersby, C., Hartley, K., & Fletcher, A. (2015). Quality of the life in treated hypertension: a cause-control community based study. J. Hum. Hypertens., 9, 981-986.
Baroletti, S., & Dell’Orfano, H. (2015). Medication adherence in cardiovascular disease. Circulation, 121, 1455-1458.
Deeks, A., Lombard, C., Michelmore, J., & Teede, H. (2009). The efects of gender and age on health related behaviors, 9, 213.
(2013). Guidelines for the management of arterial hypertension. The task force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC). Journal of Hypertension, 31, 1281-1357.
Gee, M.E., Bienek, A., McAlister, F.A., Robitaille, C., Jofres, M., & Tremblay, M.S. (2012). Factors associated with lack of awareness and uncontrolled high blood pressure among Canadian adults with hypertension. Can. J. Cardiol., 28 (3), 375-382.
Gu, Q., Burt, V.L., Paulose-Ram, R., & Dillon, C.F. (2013). Gender differences in hypertension treatment, drug utilization patterns, and blood pressure control among US adults with hypertension: data from the Nation- al Health and Nutrition Examination Survey 1999-2004. Am. J. Hypertens., 21 (7), 789-798.
Gu, Q., Paulose-Ram, R., Dillon, C., & Burt, V. (2006). Antihypertensive medication use among US adults with hypertension. Circulation, 113, 213-221.
Ooi, H.H.L., Coleman, P.L., Duggan, J., & O’Meara, Y.M. (2013). Treatment of hypertension in the elderly. Current Opinion in Nephrology and Hypertension, 6 (5), 504-509.
Ostchega, Y., Dillon, C.F., Hughes, J.P., Carroll, M., & Yoon, S. (2015). Trends in hypertension prevalence, aware- ness, treatment, and control in older U.S. adults:data from the National Health and Nutrition Examination Survey 1998 to 2014. J. Am. Geriatr. Soc., 55, 1056-1065.
Roca-Cusachs, A., Ametlla, J., & Calero, S. Quality of life in arterial hypertension. Med. Clin. (Barc), 98, 486-490.
Roca-Cusachs, A., Dalfo, A., & Badia, X. (2013). Relation between clinical and therapeutic variables and quality of life in hypertension. J. Hypertens., 19, 1913-1919.
Sang Hui Chu, Ji Won Baek, Eun Sook Kimetal (2015). Gender differences in hypertension control among older Korean adults: Korean social life, health, and aging project. J. Prev. Med. Public Health, 48, 38-47.
Stokes, G.S. (2014). Management of hypertension in the elderly patients. Clin. Interv. Aging, 4, 379-389.
Zamorano, J., Rodriguez, P., & Cosín, J. (2013). Amlodipine reduces predicted risk of coronary heart disease in high-risk patients with hypertension in Spain (The CORONARIA Study). J. Int. Med. Res., 36 (6), 1399-1417.
