ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ КРИТЕРІЇ ТА СЕРОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА ЛАЙМ-БОРЕЛІОЗУ В МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ТЕРНОПІЛЬЩИНИ, ЯКІ ПЕРЕХВОРІЛИ НА COVID-19
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2024.v.i1.14529Ключові слова:
Лайм-бореліоз, укус кліща, специфічні антитіла, імуноферментний аналіз (ІФА), COVID-19, медичні працівникиАнотація
РЕЗЮМЕ. Мета роботи – вивчити епідеміологічні особливості Лайм-бореліозу та встановити частоту виявлення специфічних антитіл IgM і/чи IgG до B. burgdorferi s.l. у медичних працівників, які перехворіли на COVID-19.
Матеріал і методи. Під спостереженням перебували 52 медичні працівники КНП «Заліщицька ЦМЛ» та КНП «Кременецька опорна лікарня», які протягом 2020–2023 рр. лікувались амбулаторно та стаціонарно з приводу COVID-19, віком від 24 до 65 років. Чоловіків було 2 (3,8 %), жінок – 50 (96,2 %). Сумарні специфічні антитіла IgM і IgG до збудників Лайм-бореліозу (комплекс B. burgdorferi s.l.) у сироватці крові 52 медичних працівників визначали методом ELISA з використанням тест-систем компанії Euroimmun AG (Німеччина). Для лабораторної діагностики COVID-19 (РНК коронавірусу) використали набір реактивів «Biocore® SARS-CoV-2».
Результати. Одноразовий епізод захворювання на COVID-19 відмітили 22 (42,3 %) із 52 опитаних. При цьому слід зазначити, що кількість зареєстрованих випадків захворюваності на COVID-19 серед обстежених медичних працівників була більшою у 2020 році, порівняно із 2023 роком: 37,5 % проти 6,3 %, p<0,05. Позитивний результат ПЛР для визначення РНК SARS-CoV-2 був у 43 (82,7 %) із 52 опитаних, негативний – у 9 (17,3 %) осіб. Амбулаторно лікувались 37 (71,2 %) із 52 медичних працівників, хворих на COVID-19, тоді як 15 (28,8 %) осіб були госпіталізовані у стаціонарні відділення лікарень Тернопільщини.
На факт укусу кліща вказали 23 (44,2 %) опитаних. Одноразовий укус в анамнезі мали 16 (69,6 %) із 23 осіб, дворазовий – 5 (21,7 %), багаторазовий – 2 (8,7 %) респонденти. Найчастіше, в 14 (60,9 %) випадках, укус кліща траплявся у сільській місцевості. Специфічні антитіла класу M виявлено у 19 (36,5 %) із 52 осіб, антитіла класу G – у 6 (11,5 %), з яких IgM та IgG одночасно – у 3 (5,8 %).
Висновки. Встановлено, що 28,8 % медичних працівників з COVID-19 були госпіталізовані у стаціонарні відділення лікарень Тернопільщини, 26,7 % із яких отримували оксигенотерапію в зв’язку з дихальною недостатністю. Факт укусу кліща відмітили 23 (44,2 %) із 52 медичних працівників, хворих на COVID-19; найчастіше респонденти вказували на одноразовий укус в сільській місцевості: 69,6 % і 60,9 %, відповідно. Допомогою лікаря чи медичної сестри для видалення кліща скористалися лише 17,4 % опитаних медичних працівників Тернопільської області. Специфічні IgM і IgG до комплексу B. burgdorferi s.l. за допомогою методу ІФА діагностовано у сироватці крові 42,3 % медичних працівників, які перехворіли на COVID-19.
Посилання
Melenko, S.R. (2023). Lime boreliosis: modern problem of infectology. In Colloquium-journal (No. 7 (166), pp. 8-13). DOI: 10.24412/2520-6990-2023-7166-8-13.
Shkilna, M.I. (2016). Lime borreLiosis in ForesTrY WorKers oF TernoPiL reGion. Infectious Diseases – Infektsiyni Khvoroby, (1). DOI: 10.11603/1681-2727.2016.1. 5957.
Tokarska-Rodak, M., Shkilna, M., Plewik, D., Pańczuk, A., Korda, M., Klishch, I., Paszkiewicz, J., & Andreychyn, M. (2017). Serological research towards Lyme borreliosis in hunters and forestry workers in selected areas of Poland and Ukraine. Health Problems of Civilization, 11(4), 287-292. DOI: 10.5114/hpc.2017.69024.
Andreychyn, M., Pańczuk, A., Shkilna, M., Tokarska-Rodak, M., Korda, M., Kozioł-Montewka, M., & Klishch, I. (2017). Epidemiological situation of Lyme borreliosis and diagnosis standards in Poland and Ukraine. Health Problems of Civilization, 3, 190-194. DOI: 10.5114/hpc.2017.69020.
Szewczyk-Dąbrowska, A., Budziar, W., Harhala, M., Baniecki, K., Pikies, A., Jędruchniewicz, N., ... & Dąbrowska, K. (2022). Correlation between COVID-19 severity and previous exposure of patients to Borrelia spp. Scientific Reports, 12(1). DOI: 10.1038/s41598-022-20202-x.
Novak, C.B., Scheeler, V.M., & Aucott, J.N. (2021). Lyme Disease in the Era of COVID-19: A Delayed Diagnosis and Risk for Complications. Case Reports in Infectious Diseases, 2021, 1-4. DOI: 10.1155/2021/6699536.
Ross Russell, A.L., Dryden, M.S., Pinto, A.A., & Lovett, J.K. (2018). Lyme disease: diagnosis and management. Practical Neurology, 18(6), 455-464. DOI: 10.1136/practneurol-2018-001998.
Chomel, B. (2015). Lyme disease. Revue Scientifique et Technique de l’OIE, 34(2), 569-576. DOI: 10.20506/rst.34.2.2380.
Sanyaolu, A., Okorie, C., Marinkovic, A., Patidar, R., Younis, K., Desai, P., Hosein, Z., Padda, I., Mangat, J., & Altaf, M. (2020). Comorbidity and its Impact on Patients with COVID-19. SN Comprehensive Clinical Medicine, 2(8), 1069-1076. DOI: 10.1007/s42399-020-00363-4.
Ng, W.H., Tipih, T., Makoah, N.A., Vermeulen, J.-G., Goedhals, D., Sempa, J.B., Burt, F.J., Taylor, A., & Mahalingam, S. (2021). Comorbidities in SARS-CoV-2 Patients: a Systematic Review and Meta-Analysis. mBio, 12(1). DOI: 10.1128/mbio.03647-20.
Thakur, B., Dubey, P., Benitez, J., Torres, J.P., Reddy, S., Shokar, N., Aung, K., Mukherjee, D., & Dwivedi, A.K. (2021). A systematic review and meta-analysis of geographic differences in comorbidities and associated severity and mortality among individuals with COVID-19. Scientific Reports, 11(1). DOI: 10.1038/s41598-021-88130-w.
Sockrider, M., Jamil, S., Santhosh, L., & Carlos, W.G. (2020). COVID-19 Infection versus Influenza (Flu) and Other Respiratory Illnesses. American Journal of Respiratory and Critical Care Medicine, 202(10), P27-P28. DOI: 10.1164/rccm. 2020c16.
Galanta, Y. (2023). Medical and psychological components of post-COVID syndrome in patients with acute cerebrovascular disease. Psychosomatic Medicine and General Practice, 8(1). DOI: 10.26766/pmgp.v8i1.410.
Wesner, J.S., Van Peursem, D., Flores, J.D., Lio, Y., & Wesner, C.A. (2021). Forecasting Hospitalizations Due to COVID-19 in South Dakota, USA. Journal of Healthcare Informatics Research, 5(2), 218-229. DOI: 10.1007/s41666-021-00094-8.
Greenhalgh, T., Knight, M., A’Court, C., Buxton, M., & Husain, L. (2020). Management of post-acute covid-19 in primary care. BMJ, m3026. DOI: 10.1136/bmj.m3026.
Gupta, N., Dhamija, S., Patil, J., & Chaudhari, B. (2021). Impact of COVID-19 pandemic on healthcare workers. Industrial Psychiatry Journal, 30(3), 282. DOI: 10.4103/ 0972-6748.328830.
Operational information on the receipt of reports of acute occupational diseases with covid-19 during the performance of official duties – State Labour Service of Ukraine. State Labour Service of Ukraine – State Labour Service of Ukraine. (2020, May 22). Retrieved from: https://dsp.gov.ua/operativna-informacia-covid19/.
Andreychyn, M.A., Markiv, B.Y., Zavidniuk, N.H., & Iosyk, I.I. (2022). Occupational incidence of COVID-19 in healthcare professionals. Infectious Diseases – Infektsiyni Khvoroby, 4, 21-25. DOI: 10.11603/1681-2727.2021.4. 12835.
Shtokailo, K.B., Cruz, J.C., Cruz, I.D., Andreychyn, M.A., Shkilna, M.I., Ivahiv, O.L., & Korda, M.M. (2021). Serological diagnostic of tick-borne infections in patients with localized scleroderma. Infectious Diseases – Infektsiyni Khvoroby, 3, 33-42. DOI: 10.11603/1681-2727.2021.3.12490.
