ПЕРЕБІГ ВРОДЖЕНОЇ КЛИШОНОГОСТІ У СПОРТСМЕНА З ПАУЕРЛІФТИНГУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2024.v.i2.14735Ключові слова:
лікування, стопа, Понсеті, пауерліфтингАнотація
РЕЗЮМЕ. Вроджена клишоногість – поширена вада розвитку стопи в усьому світі, яка на початкових етапах комплексного лікування забезпечує високий відсоток позитивних результатів.
Мета – загострити увагу практичних лікарів первинної ланки терапевтичного та хірургічного профілів на своєчасній діагностиці та адекватному лікуванні цієї тяжкої недуги.
Матеріал і методи. Ретроспективний аналіз результатів сучасних науковців за останні десять років на ґрунті великого практичного матеріалу докорінно змінили тактику лікування цього небезпечного захворювання. Класичні методи лікування клишоногості на сучасному етапі в ортопедії дитячого віку практично не використовують, замінивши їх менш травматичним і ефективнішим методом Понсеті.
Результати. Наведено приклад класичного способу лікування клишоногості з добрим результатом унаслідок ретельного оперативного та консервативного лікування протягом тривалого часу. Термін нашого диспансерного спостереження – 23 роки. Оперована ліва нога має невелику атрофію мускулатури стегна та гомілки в межах 2 см. Залишилося незначне приведення переднього відділу стопи з її поздовжнім вкороченням до 3 см. Спортсмен має вищу медичну освіту за спеціальністю «Фізична терапія, ерготерапія». Завдяки ретельній адекватній реабілітації досяг високих показників у спорті – чемпіон Європи (2020 р.) та світу (2023 р.) з пауерліфтингу.
Висновки. 1. Класичний метод лікування вродженої клишоногості дає позитивний результат при ретельній довготривалій дороговартнісній реабілітації після оперативного лікування. 2. Наполегливість, стійкий характер, медична освіта молодого спортсмена сприяли повній реабілітації тяжкої вродженої клишоногості. 3. На сучасному етапі розвитку ортопедії доцільно застосовувати «золотий стандарт» лікування цієї недуги – метод Понсеті. 4. Позитивний успіх лікування можливий тільки при тісній співпраці лікаря, батьків і самої дитини.
Посилання
Cady R., Hennessey T., Schwend R. (2022). Diagnosis and treatment of idiopathic congenital clubfoot. Pediatrics, 149(2), e2021055555. Published online 2022. Jan.31. doi:10.1542/ped.2021-055555.
Nilsen M.F., Moller-Madsen D., Engell V. (2022). Treatment of clubfoot in children. Ugeskr Laeger, 184(40), v04220238.
Markdante K.D., Kligman R.M. (2019) Osnovy pediatriyi za Nelsonom u 2-kh tomakh. Pereclad 8-ho anhliys’kogo vydannya – Medytsyna [Fundamentals of pediatrics according to Nelson in 2 volumes. Translation of the 8th English edition – Medicine].378 [in Ukrainian].
Holka, H.H., Buryanov, O.A., & Klymovytsky, V.N. (2014). Traumatolohiya ta ortopediya: pidruchnyk dlya stud. vyshchych navch. zakladiv [Traumatology and orthopedics: textbook for students. Higher edication institution]. Vinnytsya: Nova Knyha [in Ukrainian].
Matar H.E., Beirne P., Bruce C. [et al.]. (2017). Treatment of complex idiopathic clubfoot using the modified Ponceti method: up to 11 years follow-up. Journal of Pediatric Orthopedics, 26(2), 137-142. doi: 10.1097/BPB. 0000000000000321.
Allende V., Paz M., Sanchez S. [et al.]. (2020). Complex clubfoot treatment with ponseti method: a Latin American multicentric stude. Journal of Pediatric Orthopedics, 40(5), 241-245. doi: 10.1097/ BPO. 0000000000001469.
Rangasamy K., Baduraj V., Gopinathan N. [et al.]. (2022). Correction results atypical clubfeet managed with modified Ponseti Technique: A meta-analisis of 354 feet. Journal of Clinical Orthopaedics & Trauma. 25, 31:101939. doi:10.1016/j.jcot.101939eCollection 2022
Alam N., Addas M., Siddqui Y. et al. (2023). Effectiveness of Ponseti Techque in management of arthrogrypotic clubfeet-a prospective study. International Journal of Burns and Trauma, 13(2), 33-43/eCollection.202
Frank H. Netter. (2018). Atlas of Human anatomy. Elsevier. 736 p.
Parkhomenko L.K. (2007) Yuvenolohiya. Praktikum z pidkovoyi medycyny [Juvenology. Workshop on adolescent medicine] Kh.: Fakt, 720 [in Ukrainian].
Hefti F., Brunner R., Freuler F., Hasler C., Jundt G. (2007). Pediatric Orthopedics in Practice. Springer-Verlag Berlin Heidelbery. 781.
Grigoriou E., Oyoun N., Kushare I. [et al.] (2015). Comparative results of percutaneous Achilles tenotomy to combined open in the Achilles tenotomy with posterior copsulotomy in the correction of equvinus deformity in congenital talipes equinovarus. International Orthopaedics, 39(4), 721-725. doi:10.1007/s00264-014-2632-4.
Agarwal A. (2015). Open Achilles tenotomy and posterior capsulotomy for congenital talipes equinovarus. International Orthopaedics. 39(12), 2523. Doi: 10.1007/s00264-015-290109.
