МАРКЕРНІ ПОКАЗНИКИ ЦИТОЛІЗУ В ЩУРІВ, УРАЖЕНИХ ПІДВИЩЕНИМИ ДОЗАМИ АДРЕНАЛІНУ В ДИНАМІЦІ ОТРУЄННЯ ХАРЧОВИМ БАРВНИКОМ АЗОРУБІНОМ

Анотація

РЕЗЮМЕ. На сьогодні у харчовій галузі широко використовуються синтетичні харчові барвники – водорозчинні органічні сполуки, які не трапляються в природі. Вони не мають власної поживної, енергетичної чи іншої цінності, а застосовуються у продуктах харчування виключно для надання їм привабливого зовнішнього вигляду та різноманітних кольорів. Водночас результати сучасних досліджень дедалі частіше свідчать про їхній можливий негативний вплив на організм. Серед людей, які споживають такі продукти, є й ті, які страждають на хвороби серцево-судинної системи. Одним із ключових патогенетичних чинників при розвитку такої патології є надлишкове надходження катехоламінів, що спостерігається при інтенсивних або частих стресових впливах. Поєднання вживання продуктів з надлишком барвників, а також стресові ситуації, які поширені у теперішній час, становлять загрозу для здоров’я людини.

Метою нашого дослідження було встановити активність цитолітичних процесів у щурів, уражених підвищеними дозами адреналіну, на тлі отруєння харчовим барвником азорубіном.

Матеріал і методи. Дослідження проведені на 78 білих щурах-самцях, яких утримували на стандартному раціоні віварію ТНМУ. Тварин поділили на 13 груп по 6 особин у кожній, при цьому одна група слугувала інтактним контролем. Барвник Е122 вводили інтрагастрально щоденно протягом 21 дня в дозі 100 мг/кг маси тіла. Гостре адреналінове пошкодження міокарда спричиняли шляхом одноразового внутрішньом’язового уведення 0,18 % розчину адреналіну гідротартрату в дозі 0,5 мг/кг. Евтаназію проводили з використанням тіопенталу натрію на 3-тю, 24-ту та 48-му години після введення адреналіну на тлі отруєння азорубіном через 7, 14 та 21 день. У сироватці крові, серці та печінці дослідних щурів визначали активність аланінамінотрансферази та аспартатамінотрансферази, гаммаглутамілтранспептидази, лактатдегідрогенази та у цільній крові визначали еритроцитарний індекс інтоксикації.

Отримані результати піддавали статистичній обробці за допомогою програми STATISTICA 13.

Результати. У сироватці крові щурів, уражених адреналіном на тлі отруєння азорубіном, спостерігалось прогресуюче підвищення активностей амінотрансфераз, яке у кінці експерименту виявилось найвищим (АЛТ підвищилась у 3,4 раза щодо норми і в 1,2 раза щодо щурів, отруєних тільки азорубіном). Аналогічного підвищення зазнали активність АСТ, ГГТП та ЛДГ, у печінці та міокарді спостерігалось зниження активності даних ензимів, причому з подовженням терміну дослідження воно було більш вираженим. При дослідженні відсотка проникності еритроцитарної мембрани встановлено її підвищення у всі терміни експерименту. У терміні 21 доба отруєння азорубіном та 48 год ураження адреналіном проникність еритроцитарної мембрани збільшилась, порівняно з даним показником у щурів інтактного контролю, на 69 %, порівняно зі щурами, отруєними азорубіном, у цей же термін показник збільшився на 8 %.

Висновки. Встановлено адитивний ефект дії харчового барвника азорубіну та адреналіну на організм щурів, що підтверджується отриманими нами результатами з вивчення маркерних показників цитолізу.