ПАТОГЕНЕТИЧНИЙ МЕХАНІЗМ РОЗВИТКУ ПОРУШЕНЬ ФУНКЦІЇ НИРОК НА ТЛІ СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ

Анотація

РЕЗЮМЕ. Висока частота супутніх захворювань є характерною рисою хронічної серцевої недостатності (ХСН), що може впливати на її розвиток і прогресування. Одним із найважливіших коморбідних станів при ХСН є ниркова дисфункція (НД), яка відіграє значну роль у патогенезі ХСН. Поширеність цього стану варіюється від 42 % до 76 %. Для кращого розуміння патогенетичних механізмів, що лежать в основі ниркової дисфункції при хронічній серцевій недостатності, важливо ідентифікувати та оцінити предиктори розвитку ниркової дисфункції у пацієнтів з ХСН.

Мета – провести порівняльний аналіз груп гемодинамічно стабільних пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю, які мають ниркову дисфункцію, та без неї, за основними клінічними й інструментальними показниками.

Матеріал і методи. Обстежено 60 пацієнтів із верифікованою ХСН та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка ФВ ЛШ, з них 30 пацієнтів з ХСН та зниженою ФВ ЛШ без порушень функції нирок (15 чоловіків, 15 жінок) і 30 пацієнтів з ХСН та зниженою ФВ ЛШ з порушенням функції нирок (19 чоловіків, 11 жінок). Середній вік пацієнтів становив (65±5) років. Контрольну групу склали 30 практично здорових осіб відповідного віку та статі.

Результати. Дослідження показали, що серед гемодинамічно стабільних пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка значно нижчі показники швидкості клубочкової фільтрації спостерігалися у пацієнтів III–IV класу за класифікацією NYHA. Також було виявлено більш виражені зміни показників у пацієнтів з ХСН та зниженою ФВ ЛШ із порушенням функції нирок.

Висновки. Пацієнти з хронічною серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка, які мають ниркову дисфункцію, демонструють значно гірший прогноз виживання протягом 28,5 місяців спостереження, порівняно з пацієнтами без такого діагнозу. Ця різниця зберігається навіть після врахування віку та класу NYHA.