ОЦІНКА ЯКОСТІ ЖИТТЯ ПАЦІЄНТІВ З ІШЕМІЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ ПІД ВПЛИВОМ ТЕЛЕКАРДІОРЕАБІЛІТАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2024.v.i1.14534Ключові слова:
ішемічна хвороба серця, якість життя, опитувальник SF-36, опитувальник SAQАнотація
РЕЗЮМЕ. В Україні протягом останніх 15 років зростає кількість випадків ішемічної хвороби серця, що становить серйозну загрозу. Це призводить до 71,1 % смертей від хвороб серця і 19,5 % первинної інвалідності. Фізична активність може значно знизити ризик серцево-судинних подій та поліпшити якість життя. Кардіореабілітаційні втручання є необхідним елементом лікування, що покращує фізичне, психологічне і соціальне благополуччя пацієнтів.
Мета – оцінити динаміку якості життя пацієнтів з ішемічною хворобою серця під впливом телекардіореабілітаційних технологій.
Матеріал і методи. У дослідженні взяли участь 23 хворих на ІХС із стабільною стенокардією напруги за МКХ-10, віком від 58 до 75 років (середній вік 64,46±1,25). Пацієнти були поділені на 2 групи: пацієнти 1 групи (n=11) отримували лише стандартне медикаментозне лікування та контролювали збільшення фізичної активності за допомогою щоденників самоконтролю, пацієнти 2-ї групи (n=12), окрім cтандартного лікування, збільшили фізичну активність за допомогою телереабілітаційних технологій.
Для оцінки якості життя досліджуваних пацієнтів використовували опитувальники Medical Outcomes Study – Short Form (SF-36) та Seattle Angina Questionnaire (SAQ). Результати впливу лікування оцінювали до та через 3 місяці лікування.
Результати. До початку лікування дані опитувальника SF-36 та SAQ між досліджуваними групами статистично не відрізнялися (p>0,05). Через 3 місяці, за даними опитувальника якості життя SF-36, у 2-й групі достовірно покращилися результати (p<0,05) майже за кожним пунктом опитувальника, на відміну від 1-ї групи, де достовірний результат отримано лише за пунктом рольової активності. Результати оцінки якості життя, згідно з опитувальником SAQ, у 2-й групі були значно кращі та достовірно відрізнялися за такими показниками як обмеження фізичних навантажень, шкала частоти нападів стенокардії, шкала задоволеності лікуванням, шкала ставлення до хвороби (p<0,05). Це вказує на високу ефективність застосування телереабілітаційного підходу.
Висновки. Динаміка якості життя у пацієнтів з ішемічною хворобою серця під впливом телекардіореабілітаційних технологій мала позитивні достовірні зміни, порівняно з пацієнтами, які не застосовували методи телереабілітації.
Посилання
(2020). Kilkist pomerlykh za okremymy prychynamy smerti. Arkhiv. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrayiny – Number of deaths by specific causes of death. Archive. State Statistics Service of Ukraine Retrieved from: http: //www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2020/ds/kpops/kpops_u/arh_kpops2020_ u.html [in Ukrainian].
Mostepan, T.V., Shekera, O.G., Gorachuk, V.V., & Dolzhenko, M.M. (2021). Diseases of the circulatory system as a persistent problem. Health of Society, 10(2), 68-85. DOI: 10.22141/2306- 2436.10.2.2021.238583 [in Ukrainian].
Mostepan, T.V., & Horachuk, V.V. (2022). Rehabilitation Care: Opportunities for Integration Into Clinical Practice. Acta Balneol., LXIV, 4(170), 353-357. DOI: 10.36740/ ABAL202204114.
Mostepan, T.V., & Gorachuk, V.V. (2022). Prevalence of risk factors in patients with ischemic heart disease. Ukrainian Medical Journal, XI/XII(6), 1-3. DOI: 10.32471/umj.1680-3051.152.236222 [in Ukrainian].
Mostepan, T.V., Gorachuk, V., & Dolzhenko, M. (2023). Orhanizatsiya reabilitatsiynoyi dopomohy patsiyentam iz stabilnoyu ishemichnoyu khvoroboyu sertsya : metodychni rekomendatsiyi [Organization of rehabilitation assistance to patients with stable ischemic heart disease: Guidelines]. Dnipro: «FOP Seredniak T. K.» [in Ukrainian].
Korchynsky, V.S. (2015). Kardioreabilitatsiya: suchasnyy stan ta priorytety rozvytku [Cardiorehabilitation: Current state and development priorities]. Bulletin of Vinnytsia National Medical University, 19(1), 244-247. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvnmu_2015_19_1_64 [in Ukrainian].
Winzer, E.B., Woitek, F., & Linke, A. (2018). Physical Activity in the Prevention and Treatment of Coronary Artery Disease. Journal of the American Heart Association, 7(4), e007725. DOI: 10.1161/JAHA.117.007725.
Balazh, M., & Kostenko, V. (2021). Impact of telemedicine-assisted cardiorehabilitation on the quality of life of individuals with ischemic heart disease. Sports Medicine, Physical Therapy, and Occupational Therapy, 2, 78-83. DOI: 10.32652/spmed.2021.2.78-83 [in Ukrainian].
Babinets, L., & Melnyk, N. (2021). Comparative Analysis of the Quality of Life Scales Parameters in Patients with Combination of Stable Ischemic Heart Disease and Metabolic Syndrome. Family Medicine, 5-6, 53-57. DOI: 10.30841/2307-5112.5-6.2021.253007.
Long, L. (2018). Exercise-based cardiac rehabilitation for adults with stable angina. Cochrane Database of Systematic Reviews. [Electronic resource]. DOI: 10.1002/ 14651858. cd012786.pub2.
Zhong, W. (2023). Longer-Term Effects of Cardiac Telerehabilitation on Patients With Coronary Artery Disease: Systematic Review and Meta-Analysis. JMIR mHealth and uHealth, 11, e46359. DOI: 10.2196/46359.
Neubeck, L. (2009). Telehealth interventions for the secondary prevention of coronary heart disease: a systematic review. European Journal of Cardiovascular Prevention & Rehabilitation, 16(3), 281-289. DOI: 10.1097/hjr. 0b013e32832a4e7a.
World Health Organization. (2004). The world health organization quality of life (WHOQOL) – BREF. Geneva: World Health Organization.
Chereshniuk, L.V. (2013). Quality of life of patients with hypertension depending on the place of residence. Medical News and Pharmacy, 9(460). Retrieved from: http://www.mif-ua.com/archive/article/36131 [in Ukrainian].
Ivachevska, V. V., & Chopei, I. V. (2014). Assessment of the quality of life of patients with combined course of non-alcoholic fatty liver disease and stable forms of ischemic heart disease. Gastroenterology, 53(3), 35-37 [in Ukrainian].
Ivanyuk, N.B. (2017). Clinical characteristics and quality of life of patients with ischemic cardiomyopathy after coronary artery bypass surgery or stenting. Ukrainian Cardiological Journal, 1, 32-42 [in Ukrainian].
Nesterak, R.V. (2019). Application of program of clinical-psychological rehabilitation by optimization of the internal picture of health in patients after acute coronary syndrome. Art of Medicine, 3, 47-55.
Kimata, C., Willcox, B., & Rodriguez, B. (2018). Effects of Walking on Coronary Heart Disease in Elderly Men with Diabetes. Geriatrics. 3(2), 21. DOI: 10.3390/geriatrics3020021.
Murtagh, E.M. (2015). The effect of walking on risk factors for cardiovascular disease: An updated systematic review and meta-analysis of randomised control trials [Electronic resource]. Retrieved from: http://hdl.handle.net/ 10454/7077.
Anderson, L. (2016). Exercise-Based Cardiac Rehabilitation for Coronary Heart Disease. Journal of the American College of Cardiology, 67(1), 1-12. DOI: 10.1016/j.jacc.2015.10.044.
Johansson, M.S. (2020). Can we walk away from cardiovascular disease risk or do we have to ‘huff and puff’? A cross-sectional compositional accelerometer data analysis among adults and older adults in the Copenhagen City Heart Study. International Journal of Behavioral Nutrition and Physical Activity, 17(1). DOI: 10.1186/s12966-020-00985-w.
Stewart, R.A.H. (2017). Physical Activity and Mortality in Patients With Stable Coronary Heart Disease. Journal of the American College of Cardiology. [Electronic resource], 70(14), 1689-1700. DOI: 10.1016/j.jacc.2017.08.017.
Bradt, J., Dileo, C., & Potvin, N. (2013). Music for stress and anxiety reduction in coronary heart disease patients. Cochrane Database of Systematic Reviews. [Electronic resource]. DOI: 10.1002/14651858.cd006577.pub3.
Clark, I.N., Baker, F.A., & Taylor, N.F. (2015). The modulating effects of music listening on health-related exercise and physical activity in adults: a systematic review and narrative synthesis. Nordic Journal of Music Therapy, 25(1), 76-104. DOI: 10.1080/08098131. 2015.1008558.
Karageorghis, C.I. (2018). Brain mechanisms that underlie music interventions in the exercise domain. Progress in Brain Research. [Electronic resource], 109-125. DOI: 10.1016/bs.pbr.2018.09.004.
Jones, L., Karageorghis, C.I., & Ekkekakis, P. (2014). Can High-Intensity Exercise Be More Pleasant? Attentional Dissociation Using Music and Video. Journal of Sport and Exercise Psychology, 36(5), 528-541. DOI: 10.1123/jsep. 2013-0251.
Bacon, C., Myers, T.R., & Karageorghis, C.I. (2012). Effect of music-movement synchrony on exercise oxygen consumption. J. Sports Med. Phys. Fitness, 52(4), 359-365. PMID: 22828457.
Stewart, R.A.H. (2017). Physical Activity and Mortality in Patients With Stable Coronary Heart Disease. Journal of the American College of Cardiology. [Electronic resource], 70(14), 1689-1700. DOI: 10.1016/j.jacc.2017.08.017.
Chair, S.Y., Zou, H., & Cao, X. (2020). A systematic review of effects of recorded music listening during exercise on physical activity adherence and health outcomes in patients with coronary heart disease. Annals of Physical and Rehabilitation Medicine. DOI: 10.1016/j.rehab.2020. 09.011.
