АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПОРУШЕНЬ ЛІПІДНОГО ОБМІНУ У ХВОРИХ З ГОСТРИМ КОРОНАРНИМ СИНДРОМОМ ЗАЛЕЖНО ВІД ФУНКЦІЇ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2024.v.i1.14390Ключові слова:
гострий коронарний синдром, інфаркт міокарда, нестабільна стенокардія, функція щитоподібної залози, гіпотиреоз, субклінічний гіпотиреоз, тиреотропний гормон, ліпідний обмінАнотація
РЕЗЮМЕ. В статті представлені результати дослідження особливостей ліпідного обміну в хворих із гострим коронарним синдромом (ГКС) залежно від рівня тиреотропного гормону (ТТГ).
Мета – провести аналіз особливостей порушень ліпідного обміну в пацієнтів з ГКС, залежно від рівня ТТГ.
Матеріал і методи. В дослідження включено 125 пацієнтів з ГКС віком від 36 до 81 року (середній вік – (60,98±0,81) років). Усі хворі були поділені на дві групи залежно від функції щитоподібної залози (ЩЗ). До першої групи (І) було включено 51 особу (40,8 %) – хворі зі зниженою функцією ЩЗ (рівень ТТГ >4 мкМО/мл), середній вік – (62,51±1,18) роки. До ІІ групи увійшли 74 особи (59,2 %) – хворі з нормальною функцією ЩЗ (рівень ТТГ 0,4–4 мкМО/мл), середній вік – (59,93±1,08) років. Серед усіх обстежених хворих питома вага осіб із нестабільною стенокардією (НС) складала 28,8 %, з інфарктом міокарда (ІМ) – 71,2 %. Зокрема, в І групі частка хворих з НС складала 23,53 %, з ІМ – 76,47 %, у ІІ групі частка хворих з НС – 32,43 %, та з ІМ – 67,57 %, p>0,05 між І і ІІ групами. Частка жінок у І групі складала 27,45 % (n=14), частка чоловіків – 72,55 % (n=37), у ІІ групі – 29,73 % (n=22) та 70,27 % (n=52) відповідно.
Визначали наступні показники ліпідного обміну: загальний холестерин (ЗХС), холестерин ліпопротеїдів високої щільності (ХС ЛПВЩ), холестерин ліпопротеїдів низької щільності (ХС ЛПНЩ), тригліцериди (ТГ), холестерин не-ліпопротеїдів високої щільності (ХС не-ЛПВЩ). Для оцінки функції ЩЗ у обстежених пацієнтів, визначали рівень ТТГ.
Результати. На початку дослідження виявлено достовірно вищі середні рівні ЗХС, ХС ЛПНЩ, ТГ та ХС не-ЛПВЩ у І групі хворих, порівняно з ІІ групою: ЗХС – на 25,17 % (5,76±1,19 ммоль/л (І) проти 4,31±1,30 (ІІ), р< 0,001), ХС ЛПНЩ – на 31,64 % (3,54±1,10 ммоль/л (І) проти 2,42±1,08 (ІІ), р< 0,001), ТГ – на 21,95 % (2,05±1,61 ммоль/л (І) проти 1,60±1,24 (ІІ), р< 0,05) та ХС не-ЛПВЩ на 25,78 % (4,46±1,18 ммоль/л (І) проти 3,31±1,31 (ІІ) р< 0,001), відповідно.
Частка осіб з перевищенням цільових рівнів ЗХС, ХС ЛПНЩ та ХС не-ЛПВЩ також достовірно більша в осіб зі зниженою функцією ЩЗ (І): на 39,46 % (92,16±3,76 проти 52,70±5,80 %), 16,96 % (98,04±1,94 проти 81,08±4,55 %) та 10,34 % (94,12±3,29 проти 83,78±4,28 %) відповідно, порівняно з хворими без порушення функції ЩЗ (ІІ).
При оцінці взаємозв’язку між середніми рівнями ТТГ і показників ліпідного обміну ми встановили середньої сили прямий кореляційний зв’язок між рівнями ТТГ та ЗХС (коефіцієнт кореляції (r=0,335, p<0,05), та – ТТГ і ХС ЛПНЩ (r=0,384, p<0,01) у групі хворих зі зниженою функцією ЩЗ (І). Подібні зміни не спостерігались в осіб з нормальною функцією ЩЗ (ІІ).
Висновки. У групі хворих з ГКС та зниженою функцією ЩЗ (І) реєструються на 20–30 % достовірно вищі середні рівні основних проатерогенних фракцій ліпідів (ЗХС, ХС ЛПНЩ, ТГ та ХС-неЛПВЩ), порівняно з хворими із нормальною функцією ЩЗ (ІІ). Серед хворих із ГКС та ТТГ більше 4,0 мкМО/мл (І) питома вага осіб з перевищенням цільових рівнів ЗХС, ХС ЛПНЩ та ХС не-ЛПВЩ достовірно більша, порівняно з такими при ТТГ менше 4,0 мкМО/мл (ІІ), на 39,46 %, 16,96 % та 10,34 % відповідно. Встановлено прямий середньої сили кореляційний зв’язок між рівнями: ТТГ та ЗХС (коефіцієнт кореляції (r) = 0,335, p<0,05), ТТГ та ХС ЛПНЩ (r=0,384, p<0,01), у групі хворих зі зниженою функцією ЩЗ (І). В осіб із нормальною функцією ЩЗ (ІІ) подібні зміни не спостерігались.
Посилання
Liu, X.L., He, S., Zhang, S.F., Wang, J., Sun, X.F., Gong, C.M., Zheng, S.J., Zhou, J.C., & Xu, J. (2014). Alteration of lipid profile in subclinical hypothyroidism: a meta-analysis. Medical science monitor : international medical journal of experimental and clinical research, 20, 1432-1441. DOI: 10.12659/MSM.891163.
Delitala, A.P., Fanciulli, G., Maioli, M., & Delitala, G. (2017). Subclinical hypothyroidism, lipid metabolism and cardiovascular disease. European journal of internal medicine, 38, 17-24. DOI: 10.1016/j.ejim.2016.12.015.
Kuusi, T., Taskinen, M.R., & Nikkilä, E.A. (1988). Lipoproteins, lipolytic enzymes, and hormonal status in hypothyroid women at different levels of substitution. The Journal of clinical endocrinology and metabolism, 66(1), 51-56. DOI: 10.1210/jcem-66-1-51.
O'Brien, T., Dinneen, S.F., O'Brien, P.C., & Palumbo, P.J. (1993). Hyperlipidemia in patients with primary and secondary hypothyroidism. Mayo Clinic proceedings, 68(9), 860-866. DOI: 10.1016/s0025-6196(12)60694-6.
Canaris, G.J., Manowitz, N.R., Mayor, G., & Ridgway, E.C. (2000). The Colorado thyroid disease prevalence study. Archives of internal medicine, 160(4), 526-534. DOI: 10.1001/archinte.160.4.526.
Vierhapper, H., Nardi, A., Grösser, P., Raber, W., & Gessl, A. (2000). Low-density lipoprotein cholesterol in subclinical hypothyroidism. Thyroid : official journal of the American Thyroid Association, 10(11), 981-984. DOI: 10.1089/ thy.2000.10.981.
Efstathiadou, Z., Bitsis, S., Milionis, H.J., Kukuvitis, A., Bairaktari, E.T., Elisaf, M.S., & Tsatsoulis, A. (2001). Lipid profile in subclinical hypothyroidism: is L-thyroxine substitution beneficial?. European journal of endocrinology, 145(6), 705-710. DOI: 10.1530/eje.0.1450705.
Caraccio, N., Ferrannini, E., & Monzani, F. (2002). Lipoprotein profile in subclinical hypothyroidism: response to levothyroxine replacement, a randomized placebo-controlled study. The Journal of clinical endocrinology and metabolism, 87(4), 1533-1538. DOI: 10.1210/jcem.87.4.8378.
Walsh, J.P., Bremner, A.P., Bulsara, M.K., O'leary, P., Leedman, P.J., Feddema, P., & Michelangeli, V. (2005). Thyroid dysfunction and serum lipids: a community-based study. Clinical endocrinology, 63(6), 670-675. DOI: 10.1111/ j.1365-2265.2005.02399.x.
Monzani, F., Caraccio, N., Kozàkowà, M., Dardano, A., Vittone, F., Virdis, A., Taddei, S., Palombo, C., & Ferrannini, E. (2004). Effect of levothyroxine replacement on lipid profile and intima-media thickness in subclinical hypothyroidism: a double-blind, placebo-controlled study. The Journal of clinical endocrinology and metabolism, 89(5), 2099-2106. DOI: 10.1210/jc.2003-031669.
Iqbal, A., Jorde, R., & Figenschau, Y. (2006). Serum lipid levels in relation to serum thyroid-stimulating hormone and the effect of thyroxine treatment on serum lipid levels in subjects with subclinical hypothyroidism: the Tromsø Study. Journal of internal medicine, 260(1), 53-61. DOI: 10.1111/j.1365-2796.2006.01652.x.
Torun, A.N., Kulaksizoglu, S., Kulaksizoglu, M., Pamuk, B. O., Isbilen, E., & Tutuncu, N.B. (2009). Serum total antioxidant status and lipid peroxidation marker malondialdehyde levels in overt and subclinical hypothyroidism. Clinical endocrinology, 70(3), 469-474. DOI: 10.1111/ j.1365-2265.2008.03348.x.
Hak, A.E., Pols, H.A., Visser, T.J., Drexhage, H.A., Hofman, A., & Witteman, J.C. (2000). Subclinical hypothyroidism is an independent risk factor for atherosclerosis and myocardial infarction in elderly women: the Rotterdam Study. Annals of internal medicine, 132(4), 270-278. DOI: 10.7326/0003-4819-132-4-200002150-00004.
Hernández-Mijares, A., Jover, A., Bellod, L., Bañuls, C., Solá, E., Veses, S., Víctor, V.M., & Rocha, M. (2013). Relation between lipoprotein subfractions and TSH levels in the cardiovascular risk among women with subclinical hypothyroidism. Clinical endocrinology, 78(5), 777-782. DOI: 10.1111/cen.12064.
Santos-Palacios, S., Brugos-Larumbe, A., Guillén-Grima, F., & Galofré, J.C. (2013). A cross-sectional study of the association between circulating TSH level and lipid profile in a large Spanish population. Clinical endocrinology, 79(6), 874-881. DOI: 10.1111/cen.12216.
Erem, C. (2006). Blood coagulation, fibrinolytic activity and lipid profile in subclinical thyroid disease: subclinical hyperthyroidism increases plasma factor X activity. Clinical endocrinology, 64(3), 323-329. DOI: 10.1111/j.1365- 2265.2006.02464.x.
Thayakaran, R., Adderley, N.J., Sainsbury, C., Torlinska, B., Boelaert, K., Šumilo, D., Price, M., Thomas, G.N., Toulis, K.A., & Nirantharakumar, K. (2019). Thyroid replacement therapy, thyroid stimulating hormone concentrations, and long term health outcomes in patients with hypothyroidism: longitudinal study. BMJ (Clinical research ed.), 366, l4892. DOI: 10.1136/bmj.l4892.
Biondi, B., Bartalena, L., Cooper, D.S., Hegedüs, L., Laurberg, P., & Kahaly, G.J. (2015). The 2015 European Thyroid Association Guidelines on Diagnosis and Treatment of Endogenous Subclinical Hyperthyroidism. European thyroid journal, 4(3), 149-163. DOI: 10.1159/000438750.
Pearce, S.H., Brabant, G., Duntas, L.H., Monzani, F., Peeters, R.P., Razvi, S., & Wemeau, J.L. (2013). 2013 ETA Guideline: Management of Subclinical Hypothyroidism. European thyroid journal, 2(4), 215-228. DOI: 10.1159/ 000356507.
Pesic, M.M., Radojkovic, D., Antic, S., Kocic, R., & Stankovic-Djordjevic, D. (2015). Subclinical hypothyroidism: association with cardiovascular risk factors and components of metabolic syndrome. Biotechnology, biotechnological equipment, 29(1), 157-163. DOI: 10.1080/13102818. 2014.991136.
