ВАРІАНТИ ЗАГАЛЬНОГО ЗНЕБОЛЮВАННЯ З ПОЗИЦІЙ КЛІНІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ТА КОМПЛАЄНТНОСТІ ПАЦІЄНТІВ ПРИ МАЛИХ ГІНЕКОЛОГІЧНИХ ОПЕРАЦІЯХ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2024.v.i3.14906Ключові слова:
гістероскопія, загальне знеболювання, інгаляційна аналгоседація, шкала ВАШАнотація
РЕЗЮМЕ. Гіcтероскопія стала основним методом діагностики та лікування патології ендометрія в гінекології. Існує небагато досліджень знеболювального ефекту методик без використання опіоїдів при концепції "Прискореного відновлення після операції”, особливо в галузі амбулаторної гінекологічної хірургії.
Метою нашого дослідження було оцінити клінічну ефективність та частоту виникнення небажаних явищ за використання різних варіантів загального знеболювання при малих гінекологічних операціях.
Матеріал і методи. Для досягнення мети було проведено проспективне рандомізоване відкрите дослідження на базі ТОВ «Медична клініка «АВІДА» впродовж 2022–2023 років. У ході дослідження обстежено 72 пацієнтки з патологією ендометрія, яким була виконана гістероскопічна поліпектомія. Всі пацієнтки були поділені на дві групи залежно від проведеної анестезії.
До 1-ї (контрольної) групи увійшли 37 пацієнток, яким проводили стандартну загальну анестезію на основі опіоїдів зі застосуванням фентанілу 2–4 мкг/кг/год і пропофолу 1,5–2,5 мг/кг/год внутрішньовенно. Для забезпечення адекватної сатурації крові на фоні спонтанного дихання застосовували оксигенотерапію (3–6 л/хв). Другу групу (основну) сформували з 35 пацієнток, яким здійснювали інгаляційну аналгоседацію із використанням метоксифлурану (2 мл) і декскетопрофену 50 мг внутрішньовенно.
Рівень больової чутливості оцінювали з допомогою алгезиметра. Обстеження проводили в динаміці на 5 етапах: І – перед операцією, ІІ – до операції після надходження пацієнток в операційну, ІІІ – після індукції в анестезію, ІV – протягом 10 хвилин після переведення пацієнток до післяопераційної палати, V– через 2 години після операції.
Критерії, що оцінювалися: час анестезії, реакція гемодинаміки: середній артеріальний тиск (САТ), частота серцевих скорочень (ЧСС), оцінка рівня болю за візуально-аналоговою шкалою (ВАШ), оцінка сили больових відчуттів за модифікованою шкалою Scott (від 0 до 10 балів), визначення частоти негативних реакцій, пов’язаних з анестезією.
Результати. Середній вік обстежених пацієнток в 1-й групі становив (37,5±10,5) років а в 2-й групі – (36,9±9,8) років. Індекс маси тіла (ІМТ) дорівнював (22,4±3,1) кг/м2 в 1-ій групі, а в 2-ій групі – (23,1±2,9) кг/м2. Тривалість операції в 1-ій групі становила в середньому (21±5) хв, у 2-ій групі (20±4) хв. Безпосередньо перед операцією на І і II етапах дослідження у 1-й та 2-й групах спостерігали помірне збільшення САТ і ЧСС. На ІІІ етапі дослідження виявлено достовірне зниження середніх значень АТ у 1-й групі на 21,4 % (р<0,05), у 2-й групі – на 11,3 % (р<0,05). ЧСС у найбільш травматичному етапі операції збільшувалася на 16,5 % (р<0,05) в 1-й групі і на 12,1 % (р<0,05) – у 2-й на 9,1 % . Ці зміни свідчили про також про гіпердинамічні реакції серцево-судинної системи, активацію нейровегетативної системи. Достовірна різниця спостерігалась на ІV етапі в 1-й гpyпі (10±4) мм, а в 2-й групі – (32±7) мм (p<0,05). Середній показник за шкалою ВАШ на V етапі у пацієнтів 2-ї групи склав (10±5) мм, що відповідає рівню незначного дискомфорту в ділянці втручання, а в 1-й групі пацієнти не відмічали больових відчуттів.
Частота проявів нудоти на IV етапі в 1-ій групі склала 24 %, в 2-ій групі – 13 %, а на V етапі в 1-й групі – 4 %, а в другій групі такі прояви були відсутні. Тoбтo, в групі, де використовувались опіоїди, достовірно частіше виникали такі побічні ефекти як нудота.
Висновки. Отже, при виконанні гістероскопічної поліпектомії доцільно використовувати загальну анестезію на основі опіоїдів, яка забезпечує достовірно кращий суб’єктивний результат знеболення за (ВАШ). Безопіоїдна інгаляційна аналгоседація супроводжується достовірно нижчим показником виникнення нудоти. Отже, безопіоїдна інгаляційна аналгоседація може бути розглянута як варіант знеболювання при діагностичній оглядовій гістероскопії.
Посилання
van den Beukel, B. A., de Ree, R., van Leuven, S., Bakkum, E.A., Strik, C., van Goor, H., & Ten Broek, R.P.G. (2017). Surgical treatment of adhesion-related chronic abdominal and pelvic pain after gynaecological and general surgery: a systematic review and meta-analysis. Human reproduction update, 23(3), 276–288. DOI: 10.1093/humupd/dmx004
Cha, N. H., Hu, Y., Zhu, G.H., Long, X., Jiang, J. J., & Gong, Y. (2023). Opioid-free anesthesia with lidocaine for improved postoperative recovery in hysteroscopy: a randomized controlled trial. BMC anesthesiology, 23(1), 192. DOI: 10.1186/s12871-023-02152-7.
Cata, J. P., Corrales, G., Speer, B., & Owusu-Agyemang, P. (2019). Postoperative acute pain challenges in patients with cancer. Best practice & research. Clinical anaesthesiology, 33(3), 361–371. DOI: 10.1016/j.bpa. 2019.07.018
Blanco, C., & Volkow, N.D. (2019). Management of opioid use disorder in the USA: present status and future directions. Lancet (London, England), 393(10182), 1760–1772. DOI: 10.1016/S0140-6736(18)33078-2
Moningi, S., Patki, A., Padhy, N., & Ramachandran, G. (2019). Enhanced recovery after surgery: An anesthesiologist's perspective. Journal of anaesthesiology, clinical pharmacology, 35(Suppl 1), S5–S13. DOI: 10.4103/joacp.JOACP_238_16
Beloeil, H. (2019). Opioid-free anesthesia. Best practice & research. Clinical anaesthesiology, 33(3), 353–360. DOI: 10.1016/j.bpa.2019.09.002
Ziemann-Gimmel, P., Goldfarb, A.A., Koppman, J., & Marema, R.T. (2014). Opioid-free total intravenous anaesthesia reduces postoperative nausea and vomiting in bariatric surgery beyond triple prophylaxis. British journal of anaesthesia, 112(5), 906–911. DOI: 10.1093/bja/aet551
Lacy, B. E., Parkman, H. P., & Camilleri, M. (2018). Chronic nausea and vomiting: evaluation and treatment. The American journal of gastroenterology, 113(5), 647–659. DOI: 10.1038/s41395-018-0039-2
Bell, M. L., King, M. T., & Fairclough, D. L. (2014). Bias in area under the curve for longitudinal clinical trials with missing patient reported outcome data. SAGE Open, 4(2), 1–12. DOI: 10.1177/215824401453485
Nielsen, R. V., Fomsgaard, J. S., Nikolajsen, L., Dahl, J. B., & Mathiesen, O. (2019). Intraoperative S-ketamine for the reduction of opioid consumption and pain one year after spine surgery: A randomized clinical trial of opioid-dependent patients. European journal of pain (London, England), 23(3), 455–460. DOI: 10.1002/ejp.1317
