ВПЛИВ КОРОНАВІРУСНОЇ ХВОРОБИ COVID-19 НА ПЕРЕБІГ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ У ПАЦІЄНТІВ З ПСИХІЧНИМИ ПОРУШЕННЯМИ В АНАМНЕЗІ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2024.v.i3.14902Ключові слова:
психічні розлади, коронавірусна хвороба COVID-19, динаміка перебігу, структура клініко-психопатологічних проявівАнотація
РЕЗЮМЕ. Психічні порушення після перенесеного COVID-19 обумовлені різними факторами і мають поліморфний характер, проте наявні дані про перебіг цих розладів суперечливі.
Мета – дослідити клініко-психопатологічні наслідки COVID-19 у пацієнтів з психічними порушеннями в анамнезі, чий стан загострився на фоні перенесеної коронавірусної хвороби, та їх вплив на перебіг цих розладів.
Матеріал і методи. Обстежені 95 пацієнтів з психічними порушеннями в анамнезі, що перенесли COVID-19 та зазнали впливу стресорів пандемії SARS-CoV-2 і склали основну групу. До групи порівняння увійшли 58 осіб без психічних розладів, які перенесли COVID-19 та зазнали впливу стресорів пандемії SARS-CoV-2. Застосований комплексний підхід, який включав клініко-психопатологічний, клініко-анамнестичний (з використанням розробленої анкети-опитувальника, що містить питання, які відображають вплив коронавірусної хвороби COVID-19 та стресорів пандемії SARS-CoV-2 на психічне здоров’я), психометричний (з використанням шкали загального клінічного враження (Clinical Global Impression Scale, CGI)) та статистичний методи.
Результати. Дослідження дозволило встановити, що психопатологічні наслідки комплексного впливу коронавірусної хвороби COVID-19 та стресорів пандемії SARS-CoV-2 стають підґрунтям для погіршення психічного стану в осіб із психічними порушеннями в анамнезі. Проведене зіставлення динаміки перебігу поточних психічних розладів після перенесеного COVID-19 та попередніх психічних розладів в анамнезі у досліджуваних пацієнтів за показниками тривалості та тяжкості психічних порушень, а також тривалості ремісії, що їм передувала. Отримані дані підтверджують комплексний вплив пандемії SARS-CoV-2 на формування та загострення психічних порушень, свідчать про тенденцію до збільшення тяжкості психічних розладів унаслідок коронавірусної хвороби та дають підстави висунути гіпотезу про збільшення тривалості психічних розладів після перенесеного COVID-19. Досліджена структура провідних клініко-психопатологічних проявів психічних розладів після перенесеного COVID-19, що характеризувалася переважанням афективної симптоматики тривожно-депресивного спектра в поєднанні з вираженими специфічними когнітивними, ідеаторними та сомато-вегетативними порушеннями, а також порушеннями ефекторно-вольової сфери.
Посилання
Badinlou, F., Rahimian, F., Hedman Lagerlöf, M., Lundgren, T., Abzhandadze, T., & Jansson Fröjmark, M. (2024). Trajectories of mental health outcomes following COVID-19 infection: a prospective longitudinal study. BMC Public Health, 24, 452. DOI: 10.1186/s12889-024-17997-x
Scott, E. S., Lubetkin, E. I., Janssen, M. F., Fantopolous, J., Bonsel, G. J., & Haagsma, J. A. (2023). Cross-sectional and longitudinal comparison of health-related quality of life and mental well-being between persons with and without post COVID-19 condition. Frontiers in Epidemiology, 3, 1144162. DOI: 10.3389/fepid.2023.1144162
Cénat, J. M., Farahi, S. M. M. M., Dalexis, R. D., Darius, W. P., Bekarkhanechi, F. M., Poisson, H., Broussard, C., et al. (2022). The global evolution of mental health problems during the COVID-19 pandemic: A systematic review and meta-analysis of longitudinal studies. Journal of Affective Disorders, 315, 70-95. DOI: 10.1016/j.jad.2022.07.011
Schieber, L. Z., Dunphy, C., Schieber, R. A., Lopes-Cardozo, B., Moonesinghe, R., & Guy, G. P. Jr. (2023). Hospitalization associated with comorbid psychiatric and substance use disorders among adults with COVID-19 Treated in US emergency departments from April 2020 to August 2021. JAMA Psychiatry, 80(4), 331-341. DOI: 10.1001/jamapsychiatry.2022.5047
Poletti, S., Palladini, M., Mazza, M.G., De Lorenzo, R. (2022). Long-term consequences of COVID-19 on cognitive functioning up to 6 months after discharge: role of depression and impact on quality of life. European Archives of Psychiatry and Clinical Neuroscience, 272(5), 773-782. DOI: 10.1007/s00406-021-01346-9
Leung, C. M. C., Ho, M. K., Bharwani, A. A., Cogo-Moreira, H., Wang, Y., Chow, M. S. C., et al. (2022). Mental disorders following COVID-19 and other epidemics: a systematic review and meta-analysis. Translational Psychiatry, 12(1), 205. DOI: 10.1038/s41398-022-01946-6
Rogers, J. P., Chesney, E., Oliver, D., Pollak, T. A., McGuire, P., Fusar-Poli, P., Zandi, M. S., Lewis, G., & David, A. S. (2020). Psychiatric and neuropsychiatric presentations associated with severe coronavirus infections: a systematic review and meta-analysis with comparison to the COVID-19 pandemic. Lancet Psychiatry, 7(7), 611-27. DOI: 10.1016/S2215-0366(20)30203-0 18
Nakao, T., Murayama, K., Fukuda, H., Eto, N., Fujita, K., Igata, R., et al. (2023). Survey of psychiatric symptoms among inpatients with COVID-19 using the Diagnosis Procedure Combination data and medical records in Japan. Brain, Behavior, and Immunity – Health, 29, 100615. DOI: 10.1016/j.bbih.2023.100615
Mazza, M. G., Palladini, M., Poletti, S., & Benedetti, F. (2022). Post-COVID-19 depressive symptoms: epidemiology, pathophysiology, and pharmacological treatment. CNS Drugs, 36(7), 681-702. DOI: 10.1007/s40263-022-00931-3
Meaklim, H., Saunders, W. J., Byrne, M. L., Junge, M. F., Varma, P., Finck, W. A., & Jackson, M. L. (2023). Insomnia is a key risk factor for persistent anxiety and depressive symptoms: A 12-month longitudinal cohort study during the COVID-19 pandemic. Journal of Affective Disorders, 322, 52-62. DOI: 10.1016/j.jad.2022.11.021.
Ausserhofer, D., Mahlknecht, A., Engl, A., Piccoliori, G., Pfitscher, G., Silbernagl, P., et al. (2023). Relationship between depression, anxiety, stress, and SARS-CoV-2 infection: a longitudinal study. Frontiers in Psychology, 14, 1116566. DOI: 10.3389/fpsyg.2023.1116566
Taquet, M., Luciano, S., Geddes, J. R., & Harrison, P. J. (2021). Bidirectional Associations between COVID-19 and Psychiatric Disorder: Retrospective Cohort Studies of 62 354 COVID-19 Cases in the USA. Lancet Psychiatry, 8, 130-140. DOI: 10.1016/S2215-0366(20)30462-4
Tokuda, Y., Barnett, P. B., Sanji, S., Takaizumi, Y., Tomono, M., Tokuda, H., Taniguchi, K., & Shibuya, K. (2023). Serious mental illness and in-hospital mortality among hospitalized patients with acute COVID-19: A large database analysis in Japan. General Hospital Psychiatry, 82, 1-6. DOI: 10.1016%2Fj.genhosppsych.2023.01.014
Hofer, A., Kachel, T., Plattner, B., Chernova, A., Conca, A., Fronthaler, M., et al. (2022). Mental health in individuals with severe mental disorders during the COVID-19 pandemic: a longitudinal investigation. NPJ Schizophrenia, 8(1), 17. DOI: 10.1038/s41537-022-00225-z
Molero, P., Reina, G., Blom, J. D., Martínez-González, M. Á., Reinken, A., de Kloet, E.R., Molendijk, M. L. (2023). COVID-19 risk, course and outcome in people with mental disorders: a systematic review and meta-analyses. Epidemiology and Psychiatric Sciences, 32, 61. DOI: 10.1017/S2045796023000719
Hüfner, K., Tymoszuk, P., Ausserhofer, D., Sahanic, S., Pizzini, A., Rass, V., et al. (2022). Who Is at Risk of Poor Mental Health Following Coronavirus Disease-19 Outpatient Management? Frontiers in Medicine, 9, 792881. DOI: 10.3389/fmed.2022.792881
Bertolini, F., Witteveen, A.B., Young, S., Cuijpers, P., Ayuso-Mateos, J.L., Barbui, C., et al. (2023). Risk of SARS-CoV-2 infection, severe COVID-19 illness and COVID-19 mortality in people with pre-existing mental disorders: an umbrella review. BMC Psychiatry, 23(1), 181. DOI: 10.1186/s12888-023-04641-y
Lee, S.W., Yang, J.M., Moon, S.Y., Kim, N., Ahn, Y.M., Kim, J.M., et al. (2021). Association between mental illness and COVID-19 in South Korea: a post-hoc analysis. Lancet Psychiatry, 8(4), 271-72. DOI: 10.1016/S2215-0366(21)00043-2
Cheng, W.-J., Shih, H.-M., Su, K.-P., & Hsueh, P.-R. (2023). Risk factors for poor COVID-19 outcomes in patients with psychiatric disorders. Brain, Behavior, and Immunity – Health, 114, 255-61. DOI: 10.1016/j.bbi.2023.08.024
Hazumi, M., Usuda, K., Okazaki, E., Kataoka, M., & Nishi, D. (2022). Differences in the Course of Depression and Anxiety after COVID-19 Infection between Recovered Patients with and without a Psychiatric History: A Cross-Sectional Study. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(18), 11316. DOI: 10.3390/ijerph191811316
Maruta, N. O., Fedchenko, V. Y., Yavdak, I. O., Panko, T. V., & Semikina O. E. (2023). [Copyright of the work: Questionnaire for patients with mental disorders who have experienced the coronavirus disease COVID-19 and were exposed to the stressors of the SARS-COV-2 pandemic]. Application from 13.03.2023 с202301564; certificate from 11.04.2023 № 118009. [in Ukrainian].
Busner, J. (2007). The clinical global impressions scale: applying a research tool in clinical practice. Psychiatry (Edgmont), 4(7), 28-37.
Order of the Ministry of Health of Ukraine from 27.10.2020 № 2438 [«On making changes to the Medical Care Standards "Coronavirus Disease (COVID-19)"»]. Ukrainian. [Internet]. [cited 2024 Jul 26]. Available from: https://moz.gov.ua/article/ministry-mandates/nakaz-moz-ukraini-vid-27102020--2438-pro-vnesennja-zmin-do-standartiv-medichnoi-dopomogi-koronavirusna-hvoroba-covid-19
Yang, R., Li, X., Liu, H., et al. (2020). Chest CT Severity Score: an imaging tool for assessing severe COVID-19. Radiology: Cardiothorac Imaging, 2(2), 200047. DOI: 10.1148/ ryct.2020200047
Walters, S. J., Campbell, M. J., & Machin, D. (2021). Medical Statistics: A Textbook for the Health Sciences. 5th ed. Wiley-Blackwell, 448 p.
