ДИНАМІКА ЗМІН ПОКАЗНИКІВ ЕЛЕКТРОМІОГРАФІЇ НИЖНІХ СЕЧОВИВІДНИХ ШЛЯХІВ ЗАЛЕЖНО ВІД СТУПЕНЯ ПОРУШЕННЯ ОБМІНУ МІНЕРАЛЬНИХ КАМЕНЕУТВОРЮВАЛЬНИХ СОЛЕЙ У ХВОРИХ ІЗ НЕЙРОГЕННИМИ РОЗЛАДАМИ СЕЧОВИПУСКАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2024.v.i4.15031Ключові слова:
кристалурія, електроміографіяАнотація
РЕЗЮМЕ. Метою нашої роботи було встановити залежність функціонального стану нижніх сечовивідних шляхів пацієнтів із гіперкристалурією від ступеня порушення обміну мінеральних солей.
Матеріал і методи. Під спостереженням перебували 69 хворих, із них 37 чоловіків та 32 жінки. Всі хворі проходили комплексне обстеження з використанням як загальноприйнятих, так і спеціальних методів діагностики, серед яких основне місце займає електроміографія. Для запису електроміографії використовувався електроміограф «Медікор М440». Для зняття біопотенціалів детрузора та його сфінктерного апарату ми користувались спеціальними електродами – катетерами. Аналіз результатів електроміографії проводили за показниками середнього значення напруги.
Усім хворим проводили загальний аналіз сечі та визначали транспорт солей. Залежно від типу гіперкристалурії та функціонального стану нижніх сечовивідних шляхів проводили комплексне консервативне лікування. Результати оцінювали через 3, 6, 12 місяців.
Результати. При аналізі показників середнього значення різниці біопотенціалів детрузора у чоловіків отримано поступове їх зменшення в процесі лікування на 12,5 % (з (46,7±2,1) мкВ до (41,5±1,7) мкВ; р<0,05), у жінок отримано зменшення на 13,1 % (з (39,7±1,7) мкВ до (35,1±1,4_ мкВ; р <0,02).
При контрольному обстеженні хворих у переважній більшості випадків (85,5 %) відзначався позитивний ефект та кореляція клінічних та електроміографічних показників. У 14,5 % випадків у пацієнтів, які суб'єктивно не відзначили позитивного ефекту лікування, також не відмічалась позитивна динаміка і при проведенні ЕМГ досліджень.
Висновки. Електроміографічне обстеження хворих з нейрогенним сечовим міхуром та кристалурією виявило підвищення тонусу нервово-м’язових структур нижніх сечовивідних шляхів. Зменшення ступеня порушення обміну мінеральних каменеутворювальних солей після лікування приводило до корекції електроміографічних показників нижніх сечовивідних шляхів у хворих з кристалурією та нейрогенними розладами сечовипускання.
- Отримані дані електроміографії дозволять розробити та оптимізувати методи лікування нейрогенного сечового міхура та кристалурії в залежності від стану тонусу нервово-м’язових структур нижніх сечових структур.
Посилання
Skolarikos, A., Neisius, A., Petřík, A., Somani, B., Thomas, K., Gambaro, G., ... & Tzelves, L. (2022). Urolithiasis. In EAU Guidelines. Edn. presented at the EAU Annual Congress Amsterdam.
Borg, R., Carlson, N., Søndergaard, J., & Persson, F. (2023). The growing challenge of chronic kidney disease: an overview of current knowledge. International Journal of Nephrology, 2023(1), 9609266. DOI: https://doi.org/10.1155/2023/9609266
Qian, X., Wan, J., Xu, J., Liu, C., Zhong, M., Zhang, J., ... & Wang, S. (2022). Epidemiological Trends of Urolithiasis at the Global, Regional, and National Levels: A Population-Based Study. International Journal of Clinical Practice, 2022(1), 6807203. DOI: https://doi.org/10.1155/2022/6807203
Anders, H.J., Li, Q., & Steiger, S. (2023). Asymptomatic hyperuricaemia in chronic kidney disease: mechanisms and clinical implications. Clinical kidney journal, 16(6), 928-938. DOI: https://doi.org/10.1093/ckj/sfad006
FitzGerald, J.D., Dalbeth, N., Mikuls, T., Brignardello-Petersen, R., Guyatt, G., Abeles, A.M., ... & Neogi, T. (2020). 2020 American College of Rheumatology guideline for the management of gout. Arthritis & Rheumatology, 72(6), 879-895. DOI: https://doi.org/10.1002/art.41247
Sautner, J., Eichbauer-Sturm, G., Gruber, J., Lunzer, R., & Puchner, R. J. (2022). 2022 update of the Austrian Society of Rheumatology and Rehabilitation nutrition and lifestyle recommendations for patients with gout and hyperuricemia. Wiener klinische Wochenschrift, 134(13), 546-554. DOI: https://doi.org/10.1007/s00508-022-02054-7
Finazzi-Agrò, E., Giraudo, D., Pletto, S., & Lamberti, G. (2023). Physiotherapy for Urinary Incontinence. In Textbook of Female Urology and Urogynecology (pp. 420-432). CRC Press. DOI: https://doi.org/10.1201/9781003144236-47
Smith, A., Bevan, D., Douglas, H. R., & James, D. (2013). Management of urinary incontinence in women: summary of updated NICE guidance. BMJ, 347. DOI: https://doi.org/10.1136/bmj.f5170
Thüroff, J.W., Abrams, P., Andersson, K.E., Artibani, W., Chapple, C.R., Drake, M.J., ... & Tubaro, A. (2011). EAU guidelines on urinary incontinence. Actas Urológicas Españolas (English Edition), 35(7), 373-388. DOI: https://doi.org/10.1016/j.acuroe.2011.03.002
