МОРФОМЕТРИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЗМІН МІКРОГЕМОЦИРКУЛЯТОРНОГО РУСЛА ПІДНИЖНЬОЩЕЛЕПНОЇ ЗАЛОЗИ З ВІКОМ ТА ПРИ ПОСТРЕЗЕКЦІЙНІЙ ЛЕГЕНЕВІЙ ГІПЕРТЕНЗІЇ. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2025.v.i4.15811Ключові слова:
піднижньощелепна залоза, ремоделювання, судини гемомікроциркуляторного русла, легенева гіпертензіяАнотація
РЕЗЮМЕ. У літературі описано велику кількість етіологічних факторів розвитку запальних захворювань слинних залоз та їх дисфункцій запального і не запального похоження. Серед основних проблем виникнення даних патологій є гіпофункція піднижньощелепної залози, яка проявляється найчастіше при сіалоаденозах та сіалоаденітах у вигляді гіпосалівації та ксеростомії. За останні десятиліття спостерігається різке збільшення кількості хронічних респіраторних захворювань легень, які призводять до розвитку легеневого серця. Важливою і актуальною проблемою є вивчення прямих і зворотних впливів органів один на одного та принципів їх кореляцій. Прогресивний розвиток діагностичних методик спонукає сучасних клініцистів розглядати зниження функцій слинних залоз не як окремий симптом захворювань цих органів, а як прояв різноманітної соматичної патології, та все частіше цікавитися ремоделюванням судинного русла органів для детального вивчення змін їх структури та функції в різних фізіологічних та патологічних умовах.
Метою даної роботи стало дослідження та висвітлення морфометричних змін мікрогемоциркуляторного русла піднижньощелепної залози з віком та при пострезекційній легеневій гіпертензії.
Матеріал і методи. Комплексом гістологічних та морфометричних методів досліджені гемомікроциркуляторні судини піднижньощелепної залози 26 свиней-самців в’єтнамської породи.
Результати. З віком виникає структурна перебудова судин мікрогемоциркуляторного русла – звужуються просвіти артеріол на 4,0 %, прекапілярних артеріол – на 3,9 %, гемокапілярів – на 3,3 %, розширюються посткапілярні венули – на 3,3 %, венули – на 4,2 %. При цьому виявлено, що щільність мікросудин гемомікроциркуляторного русла на одиниці площі досліджуваного органа з віком майже не змінювалася, що дозволяє підтримувати відповідний тканинний гомеостаз.
Висновки. Змодельована патологія призводить до вираженого ремоделювання структур піднижньощелепної залози та її судинного русла, які характеризуються звуженням приносної (артеріоли, прекапілярні артеріоли), обмінної (гемокапіляри) та розширенням його венозної (посткапілярні венули і венули) частин. Найвираженіший ступінь ремоделювання мікросудин досліджуваного органа виявлений у 6,5–7 місячних дослідних тварин при компенсації легеневого серця.
Посилання
Rybalov OV. Sruktura zapal'nykh zakhvoryuvan' slynnykh zaloz [Structure of inflammatory diseases of the salivary glands]. Ukrayins'kyy stomatolohichnyy al'manakh. 2007;4:15-18. Ukrainian.
Abert OA. Xerostomia. Causes and effect: J. Prosthet. Dent. 2006;84(1):77-81. DOI: https://doi.org/10.1016/j.meddro.2006.03.002
Riantiningtyas RR, Valenti A, Dougkas A, et al. Oral somatosensory alterations and salivary dysfunction in head and neck cancer patients: Support Care Cancer. 2023;31(12):627. DOI:10.1007/s00520-023-08086-7 DOI: https://doi.org/10.1007/s00520-023-08086-7
WHO. Clinical management of COVID-19: living guideline: World Health Organization. 2023. https://iris.who.int/handle/10665/372288.
Tarasenko LM. Rol' typu reahuvannya orhanizmu na stres-indukovani ushkodzhennya okremykh viddiliv systemy travlennya zaloz [The role of the type of organism's response to stress-induced damage to individual parts of the digestive system]. Patolohiya. 2011;8(2):56-58. Ukrainian.
Tkachenko PI, Kas'kova LF, Popelo YuV. Korektsiya shvydkosti salivatsiyi ta mineralizuyuchoho potentsialu rotovoyi ridyny v ditey zi zloyakisnymy pukhlynamy m'yakykh tkanyn, yaki otrymuyut' polikhimioterapiyu gomeostaza [Correction of salivation rate and mineralizing potential of oral fluid in children with malignant soft tissue tumors receiving polychemotherapy]. Zhurnal Ukrayins'kyy stomatolohichnyy al'manakh. 2015;5:65–70. Ukrainian.
Gilon Y. Systemic pathology and the salivary glands. Revue Beige de Medecine Dentaire. 2006;61(3): 154-160.
Posolenyk L. Functional-structural reorganisation of salivary glands in oncological pathology: A mini-review: Bulletin of Medical and Biological Research. 2024;6(3):60-65. DOI: 10.61751/bmbr/3.2024.60 DOI: https://doi.org/10.61751/bmbr/3.2024.60
Hnatyuk M, Konovalenko S, Kritsak M, Dzevul's'ka M, Matkivs'ka R, Yasinovs'kyy O et al. Morfolohichni osoblyvosti strukturnoyi perebudovy hemomikrotsyrkulyatornoho rusla kamer sertsya pry tsukrovomu diabeti ta postrezektsiyniy leheneviy hipertenziyi [Morphological features of structural reorganization of the hemomicrocirculatory bed of the heart chambers in diabetes mellitus and post-resection pulmonary hypertension]. Klinichna anatomiya ta operatyvna khirurhiya. 2024;2(23):23–31. Ukrainian. DOI: 10.24061/1727-0847.23.2.2024.25 DOI: https://doi.org/10.24061/1727-0847.23.2.2024.25
Posolenyk LYa. Strukturna perebudova pidnyzhn'oshchelepnoyi zalozy v umovakh arterial'noyi lehenevoyi hipertenziy [Structural reconstruction of the submandibular gland in conditions of arterial pulmonary hypertension]. Zdobutky klinichnoyi i eksperymental'noyi medytsyny. 2022;1:113–118. Ukrainian. DOI: 10.11603/1811-2471. 2022.v.i1.12997
Sorochinnikov AG, Dorosevich AYe. Gistologicheskaya i mikroskopicheskaya tekhnika [Histological and microscopic techniques]. Meditsina; 1997. 448. Ukrainian.
Gevkaliuk NO, Sydliaruk NI, Posolenyk LYa et al. The state of oxidative homeostasis in children with influenza stomatitis. Wiadomosci Lekarskie, 2019;LXXII(3):405-408. DOI: https://doi.org/10.36740/WLek201903117