РЕАКТИВАЦІЯ ХРОНІЧНОГО ЛАЙМ-БОРЕЛІОЗУ ПІСЛЯ ПЕРЕНЕСЕНОЇ ІНФЕКЦІЇ COVID-19: КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2024.v.i1.14528Ключові слова:
кліщовий бореліоз, коронавірусна інфекція, діагностика, лікуванняАнотація
РЕЗЮМЕ. Враховуючи зростаючу актуальність комбінованого перебігу інфекційних захворювань розглянуто клінічний випадок реактивації хронічного Лайм-бореліозу після COVID-19.
Мета роботи – підтвердити потенційний вплив коронавірусної хвороби на можливість реактивації хронічної інфекційної патології, навіть за умови легкого перебігу COVID-19 на прикладі клінічного випадку реактивації хронічного Лайм-бореліозу.
Матеріал і методи. При дослідженні застосовані клініко-анамнестичні, епідеміологічні, лабораторні (загальноклінічні, лабораторні та інструментальні (електрокардіографія, Холтерівське моніторування, рентгенологічне) обстеження.
Результати. Був встановлений діагноз бореліозного поліартриту, а за результатами лабораторного та інструментального обстеження – Лайм-міокардиту. У ході подальшого пошуку потенційного збудника, який призвів до виявлених змін, хворий протестований на виявлення антитіл до Bоrrelia burgdorferi методом імуноферментного аналізу. Отриманий позитивний результат при детекції специфічних антитіл (IgM – 46,64 ОД/мл, IgG – 87,31 ОД/мл) вказував на реактивацію Лайм-бореліозу. Призначено лікування: доксициклін 100 мг × 2 рази/добу на 28 днів, протизапальна терапія. Після завершення курсу етіотропної терапії – клінічна ремісія, а також – негативні результати специфічних IgM через 3, 6 і 12 місяців.
Висновок. На клінічному випадку показані труднощі встановлення діагнозу реактивації Лайм-бореліозу, наголошено на необхідності клінічної настороженості фахівців практичної охорони здоров’я щодо подібних випадків, навіть за умови легкого перебігу COVID-19.
Посилання
Guccione, C., Colomba, C., & Iaria, C. (2023). Rickettsiales in the WHO European Region: an update from a One Health perspective. Parasites Vectors, 16, 41. DOI: 10.1186/s13071-022-05646-4.
Andreychyn M.A., Korda M.M., & Shkilna M.I. (2021). Lyme borreliosis: a monograph. Ternopil: TNMU, 376. ISBN: 978-966-673-431-3
Burlina P.M., Joshi N.J., & Mathew P.A. (2020). AI-based detection of erythema migrans and disambiguation against other skin lesions. Comput. Biol. Med., 125. DOI: 10.1016/j.compbiomed.2020.103977.
Gyllemark, P., Wilhelmsson, P., & Elm, C. (2021). Are Other Tick-Borne Infections Overlooked in Patients Investigated for Lyme Neuroborreliosis? A Large Retrospective Study from South-Eastern Sweden. Ticks. Tick-Borne Dis., 12. DOI: 10.1016/j.ttbdis.2021.101759.
Trevisan, G., Cinco, M., Trevisini, S., & di Meo, N. (2021). Borreliae Part 1: Borrelia Lyme Group and Echidna-Reptile Group. Biology, 10. DOI: 10.3390/biology 10101036.
Chiappa, G., Perini, M., & Cafiso, A. (2022). A Novel High Discriminatory Protocol for the Detection of Borrelia afzelii, Borrelia burgdorferi Sensu Stricto and Borrelia garinii in Ticks. Pathogens., 11, 1234. DOI: 10.3390/pathogens11111234.
Dumes, AA. (2020). Lyme Disease and the Epistemic Tensions of “Medically Unexplained Illnesses”. Med. Anthropol., 39, 441-456. DOI: 10.1186/s12866-023-02935-5.
Liu, S., Du Cruz, І., & Calalo-Ramos, С. (2018). Pilot study of immunoblots with recombinant Borrelia burgdorferi antigens for laboratory diagnosis of Lyme disease. Healthcare, 6(3), 99. DOI: 10.3390/healthcare6030099.
Sverstyuk, A.S., Nykytyuk, S.O., & Panуchev, V.O. (2023). Analysis of Lyme borreliosis incidence during the COVID-19 epidemic. Modern Pediatrics. Ukraine, 6(134), 112-118. DOI: 10.15574/SP.2023.134.112.
Pine, M., Arora, G., Hart, T.M., & Bettini, E. (2023). Development of an mRNA-lipid nanoparticle vaccine against Lyme disease. Mol. Ther., 31(9), 2702-2746. DOI: 10.1016/j.ymthe.2023.07.022.
Branda, J.A., Body, B.A., & Boyle, J. (2018). Advances in Serodiagnostic Testing for Lyme Disease Are at Hand. Clin. Infect. Dis., 66, 1133-1139. DOI: 10.1093/cid/cix943.
Shah, J.S., Liu, S., & Du Cruz, I. (2019). Line immunoblot assay for tick-borne relapsing fever and findings in patient sera from Australia, Ukraine, and the USA. Healthcare, 7(4), 121. DOI: 10.3390/healthcare7040121.
Lohr, B., Fingerle, V., Norris, D.E., & Hunfeld, K.-P. (2023). Laboratory diagnosis of Lyme borreliosis: Current state of the art and future perspectives. Crit. Rev. Clin. Lab. Sci., 55, 219-245. DOI: 10.1080/10408363.2018.1450353.
DeLong, A., Hsu, M., & Kotsoris, H. (2019). Estimation of cumulative number of post-treatment Lyme disease cases in the US, 2016 and 2020. BMC Public Health, 19, 352. DOI: 10.1186/s12889-019-6681-9.
Q&A: Good clinical practice (GCP) | European Medicines Agency (europa.eu). Retrieved from: https://www.ema.europa.eu/en/human-regulatory-overview/research-and-development/compliance-research-and-development/good-clinical-practice/qa-good-clinical-practice-gcp.
Trevisan, G., Cinco, M., Ruscio, M., Forgione, P., & Bonoldi, V.L.N. (2022). Borrelia Lyme Group. J. Dermatol. Res. Rev. Rep., 3, 1-12. DOI: 10.47363/JDMRS/2022(3)142.
Marques, A.R., Strle, F., & Wormser, G.P. (2023). Comparison of Lyme Disease in the United States and Europe. Emerg. Infect. Dis., 27, 2017-2024. DOI: 10.3201/eid2708.204763.
McCormick, D.W., Kugeler, KJ., & Marx, G.E. (2021). Effects of COVID-19 Pandemic on Reported Lyme Disease, United States, 2020. Emerg. Infect. Dis., 27(10), 2715-2717. DOI: 10.3201/eid2710.210903.
Novak, C.B., Scheeler, V.M., & Aucott, J.N. (2023). Lyme Disease in the Era of COVID-19: A Delayed Diagnosis and Risk for Complications. Case Rep. Infect. Dis. DOI: 10.1155/2021/6699536.
Cavalcante, T.M., Gubert, V.T., Deus Lima, C., & Luciano, L.A. (2023). Late peripheral facial paralysis after COVID-19: a rapid systematic review and two case reports. J. Venom. Anim. Toxins. Incl. Trop. Dis., 28. DOI: 10.1590/ 1678-9199-JVATITD-2022-0020.
Trevisan, G., Nan, K., di Meo, N., & Bonin, S. (2022). The Impact of Telemedicine in the Diagnosis of Erythema Migrans during the COVID Pandemic: A Comparison with In-Person Diagnosis in the Pre-COVID Era. Pathogens, 11, 1122. DOI: 10.3390/pathogens11101122.
AlZubi, A.A, & Tiwari, S. (2022). An Efficient Stacked Deep Transfer Learning Model for Automated Diagnosis of Lyme Disease. Comput. Intell. Neurosci. DOI: 10.1155/ 2022/2933015.
Szewczyk-Dąbrowska, A., & Budziar, W. (2022). Correlation between COVID-19 severity and previous exposure of patients to Borrelia spp. Sci. Rep., 12, 15944. DOI: 10.1038/s41598-022-20202-x.
Thor, D.C., & Suarez, S. (2023). Corona With Lyme: A Long COVID Case Study. Cureus, 15(3). DOI: 10.7759/cureus.36624.
Cabello, F.C., Embers, M.E., Newman, S.A., & Godfrey, H.P. (2023). Borreliella burgdorferi Antimicrobial-Tolerant Persistence in Lyme Disease and Posttreatment Lyme Disease Syndromes. mBio., 13. DOI: 10.1128/mbio. 03440-21.
Hospodarskyy, I.Ya., Hryshchuk, L.A., & Boyko, T.V. (2023). Possibilities of treatment of patients with chronic obstructive pulmonary disease: long-term follow-up results after the use of beta-glucans. Tuberculosis, Lung Diseases, HIV Infection, 1, 23-28. DOI: 10.30978/TB-2023-1-23.
Cameron, D.J., & McWhinney, S.R. (2023). Consequences of Contracting COVID-19 or Taking the COVID-19 Vaccine for Individuals with a History of Lyme Disease. Antibiotics (Basel), 12(3), 493. DOI: 10.3390/antibiotics12030493.
