ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ РЕЗЕРВІВ ОРГАНІЗМУ ПОСТІНСУЛЬТНИХ ПАЦІЄНТІВ ПРИ РЕАБІЛІТАЦІЇ РІЗНИМИ МЕТОДАМИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2025.v.i4.15782Ключові слова:
внутрішньомозковий інсульт, реабілітація, функціональні проби, фізична терапія, фізичні навантаженняАнотація
РЕЗЮМЕ. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю індивідуалізації та точного дозування фізичних навантажень у пацієнтів у ранньому постінсультному періоді. Неправильно підібрана інтенсивність занять може мати несприятливий вплив на організм, тоді як правильно дозоване навантаження є ключем до покращення психоемоційного стану та відновлення рухової активності.
Мета роботи – обґрунтувати доцільність визначення функціонального резерву організму пацієнтів із внутрішньомозковим інсультом на ранніх етапах реабілітації для коригування та індивідуалізації їхнього рухового режиму, фізичних навантажень та інтенсивності реабілітаційних занять.
Матеріал і методи. Дослідження проведено на базі міської клінічної лікарні № 1 Івано-Франківської міської ради. У ньому взяли участь 18 пацієнтів, поділених на основну (n=9, метод Фельденкрайза) та контрольну (n=9, стандартна програма) групи. Для оцінки функціонального стану використано ортостатичну пробу, проби Генчі, Штанге та пробу Робінсона. Тестування проводилося до і після реабілітаційних занять. Додатково оцінювався рівень тривожності.
Результати. Після навантаження за стандартною програмою зросла кількість пацієнтів із незадовільними показниками (особливо за пробою Робінсона), що свідчить про значне навантаження на серцево-судинну систему. При застосуванні методу Фельденкрайза кількість пацієнтів з оцінкою «відмінно» та «добре» збільшилась на 31,3 %, тоді як кількість осіб із оцінкою «незадовільно» знизилася на 9,6 %. Також зафіксовано зниження високого рівня особистісної тривожності у групі Фельденкрайза.
Висновки. Застосування функціональних проб є доступним та ефективним інструментом оперативного контролю. Метод Фельденкрайза є більш адекватним для ранньої постінсультної реабілітації, покращуючи функціональні показники та психоемоційний стан. Пацієнтам із позитивною реакцією рекомендовано інтенсивні методи, з негативною – ліжковий руховий режим.
Посилання
Wu S, Wang L, Qian Y, Mei L, Zhang M. Do interaction and joint effects between physical activity and dietary inflammatory index modify stroke risk? Complement Ther Clin Pract. 2024 Nov;57:101898. DOI: 10.1016/j.ctcp.2024. 101898. Epub 2024 Aug 26. PMID: 39190950. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ctcp.2024.101898
Medeiros GC, Roy D, Kontos N, Beach SR. Post-stroke depression: A 2020 updated review. Gen Hosp Psychiatry. 2020 Sep-Oct;66:70-80. DOI: 10.1016/j.genhosppsych.2020.06.011. Epub 2020 Jun 27. PMID: 32717644. DOI: https://doi.org/10.1016/j.genhosppsych.2020.06.011
Peraki R, Tsakni G, Tsiakiri A, Katsouri I-G, Bablekos G, Vlotinou P. Efficacy of Task-Oriented Interventions in Upper Extremity Rehabilitation Following Stroke: A Systematic Review. Braz. J. of Sci. [Internet].2025 Jun. 19[cited 2025 Nov. 6];4(7):29-45. Available from: https://periodicos.cerradopub.com.br/bjs/article/view/ 746 DOI: https://doi.org/10.14295/bjs.v4i7.746
Everard G, Declerck L, Detrembleur C, Leonard S, Bower G, Dehem S, et al. New technologies promoting active upper limb rehabilitation after stroke: an overview and network meta-analysis. Eur J Phys Rehabil Med. 2022; 58(4):530-548. DOI: 10.23736/S1973-9087.22.07404-4. DOI: https://doi.org/10.23736/S1973-9087.22.07404-4
Berland R, Marques-Sule E, Marín-Mateo JL, Moreno-Segura N, López-Ridaura A, Sentandreu-Mañó T. Effects of the Feldenkrais Method as a Physiotherapy Tool: A Systematic Review and Meta-Analysis of Randomized Controlled Trials. Int J Environ Res Public Health. 2022;19(21):13734. DOI: 10.3390/ijerph192113734. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph192113734
Mattes J. Attentional Focus in Motor Learning, the Feldenkrais Method, and Mindful Movement. Percept Mot Skills. 2016 Aug;123(1):258-76. DOI: 10.1177/ 0031512516661275. PMID: 27502242. DOI: https://doi.org/10.1177/0031512516661275
Giorgi V, Farah S, Salaffi F, Butera G, Sarzi-Puttini P. Feldenkrais awareness though movement intervention for fibromyalgia syndrome: A proof-of-concept study. J Bodyw Mov Ther. 2023;36:320-326. DOI: 10.1016/j.jbmt. 2023.08.001. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jbmt.2023.08.001
Martin S, La Monica C, Soto L, Latocha V. Feldenkrais method and clinical psychology: A systematic literature review exploring the potential of Feldenkrais Method in psychiatric care. Complement Ther Med. 2024;85:103073. DOI: 10.1016/j.ctim.2024.103073. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ctim.2024.103073
Sakseranee J, Sethabouppha P, Pattarasakulchai T, Klaewkla T, Thiankhaw K. The diagnostic tests and functional outcomes of acute ischemic stroke or transient ischemic attack in young adults: A 4-year hospital-based observational study. PLoS One. 2023;18(10):e0292274. DOI: 10.1371/journal.pone.0292274. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0292274
Battaglia M, Borg MB, Loro A, Cosenza L, Scotti L, Picelli A, et al. Post-stroke spasticity: follow-up and functional implications of chronic long-term treatment with botulinum toxin. Eur J Phys Rehabil Med. 2024;60(4):581–590. DOI: https://doi.org/10.23736/S1973-9087.24.08429-6
