РЕКОНСТРУКЦІЯ ДЕФЕКТІВ КІНЧИКА НОСА
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2025.v.i2.15173Ключові слова:
дефект кінчика носа, індійська пластикаАнотація
РЕЗЮМЕ. Історія реконструкції носа сягає давніх часів і залишається фундаментальною проблемою сьогодні. Дія травматичних факторів на зовнішній ніс може призводити до виникнення деформацій і дефектів його тканин. Дефектами тканин носа прийнято вважати відсутність його тканин або частин унаслідок травми або захворювання. Закриття дефектів кінчика носа є складним завданням пластичної хірургії.
Мета – вивчити ефективність індійської техніки лобного клаптя у закритті дефектів кінчика носа.
Матеріал і методи. Ретроспективному аналізу піддано результати 4 випадків реконструкції носа за допомогою техніки лобного клаптя (індійський метод) у Львівському обласному госпіталі ветеранів війни та репресованих імені Юрія Липи в період з 2003 до 2022 року включно. Двох пацієнтів госпіталізовано ургентно з травматичними дефектами кінчика носа (ножове поранення, укус людини). Планово поміщено в клініку 2 особи з дефектами після висічення базальноклітинного раку та великої ринофіми. Всі пацієнти були оперовані під ендотрахеальним наркозом. Постраждалим з посттравматичними дефектами хірургічне втручання виконано в день госпіталізації, решті – на 3–4 день перебування в стаціонарі. Дефекти носа інспектували на предмет сторонніх тіл, згустків крові, що визначало необхідність освіження рани перед трансплантацією. В процесі підготовки дефекту кінчика носа до трансплантації старанно промивали його стерильним фізіологічним розчином та виконували зупинку капілярної кровотечі діатермокоагуляцією. Забір шкірного клаптя з чола виконували після ретельної оцінки його розмірів та форми для трансплантації щоб запобігти натягу тканин. Краї донорської рани чола мобілізовували гострим шляхом для їх зближення та безнатягового накладання вузлових швів Prolene 3.0. Місток із донорською ділянкою пересікали через 3–4 тижні після операції.
Результати. У всіх випадках вдалось домогтися доброго естетичного вигляду зони дефекту і донорської зони з відсутністю ускладнень. Усі пацієнти оцінили результат лікування як добрий.
Висновки. Закриття дефектів кінчика носа – складне завдання пластичної хірургії. Індійська техніка з використанням лобного клаптя у закритті дефектів кінчика носа є ефективною в отриманні хорошого естетичного результату операції.
Посилання
Ahcan U, Didanovic V, Porcnik A. A unique method for total nasal defect reconstruction – prefabricated innervated osteocutaneous radial forearm free flap. Case Reports in Plastic Surgery and Hand Surgery. 2019;6(1):11–9. DOI: 10.1080/23320885.2018.1549494. DOI: https://doi.org/10.1080/23320885.2018.1549494
Amodeo CA. The Central Role of the Nose in the Face and the Psyche: Review of the Nose and the Psyche. Aesthetic Plast Surg. 2007;31(4):406–410. DOI: 10.1007/s00266-006-0241-2. DOI: https://doi.org/10.1007/s00266-006-0241-2
Cannady SB, Cook TA, Wax MK. The total nasal defect and reconstruction. Facial Plast Surg Clin North Am. 2009;17(2):189–201. DOI: 10.1016/j.fsc.2009.01.002. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fsc.2009.01.002
Huang AH, Wong MS. Acute nasal reconstruction with forehead flap after dog bite. Ann. Plast. Surg. 2013;70:401–405. DOI: 10.1097/SAP.0b013-e31827ead6c DOI: https://doi.org/10.1097/SAP.0b013e31827ead6c
Menick FJ. A 10-year experience in nasal reconstruction with the three-stage forehead flap. Plast Reconstr Surg. 2002;109(6):1839–1861. DOI: https://doi.org/10.1097/00006534-200205000-00010
Seth R, Revenaugh PC, Scharpf J. Free Anterolateral Thigh Fascia Lata Flap for Complex Nasal Lining Defects. JAMA Facial Plast Surg. 2013;15(1):21–28. DOI: 10.1001/2013.jamafacial.5. DOI: https://doi.org/10.1001/2013.jamafacial.5
Shipkov H, Tralkova N, Stefanova P, Pazardiklijev D. The Forehead Flap for Immediate Reconstruction of the Nose after Bite Injuries. Annals of Plastic Surgery. 2014;73(3):358–385. DOI: 0.1097/ SAP.0b013e3182a6ad21. DOI: https://doi.org/10.1097/SAP.0b013e3182a6ad21
Stathopoulos P, Ameerally P. Reconstructing the Nasal Tip After a Human Bite: A Challenge for the Reconstructive Surgeon. J. Maxillofac. Oral Surg. 2020;19(2):17–20 . DOI: 10.1007/s12663-019-01226-9. DOI: https://doi.org/10.1007/s12663-019-01226-9
Van Koevering KK, Zopf DA, Hollister SJ. Tissue Engineering and 3-Dimensional Modeling for Facial Reconstruction. Facial Plast Surg Clin North Am. 2019;27(1):151–161. DOI: 10.1016/j.fsc.2018.08.012. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fsc.2018.08.012
Yen CI, Huang-Kai Kao HK, Chang CS, Huang CJ. Simultaneous free flap and forehead flap for nasal reconstruction. Microsurgery. 2023;43(5);470–475. DOI: 10. 1002/micr.31020. DOI: https://doi.org/10.1002/micr.31020
Ziegler JP, Oyer SL. Prelaminated paramedian forehead flap for subtotal nasal reconstruction using three-dimensional printing. BMJ Case Rep. 2021;14. DOI: 10.1136/bcr-2020-238146. DOI: https://doi.org/10.1136/bcr-2020-238146
Mykychak, IV. Travmy shchelepno-lytsevoi dilianky klinichna nastanova, zasnovana na dokazakh [Maxillofacial injuries: an evidence-based clinical guideline]. 2023;166. Available from: https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2023/02/2023_kn_travma.pdf. Ukrainian.
