ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ УРАЖЕННЯ ШКІРИ У МЕШКАНЦІВ ТЕРНОПІЛЬЩИНИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2024.v.i3.14936Ключові слова:
шкіра, мігруюча еритема, епідеміологія, вік, статьАнотація
РЕЗЮМЕ. Мета – оцінити епідеміологічні особливості ураження шкіри у пацієнтів – мешканців Тернопільщини.
Матеріал і методи. Обстежено 186 хворих із мігруючою еритемою, які протягом 2017–2023 рр. перебували на амбулаторному та стаціонарному лікуванні в КНП «Тернопільський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер» ТОР з ураженням шкіри у формі мігруючої еритеми. Чоловіків було 70 (37,6 %), жінок – 111 (59,7 %). Вік обстежених складав від 19 до 65 років, більшість обстежених (149; 80,1 %) були активного працездатного віку (до 60 років).
Критерії включення хворих у дослідження: особи віком від 19 до 65 років; проживання в ендемічному щодо Лайм-бореліозу (ЛБ) регіоні та/або укус кліща в анамнезі; ураження шкіри (мігруючі еритеми); не приймали імуномодуляторів і не вакцинувалися впродовж останніх 30 днів перед відбором зразків крові. Хворих, які не відповідали зазначеним критеріям, у дослідження не включали. Усі пацієнти підписали інформовану згоду на участь у дослідженні та отримали інформаційний лист пацієнта.
Результати. Встановлено, що серед пацієнтів із мігруючою еритемою віком 40–49 і 60–69 років переважали жінки; найменше мігруючих еритем відмічали обстежені віком до двадцяти років, p<0,05. Найчастіше ураження шкіри у вигляді мігруючої еритеми відмічали хворі, які зверталися за допомогою у 2017–2019 роках і 2022–2023 роках, p<0,05. Найчастіше еритему діагностовано в осіб, які звернулися за медичною допомогою з приводу появи мігруючої еритеми до двадцятого дня від ймовірного нападу кліща, p<0,05.
Висновки. Наявність мігруючих еритем різних форм потребує поглибленого вивчення причин виникнення даного ураження шкіри і призначення адекватного лікування.
Посилання
Stanek G., Strle, F. (2018). Lyme borreliosis–from tick bite to diagnosis and treatment. FEMS Microbiology Reviews, 42(3), 233–258. DOI: https://doi.org/10.1093/femsre/fux047
Sloupenska, K., Dolezilkova, J., Koubkova, B., Hutyrova, B., Racansky, M., Horak, P., Golovchenko, M., Raska, M., Rudenko, N., Krupka, M. (2021). Seroprevalence of Antibodies against Tick-Borne Pathogens in Czech Patients with Suspected Post-Treatment Lyme Disease Syndrome. Microorganisms, 9, 2217. DOI: 10.3390/microorganisms9112217. DOI: https://doi.org/10.3390/microorganisms9112217
Centers for Disease Control and Prevention. Signs and Symptoms of Untreated Lyme Disease. Retrieved from: https://www.cdc.gov/lyme/signs_symptoms/index.html
Majeed, W., Abbas, I., Ali, M., Iftikhar, A., Sajid, M.R., Awan, A.M., Ayesha and Tariq MS. (2023) Lyme disease: etiology, transmission, impact and control. In: R.Z. Abbas, M.F. Hassan, A. Khan and M. Mohsin (Eds), Zoonosis Vol. 2, (p. 224-234). Unique Scientific Publishers, Faisalabad, Pakistan DOI: 10.47278/book.zoon/2023.66 DOI: https://doi.org/10.47278/book.zoon/2023.66
Andreychyn, M.A., Korda, M.M., Shkilna, M.I., Ivakhiv, O.L., Andreychyn, S.M., Bilkevych, N.A., & Yuskevych, V.V. (2021). Lyme Borreliosis. Ternopil: TNMU [in Ukrainian]
Klyuchkivska, Chr. (2020). Khvoroba Layma [Lyme disease]. Klinichna imunolohiya. Alerholohiya. Infektolohiya –Clinical immunology. Allergology. Infectology, 1(122), 39-44. [in Ukrainian]
Hofmann, H., Fingerle, V., Hunfeld, K.P., et al. (2017). Cutaneous Lyme borreliosis: Guideline of the German Dermatology Society. Ger Med Sci., 15(14), DOI: 10.3205/000255.
Sharma, A., Guleria, S., Sharma, R., Sharma, A. (2017). Lyme disease: a case report with typical and atypical lesions. Indian Dermatol. Online J., 8, 124–127. DOI: https://doi.org/10.4103/2229-5178.202271