ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОРМОНАЛЬНИХ ПОКАЗНИКІВ У БЕЗПЛІДНИХ ЖІНОК ІЗ СИНДРОМОМ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ ТА МЕТАБОЛІЧНИМ СИНДРОМОМ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2025.v.i3.15575Ключові слова:
безпліддя, синдром полікістозних яєчників, гормональний дисбаланс, антимюллерів гормон, гіперандрогенія, тестостерон, метаболічний синдром, статеві гормони, екстракорпоральне запліднення, допоміжні репродуктивні технології, ембріониАнотація
РЕЗЮМЕ. Синдром полікістозних яєчників є провідною причиною ендокринного безпліддя. Окрему клінічну категорію становлять жінки із СПКЯ у поєднанні з метаболічним синдромом, для яких характерні більш виражені метаболічні й гормональні зрушення, що може ускладнювати перебіг безпліддя та відповідь на лікування. Тому метою було вивчення гормонального профілю із визначенням клінічно значущих гормональних маркерів, що мають діагностичну та прогностичну цінність у пацієнток зі СПКЯ та метаболічним синдромом, для прогнозування репродуктивної функції та оптимізації протоколів ДРТ у таких пацієнток.
Матеріал і методи. Було проведено ретроспективний порівняльний аналіз, спрямований на оцінку гормонального профілю, а саме визначення рівнів основних статевих гормонів у сироватці крові (ФСГ, ЛГ, ЛГ/ФСГ, пролактин, естрадіол, загальний та вільний тестостерон, прогестерон, АМГ) за даними клініко-лабораторних обстежень у жінок репродуктивного віку з різними формами безпліддя.
Результати. У жінок із СПКЯ відзначено характерний гормональний дисбаланс: підвищення рівнів ЛГ, пролактину, загального та вільного тестостерону, а також співвідношення ЛГ/ФСГ на тлі зниженого рівня ФСГ, естрадіолу та прогестерону. Такі зміни узгоджуються з порушенням овуляторної функції та фолікулогенезу, що є типовим для даної патології.
Висновки. Поєднання СПКЯ з метаболічним синдромом посилює гормональні порушення, сприяючи гіперандрогенії та ановуляції. Отримані дані підтверджують доцільність комплексної гормональної оцінки при виборі лікувальної тактики, особливо в контексті ДРТ.
Посилання
Hoeger KM, Dokras A, & Piltonen T. Update on PCOS: Consequences, Challenges, and Guiding Treatment. The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism. 2020. DOI: 10.1210/clinem/dgaa839 DOI: https://doi.org/10.1210/clinem/dgaa839
Ahmad AK, Quinn M, Kao C-N, Greenwood E, Cedars MI, & Huddleston, HG. Improved diagnostic performance for the diagnosis of polycystic ovary syndrome using age-stratified criteria. Fertility and Sterility, 2019; 111(4):787–793.e2. DOI: 10.1016/j.fertnstert. 2018.11.044 DOI: https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2018.11.044
Forslund M, Schmidt J, Brännström M, Landin-Wilhelmsen K, & Dahlgren E. Reproductive Hormones and Anthropometry: A Follow-Up of PCOS and Controls From Perimenopause to Older Than 80 Years. The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism. 2020. DOI: 10.1210/clinem/dgaa840 DOI: https://doi.org/10.1210/clinem/dgaa840
Le NSV, Le MT, Nguyen ND, Tran NQT, Nguyen QHV, & Cao TN. A Cross-Sectional Study on Potential Ovarian Volume and Related Factors in Women with Polycystic Ovary Syndrome from Infertile Couples. International Journal of Women's Health. 2021; 13:793–801. DOI: 10.2147/ijwh.s329082 DOI: https://doi.org/10.2147/IJWH.S329082
Zhuang S, Jing C, Yu L, Ji L, Liu W, & Hu X. The relationship between polycystic ovary syndrome and infertility: a bibliometric analysis. Annals of Translational Medicine. 2022; 10(6): 318. DOI: 10.21037/atm-22-714 DOI: https://doi.org/10.21037/atm-22-714
He Y, Lu Y, Zhu Q, Wang Y, Lindheim SR, Qi J, Li X, Ding Y, Shi Y, Wei D, Chen Z-J, & Sun Y. Influence of metabolic syndrome on female fertility and in vitro fertilization outcomes in PCOS women. American Journal of Obstetrics and Gynecology. 2019;221(2):138.e1–138.e12. DOI: 10.1016/j.ajog.2019.03.011 DOI: https://doi.org/10.1016/j.ajog.2019.03.011
Kicińska AM, Maksym RB, Zabielska-Kaczorowska MA, Stachowska A, & Babińska A. Immunological and Metabolic Causes of Infertility in Polycystic Ovary Syndrome. Biomedicines, 2023;11(6):1567. DOI:10.3390/biomedicines11061567 DOI: https://doi.org/10.3390/biomedicines11061567
Zheng X, Guo W, Zeng L, Zheng D, Yang S, Xu Y, Wang L, Wang R, Mol BW, Li R, & Qiao J. In vitro maturation without gonadotropins versus in vitro fertilization with hyperstimulation in women with polycystic ovary syndrome: a non-inferiority randomized controlled trial. Human Reproduction, 2021; 37(2):242–253. DOI: 10.1093/humrep/deab243
Su P, Chen C, & Sun Y. Physiopathology of polycystic ovary syndrome in endocrinology, metabolism and inflammation. Journal of Ovarian Research. 2025;18(1). DOI: 10.1186/s13048-025-01621-6 DOI: https://doi.org/10.1186/s13048-025-01621-6
Zheng X, Guo W, Zeng L, Zheng D, Yang S, Xu Y, Wang L, Wang R, Mol BW, LiR, & Qiao J. In vitro maturation without gonadotropins versus in vitro fertilization with hyperstimulation in women with polycystic ovary syndrome: a non-inferiority randomized controlled trial. Human Reproduction. 2021; 37(2):242–253. DOI: 10.1093/humrep/deab243 DOI: https://doi.org/10.1093/humrep/deab243
Yang Y, Ouyang N, Ye Y, Hu Q, Du T, Di N, Xu W, Azziz R, Yang D, & Zhao X. The predictive value of total testosterone alone for clinical hyperandrogenism in polycystic ovary syndrome. Reproductive BioMedicine Online. 2020;41(4):734–742. DOI: 10.1016/j.rbmo.2020.07.013 DOI: https://doi.org/10.1016/j.rbmo.2020.07.013
Imran HJ, Dhaher SA, & Mansour AA. Testosterone or Dehydroepiandrosterone Sulfate as a Biomarker for Hirsutism in Women with Polycystic Ovary Syndrome. Biomedical and Pharmacology Journal. 2020;13(4):1815–1823. DOI: 10.13005/bpj/2056 DOI: https://doi.org/10.13005/bpj/2056
Rudnicka E, Kunicki M, Calik-Ksepka A, Suchta K, Duszewska A, Smolarczyk K, & Smolarczyk R. Anti-Müllerian Hormone in Pathogenesis, Diagnostic and Treatment of PCOS. International Journal of Molecular Sciences. 2021; 22(22):12507. DOI: 10.3390/ijms222212507 DOI: https://doi.org/10.3390/ijms222212507
