ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ БІОІМПЕДАНСНОГО ОБСТЕЖЕННЯ ХВОРИХ З НАДЛИШКОВОЮ ВАГОЮ / ОЖИРІННЯМ У ПОЄДНАННІ З ІНСУЛІНОРЕЗИСТЕНТНІСТЮ НА ТЛІ КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ ВІТАГЕН № 29 METABOLISM PLUS
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2025.v.i1.15098Ключові слова:
надлишкова вага, ожиріння, інсулінорезистентність, біоімпедансметрія, нутріцевтик, лікуванняАнотація
РЕЗЮМЕ. В статті описано та проаналізовано динаміку показників біоімпедансметрії у хворих з надлишковою вагою / ожирінням та інсулінорезистентністю на фоні терапії із використанням полікомпонентного нутріцевтика.
Метою роботи було оцінити зміни показників компонентного складу тіла у пацієнтів із надмірною масою тіла / ожирінням та інсулінорезистентністю на тлі комплексної терапії з додатковим застосуванням нутріцевтика, що містить екстракт гімнеми, мамордики, 7-кето-дегідроепіандростерон, L-тирозин, холін, інозит і мікроелементи.
Матеріал і методи. Обстежено 90 пацієнтів із надлишковою масою тіла / ожирінням та ІР, які протягом 2024 року лікувалися у гастроентеролога-дієтолога.
Результати. Встановлено, що комплексна терапія із використанням нутріцевтика, що містить екстракт джимнеми, мамордики, 7-кето-дегідроепіандростерон, L-тирозин, холін, інозитол та мікроелементи, має ефективний вплив на показники компонентного складу тіла та корекцію інсулінорезистентності у таких пацієнтів. Зокрема, встановлено їх ліполітичну дію, позитивний вплив на метаболізм, вуглеводний обмін та модуляцію показників компонентного складу тіла. Зокрема, через місяць після лікування відзначалося зниження індексу НОМA в усіх досліджуваних групах (до 5,23±1,24 у І групі, 3,53±1,04 у ІІ групі та 3,22±0,92 у ІІІ групі).
Через місяць після комплексного лікування пацієнтів усіх досліджуваних груп було проведено повторне дослідження компонентного складу організму та розраховано ІМТ. Рівень жирової маси у цих пацієнтів знизився до (29,06±3,46) % (проти (33,9±5,08) % до лікування, р=0,04), рівень м’язової маси підвищився до (32,5±4,83) кг (проти (30,44±4,66) кг до лікування), рідини – до (50,24±1,69) % (проти (47,2±2,73) % до лікування, р=0,01).
Також було встановлено негативний кореляційний зв’язок між показниками м’язової маси та ІМТ, вагою, індексом НOMA (r=-0,54, р=0,002; r=-0,61, р=0,015; r=-0,68, р=0,0001), що дає змогу підтвердити роль досліджуваних нутріцевтиків у збільшенні м’язової маси, корекції ваги та ІР у цих пацієнтів.
Посилання
Amadou A, Ferrari P, Muwonge R, Moskal A, Biessy C, Romieu I, & Hainaut P. Overweight, obesity and risk of premenopausal breast cancer according to ethnicity: a systematic review and dose-response meta-analysis. Obesity reviews. 2013; 14(8): 665-678.
Finkelstein EA, Khavjou OA, ThompsonH, Trogdon JG, PanL, Sherry B, & Dietz W. Obesity and severe obesity forecasts through 2030. American journal of preventive medicine. 2012; 42(6): 563-570.
Ahmed B, Sultana R, Greene MW. Adipose tissue and insulin resistance in obese. Biomedicine & Pharmacotherapy. 2021; 137: 111315.
Blüher M. The distinction of metabolically ‘healthy’ from ‘unhealthy’ obese individuals. Current opinion in lipidology. 2010; 21(1): 38-43.
Goossens GH. The metabolic phenotype in obesity: fat mass, body fat distribution, and adipose tissue function. Obesity facts. 2017; 10(3): 207-215.
Pi-Sunyer X. The medical risks of obesity. Postgraduate medicine. 2009; 121(6): 21-33.
Tomiyama AJ. Stress and obesity. Annual review of psychology. 2019; 70(1): 703-718.
