ВАЛІДИЗАЦІЯ ІННОВАЦІЙНОГО КОМУНІКАЦІЙНОГО КЛЮЧА ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ КОМПЛАЄНСУ В РЕАБІЛІТАЦІЙНІЙ МЕДИЦИНІ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2025.v.i4.15774Ключові слова:
комунікація, реабілітація, комплаєнс, емпатія, фізична та реабілітаційна медицина, валідизаціяАнотація
РЕЗЮМЕ. Комунікація в охороні здоров’я є не лише обміном інформацією, а й інструментом впливу на мотивацію, участь і комплаєнс пацієнта. Ефективна, емпатична та структурована взаємодія доведено підвищує результати лікування, особливо у фізичній та реабілітаційній медицині. В Україні відсутні мнемонічні моделі, які б інтегрували вербальні й невербальні стратегії спілкування у реабілітаційній практиці. Тому авторами створено інноваційний комунікаційний ключ «(КПД)² + ЕНЗіМ», що поєднує керування, інструктаж, демонстрацію з підтримкою, мімікою та залученням.
Мета – провести зовнішню (face validity) та змістову (content validity) валідизацію комунікаційного ключа «(КПД)² + ЕНЗіМ» для оцінки його зрозумілості, важливості та відповідності меті підвищення комплаєнсу.
Матеріал і методи. Модель «(КПД)² + ЕНЗіМ» охоплює шість ключів комунікації – командуй, коментуй, прості фрази, повторюй, демонструй, доторкнись – та емпатичний компонент (емпатія, належне ставлення, залучення, міміка). Для face validity залучено 26 респондентів (викладачі, лікарі, фізичні терапевти, медсестри, студенти). Оцінку важливості пунктів проводили за 5-бальною шкалою Лайкерта з розрахунком Item Impact Score (IIS). Для content validity – 10 експертів із клінічної комунікації оцінювали визначальність, відповідність меті та зрозумілість за шкалами 3–4 балів. Обчислювали Content Validity Ratio (CVR) та Content Validity Index (CVI).
Результати. Усі елементи ключа показали високі показники IIS (4.77–4.92), CVR (0.78–1.0) та CVI (0.9–1.0), що свідчить про їх значущість і зрозумілість.
Висновки. Валідизація підтвердила надійність і змістову відповідність моделі «(КПД)² + ЕНЗіМ» як ефективного інструменту для підвищення комплаєнсу в реабілітаційній медицині.
Посилання
Silverman J, Kurtz S, Draper J. Skills for Communicating with Patients. 3rd ed. CRC Press; 2013.
Hojat M. Empathy in Health Professions Education and Patient Care. Springer; 2016. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-319-27625-0
Levinson W, Lesser CS, Epstein RM. Developing physician communication skills for patient-centered care. Health Aff (Millwood). 2010;29(7):1310–8. DOI: https://doi.org/10.1377/hlthaff.2009.0450
Baile WF, Buckman R, Lenzi R, Glober G, Beale EA, Kudelka AP. SPIKES - A six-step protocol for delivering bad news: Application to the patient with cancer. Oncologist. 2000;5(4):302–11. DOI: https://doi.org/10.1634/theoncologist.5-4-302
Kurtz S, Silverman J, Draper J. Teaching and Learning Communication Skills in Medicine. 2nd ed. Radcliffe; 2005.
Nestel D, Tierney T. Role-play for medical students learning about communication: Guidelines for maximising benefits. BMC Med Educ.2007;7:3. DOI: https://doi.org/10.1186/1472-6920-7-3
Stone J, Mazza D. Harnessing the potential of communication skills in physical therapy: A review. Phys Ther Rev. 2016;21(1):55–60.
Haidet P, Paterniti DA. “Building” a history rather than “taking” one: A perspective on information sharing during the medical interview. Arch Intern Med. 2003;163(10):1134–40. DOI: https://doi.org/10.1001/archinte.163.10.1134
Prokopenko OM, Chaban TV. Physician communication competence: current challenges. Family Medicine. 2020;4(92):47–50.
Savchuk OL. Communication in rehabilitation medicine: an interdisciplinary approach. Rehabilitation and Physical Medicine. 2023;1(2):24–28.
Beagan B, Fredericks E, Bryson M. Family physician perceptions of working with LGBTQ patients: physician training needs. Can Med Educ J. 2015;6(1):e14–22. DOI: https://doi.org/10.36834/cmej.36647
Murray A, Hall A, Williams GC, McDonough SM, Ntoumanis N, Taylor I, et al. Assessing physiotherapists’ communication skills for promoting patient autonomy for self-management: reliability and validity of the communication evaluation in rehabilitation tool. Disabil Rehabil. 2018;40(23):2785–94.
Murtagh GM. A critical look at ideas, concerns and expectations in clinical communication. 2023. DOI: https://doi.org/10.1111/medu.14975
Kolesnyk PO, Kolesnyk AP, Kuodza JE, Mykyta IV, Yakym IY. FISH OSCE methodology: Video lecture presentation of the distance course “Methodology of teaching objective structured clinical examination of patients in family doctor practice” [Oral work with illustrations]. Copyright Certificate of Ukraine No. 101856. Department of Family Medicine and Outpatient Care, Uzhhorod National University. Ukrainian.
Kumar S, Bhargava V. Pain assessment and SOCRATES: A handy mnemonic. Indian J Pain. 2019;33(1):60–1.
American Academy of Physical Medicine & Rehabilitation. (2025, April). Communication Issues in Physical Medicine and Rehabilitation. PM&R Knowledge NOW®. Retrieved July 3, 2025, from https://now.aapmr.org/communication-issues-in-physical-medicine-and-rehabiltiation/
Weschules DJ, Bain KT, Reifsnyder J, McMath JA, Kupperman DE, Gallagher RM, Hauck WW, Knowlton CH. PA1 An internal audit into the adequacy of pain assessment in a hospice setting. BMJ Supportive & Palliative Care. 2015 Apr;5(2):210–215.
Back AL, Arnold RM. Dealing with anger in the clinical encounter. Ann Intern Med. 2005;142(9):731–735.
Silverman J, Kurtz S, Draper J. The Calgary–Cambridge approach to communication skills teaching 1: Agenda-led, outcome-based analysis of the consultation. Education for General Practice. 1996;7(2):288–299.
