ПРЕДИКТОРИ РОЗВИТКУ МІТРАЛЬНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ ПРИ ГОСТРОМУ ІНФАРКТІ МІОКАРДА ТА ЇХ ВПЛИВ НА ВИЖИВАННЯ ПАЦІЄНТІВ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2024.v.i1.14536Ключові слова:
інфаркт міокарда, мітральна недостатність, предиктори, летальністьАнотація
РЕЗЮМЕ. У пацієнтів із гострим інфарктом міокарда розвиток мітральної недостатності є частим ускладненням, що погіршує перебіг захворювання.
Метою дослідження є виявлення предикторів розвитку мітральної недостатності у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда зі зниженою фракцією викиду лівого шлуночка.У нашому дослідженні використовували загальноклінічне обстеження хворих, лабораторну діагностику, ехокардіографію, електрокардіографію та коронарографію, а також статистичний метод аналізу інформації.
Аналіз отриманих результатів свідчить, що інфаркт-залежне ураження огинаючої гілки лівої коронарної артерії найчастіше супроводжувалось розвитком мітральної недостатності з відношенням шансів 2,972 (95 % довірчий інтервал 1,207–7,322; р=0,018), на другому місці – права коронарна артерія, де показник відношення шансів достовірно становить 2,509 з 95 % довірчим інтервалом 11,171–5,374, р=0,018. Багатосудинне ураження, за даними коронарографії, є одним з факторів, що збільшує відношення шансів на виникнення мітральної регургітації (2,159 з 95 % довірчим інтервалом 1 1,067–4,367, р=0,032). При оцінці перфузії інфаркт-залежної артерії після точки оклюзії при коронарній ангіографії, відсутність антеградного кровотоку є прогностично несприятливою для пацієнтів і з високою ймовірністю супроводжувалось порушенням функції мітрального клапана (відношення шансів 5,744 з 95 % довірчим інтервалом 1 0,720–45,856, р=0,099). Аналізуючи летальність пацієнтів – 2 хворих (4,17 %) без порушення функції мітрального клапана та 8 (7,92 %) із мітральною недостатністю. Отже, прогностичними критеріями з високим відношенням шансів є виникнення мітральної недостатності у пацієнтів є інфаркт-залежне ураження огинаючої гілки лівої коронарної артерії, дещо з меншою ймовірністю – правої коронарної артерії, наявність багатосудинного ураження за результатами коронарографії та порушення антеградного кровотоку нижче місця оклюзії після реваскуляризації. Згідно отриманих даних, розвиток мітральної недостатності при гострому інфаркті міокарда зі зниженою фракцією викиду ЛШ знижує шанси на виживання. Наявність вищевказаних факторів ризику у хворого з гострим інфарктом міокарда дає можливість лікарям передбачити виникнення мітральної недостатності, обрати тактику лікування та вплинути на прогноз пацієнта.
Посилання
(2013). Osnovnyye pokazateli zdorovya v Yevropeĭskom regione VOZ, 2013 g. – Key health indicators in the WHO European Region. Copenhagen: WHO/Europe [in Russian].
(2013). Mirovaya statistika zdravookhraneniya. 2012 god – World health statistics. year 2012. – Geneva: WHO [in Russian].
Shved, M.I., Beniv, M.Ya, Levytska, L.V., & Tsuhlevych, L.V. (2017). Vplyv osnovnykh faktoriv ryzyku na perebih infarktu miokarda u khvorykh iz nadmirnoyu masoyu tila [Influence of the main risk factors on the course of myocardial infarction in patients with excessive body]. Visnyk naukovykh doslidzhen – Herald of scientific research, 1, 21-26. DOI: 10.11603/2415-8798.2017.1.7250 [in Ukrainian].
Petyunina, O.V., Kopytsya, M.P., Galchinska, V.Yu., & Pietienova, L.L. (2018). Osoblyvosti remodeliuvannia sertsia u khvorykh, shcho perenesly hostryi infarkt miokarda z elevatsiieiu sehmenta ST, zalezhno vid polimorfizmu Lys198Asn hena endotelinu-1 [Peculiarities of heart remodeling in patients who have suffered an acute heart attack myocardium with ST segment elevation, depending on the Lys198Asn gene polymorphism endothelin-1]. Ukrayinskyy terapevtychnyy zhurnal – Ukrainian therapeutic journal, 3-4, 40-47 [in Ukrainian].
Levytska L.V., Yurkiv, V.V., & Korda, M.M. (2022). Predictors of low functional reserves in rehabilitation of patients with myocardial infarction complicated by comorbid pathology. International journal of medicine and medical research, 1, 5-10. DOI: 10.11603/ijmmr.2413-6077.2022.1.12910.
Sharma, H., Radhakrishnan, A., Nightingale, P., Brown, S., May, J., O’Connor, K., Shakeel, I., Zia, N., Doshi, S.N., & Townend, J.N. (2021). Mitral regurgitation following acute myocardial infarction treated by percutaneous coronary intervention-prevalence, risk factors and predictors of outcome. Am. J. Cardiol. DOI: 10.1016/j.amjcard.2021.07.029.
Nishino, S., Watanabe, N., Kimura, T., Enriquez-Sarano, M., Nakama T., Furugen M., Koiwaya H., Ashikaga K., Kuriyama N., & Shibata Y. (2016). The course of ischemic mitral regurgitation in acute myocardial infarction after primary percutaneous coronary intervention. Circ. Cardiovasc. Imaging, 9, 1-10. DOI: 10.1161/CIRCIMAGING.116.004841.
Mentias, A., Raza, M. Q., Barakat, A. F., Hill, E., Youssef, D., Krishnaswamy, A., Desai, M.Y., Griffin, B., Ellis, S., & Menon, V. (2016). Outcomes of ischaemic mitral regurgitation in anterior versus inferior ST elevation myocardial infarction. Open Heart, 3, e000493. DOI: 10.1136/openhrt- 2016-000493.
Agricola, Eustachio, Oppizzi, Michele, Pisani, Matteo, Meris, Alessandra, Maisano, Francesco, & Margonato, Alberto (2008). Ischemic mitral regurgitation: mechanisms and echocardiographic classification. European Journal of Echocardiography, 9, 207221. DOI: 10.1016/j.euje.2007.03.034.
Zito, C., Cusma-Piccione, M., Oreto, L., Tripepi, S., Mohammed, M., & Di Bella, G. (2013). In patients with post-infarction left ventricular dysfunction, how does impaired basal rotation affect chronic ischemic mitral regurgitation? J. Am. Soc. Echocardiogr., 26, 1118-1129.
Nishimura, R.A., Otto, C.M., Bonow, R.O., Carabello, B.A., Erwin, J.P., Fleisher, L.A., … Thompson, A. (2017). 2017 AHA/ACC Focused Update of the 2014 AHA/ACC Guideline for the Management of Patients With Valvular Heart Disease: A Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Clinical Practice Guidelines. Circulation, 135(25), e1159-e1195.
Heuts, S., Olsthoorn, J.R., Hermans, S.M.M., Streukens, S.A.F., Vainer, J., Cheriex, E.C., Segers, P, Maessen, J.G., & Sardari, Nia P. (2019). Multidisciplinary decision-making in mitral valve disease: the mitral valve heart team. Neth. Heart J., 27(4), 176-184.
Vahanian, Alec, Beyersdorf, Friedhelm, Praz, Fabien, Milojevic, Milan, Baldus, Stephan, Bauersachs, Johann, … Wojakowski, Wojtek (2022). 2021 ESC/EACTS Guidelines for the management of valvular heart disease. EuroIntervention, 17(14), e1126-e1196. DOI: 10.4244/EIJ-E-21- 00009.
Hess, E.P., Perry, J.J., & Calder, L.A. (2010). Prospective validation of a modified thrombolysis in myocardial infarction risk score in emergency department patients with chest pain and possible acute coronary syndrome. Acad. Emerg. Med., 17, 368-375.
Bursi, F., Enriquez-Sarano, M., & Nkomo, V.T. (2005). Heart failure and death after myocardial infarction in the community: the emerging role of mitral regurgitation. Circulation, 111, 295-301.
Aronson, D., Goldsher, N., & Zukermann, R. (2006). Ischemic mitral regurgitation and risk of heart failure after myocardial infarction. Arch. Intern. Med., 166, 2362-2368.
Nishimura, R.A., Otto, C.M., & Bonow, R.O. (2014). 2014 AHA/ACC guideline for the management of patients with valvular heart disease: executive summary: a report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Practice Guidelines. J. Am. Coll Cardiol, 63, 2438-2488.
Birnbaum, Yochai, Chamoun, Antonio J., Conti, Vincent R., & Uretsky, Barry F. Mitral regurgitation following acute myocardial infarction. Coronary Artery Disease, 13(6), 337-344.
Amigoni, M., Meris, A., & Thune, J.J. (2007). Mitral regurgitation in myocardial infarction complicated by heart failure, left ventricular dysfunction, or both: prognostic significance and relation to ventricular size and function. Eur. Heart J., 28, 326-333.
Agricola, E., Ielasi, A., Oppizzi, M. (2009). Long-term prognosis of medically treated patients with functional mitral regurgitation and left ventricular dysfunction. Eur. J. Heart Fail., 11, 581-587.
