ВПЛИВ ЗАСТОСУВАННЯ САЛЬНИКОВОГО КЛАПТЯ ПРИ ФОРМУВАННІ ПАНКРЕАТОЄЮНАЛЬНОГО АНАСТОМОЗУ НА ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНУ ЗАПАЛЬНУ ВІДПОВІДЬ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2025.v.i2.15318Ключові слова:
панкреатодуоденектомія, сальниковий клапоть, післяопераційні ускладнення, запальна відповідь, інтерлейкін-6, С-реактивний білок, лейкоцитиАнотація
РЕЗЮМЕ. Метою цього дослідження було оцінити вплив застосування сальникового клаптя при формуванні панкреатоєюнального анастомозу на післяопераційну запальну відповідь. Увагу було зосереджено на зниженні частоти післяопераційних ускладнень і запальної активності шляхом аналізу динаміки ключових маркерів запалення, таких як С-реактивний білок (СРБ), інтерлейкін-6 (IL-6), прокальцитонін (PCT) та рівні лейкоцитів.
Матеріал і методи. Проведено проспективне дослідження пацієнтів, які пройшли панкреатодуоденектомію (ПД) у Національному науковому центрі хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова з січня 2023 року до грудня 2024 року. До дослідження включено 68 пацієнтів, поділених на дві групи. У основній групі (n=36) виконували ПД із використанням сальникового клаптя, покритого еластичною прокладкою, обробленою пентаеритритол-поліетиленгліколь ефіром. Контрольну групу (n=32) оперували без застосування сальникового клаптя. Специфічні маркери запалення аналізували в динаміці: до операції, на 1, 3 та 7 добу післяопераційного періоду. Дані обробляли з використанням непараметричних статистичних методів, включаючи U-критерій Манна – Вітні та тест Фрідмана. Динамічний аналіз трендів забезпечував оцінку змін маркерів у часі.
Результати. Результати демонструють, що пацієнти основної групи мали значно нижчі рівні СРБ, IL-6, PCT та лейкоцитів, порівняно з контрольною групою, на всіх часових етапах. Зокрема, рівень IL-6 в основній групі на першу добу після операції знизився на 30 %, порівняно з контрольною групою (p<0,001), що свідчить про раннє пригнічення прозапальної активності. Рівень СРБ на 7 добу після операції був нижчим у середньому на 32,43 мг/л у основній групі, що підтверджує стабільний протизапальний ефект використання сальникового клаптя (p<0,001). Аналогічно, рівень лейкоцитів у основній групі знизився на 35 % (p<0,001), демонструючи ефективне регулювання системної запальної відповіді.
Проведений регресійний аналіз підтвердив значний вплив сальникового клаптя на зниження запальних маркерів із високими значеннями коефіцієнтів детермінації (R²>0,7). Аналіз чутливості показав стабільність отриманих результатів після виключення екстремальних значень.
Отримані результати узгоджуються з даними сучасних досліджень, які підтверджують ефективність сальникового клаптя у зменшенні частоти післяопераційних ускладнень та запальної активності. Водночас обмеженням дослідження є відносно невелика вибірка пацієнтів і відсутність довготривалого спостереження.
Висновки. Використання сальникового клаптя при панкреатодуоденектомії значно знижує частоту післяопераційних ускладнень та системної запальної відповіді. Застосування цього методу демонструє стабільний протизапальний ефект, підтверджений зниженням рівнів СРБ, IL-6 та лейкоцитів. Отримані результати свідчать про ефективність сальникового клаптя як важливого компонента комплексного підходу до хірургічного лікування пацієнтів із захворюваннями підшлункової залози. Подальші дослідження необхідні для детального аналізу молекулярних механізмів дії та визначення оптимальних клінічних показань для застосування.
Посилання
Andreasi V, Partelli S, Crippa S, Balzano G, Tamburrino D, Muffatti F, et al. A systematic review and meta-analysis on the role of omental or falciform ligament wrapping during pancreaticoduodenectomy. HPB. 2020; 22(9):1227–39. DOI: 10.1016/j.hpb.2020.05.003. DOI: https://doi.org/10.1016/j.hpb.2020.05.003
Tani M, Kawai M, Hirono S. Use of omentum or falciform ligament does not decrease complications after pancreaticoduodenectomy: nationwide survey of the Japanese Society of Pancreatic Surgery. Surgery. 2012; 151(2):183–91. DOI: 10.1016/j.surg.2011.07.031. DOI: https://doi.org/10.1016/j.surg.2011.07.023
Shah OJ, Bangri SA, Singh M. Omental flaps reduce complications after pancreaticoduodenectomy. Hepatobiliary Pancreat Dis Int. 2015;14(3):313–9. DOI: 10.1016/S1499-3872(15)60372-1. DOI: https://doi.org/10.1016/S1499-3872(15)60372-1
Kapoor VK, Behari A, Singh RK, Kumar A. Omental flaps in pancreaticoduodenectomy. JOP. 2016;7(6):608–15. DOI: 10.6092/1590-8577/608-615.
Matsuda H, Sadamori H, Umeda Y. Preventive effect of omental flap in pancreaticoduodenectomy against postoperative pseudoaneurysm formation. Hepatogastroenterology. 2012;59(115):578–83. DOI: 10.5754/hge115.578. DOI: https://doi.org/10.5754/hge11452
Xu C, Yang X, Luo X. Wrapping the gastroduodenal artery stump during pancreatoduodenectomy reduced the stump hemorrhage incidence after operation. Chin J Cancer Res. 2014;26(3):299–308. DOI: 10.3978/j.issn.1000-9604.2014.05.08.
Maeda A, Ebata T, Kanemoto H. Omental flap in pancreaticoduodenectomy for protection of splanchnic vessels. World J Surg. 2005;29(9):1122–6. DOI: 10.1007/s00268-005-0018-x. DOI: https://doi.org/10.1007/s00268-005-7900-3
Müssle B, Wierick A, Distler M. Falciform ligament wrap for prevention of gastroduodenal artery bleed after pancreatoduodenectomy. J Surg Res. 2017;217:215–22. DOI: 10.1016/j.jss.2017.03.013. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jss.2016.08.087
Rosso E, Lopez P, Roedlich MN. Double omental flap reduced perianastomotic collections and relaparotomy rates after pancreaticoduodenectomy with pancreaticogastrostomy. World J Surg. 2012;36(7):1672–8. DOI: 10. 1007/s00268-012-1575-5. DOI: https://doi.org/10.1007/s00268-012-1546-8
Zhang L, Chen J, Wang Y. Surgical outcomes after pancreaticoduodenectomy: results from a 15-center study. Surg Today. 2022;52(6):891–900. DOI: 10.1007/s00595-022-02539-1.
Wang H, Li Y, Chen X. Advanced techniques in pancreaticoduodenectomy: a multicenter study of 1200 cases. Surg Endosc. 2023;37(1):234–43. DOI: 10.1007/s00464-022-09678-4.
Chen Y, Wang L, Liu X, Zhang H. Long-term outcomes after pancreaticoduodenectomy with omental flap wrapping: A meta-analysis of 2500 cases. J Surg Res. 2022;270:45–52. DOI: 10.1016/j.jss.2022.01.012. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jss.2022.01.012
Jayaratnam S, et al. Efficacy of the omental roll-up technique in pancreaticojejunostomy to prevent postoperative pancreatic fistula after pancreaticoduodenectomy. Ann Hepatobiliary Pancreat Surg. 2024. DOI: 10.14701/ahbps.24-016. DOI: https://doi.org/10.14701/ahbps.24-016
Lima MM, Santos RS, Costa WL. Comprehensive analysis of pancreaticoduodenectomy techniques: a meta-analysis. HPB. 2021;23(8):1156–65. DOI: 10.1016/j.hpb.2021.03.007. DOI: https://doi.org/10.1016/j.hpb.2021.03.007
