КЛІНІЧНІ ПРИКЛАДИ РЕАБІЛІТАЦІЇ ПОРУШЕНЬ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ В ПАЦІЄНТІВ ІЗ ОЖИРІННЯМ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2023.v.i4.14321Ключові слова:
реабілітація, поперековий відділ хребта, колінний суглоб, біль, ожирінняАнотація
РЕЗЮМЕ. В усьому світі за останні роки зростає число людей, які мають ожиріння та надмірну масу тіла. Ожиріння підвищує ризик захворювань попереку. Люди з ожирінням відчувають значно більше навантаження на хребет, порівняно з людьми з нормальною масою, під час навантажень.
Мета – виявити особливості порушень поперекового відділу хребта в осіб з ожирінням та провести у них корекцію виявлених порушень.
Матеріал і методи. Проведено корекцію маси тіла у 3 пацієнтів з болями в колінних суглобах з ожирінням, які звернулися до лікаря-дієтолога.
Результати. У хворої К., 39 років, ожиріння І ст. Хвора скаржиться на болі в колінах, які пов’язує із надмірною масою тіла. Результати комп’ютерної томографії вказують на наявність гриж Шморля на рівні Th12-S1, протрузії міжхребцевих дисків L2-L4, L5-S1, грижі міжхребцевого диска L4-L5, ретролістез тіла L3 І ст., антелістез тіла L5 І ст. Почато корекцію маси тіла (за місяць вона зменшилися на 6,5 кг). Самопочуття покращилося, зменшилися болі в колінних суглобах.
Хвора Б., 58 років, ожиріння 3 ст. Два роки назад посилився біль у правому колінному суглобі. Виставлено діагноз: деформуючий артроз обох колінних суглобів ІІІ–IV ст. (медіальний), пателофеморальний артроз ІІ–ІІІ ст. обох колінних суглобів, незначний синовіїт обох колінних суглобів. Призначено консервативне лікування, яке виявилося малоефективним. У 2021 році проведено оперативне лікування – первинне тотальне ендопротезування правого колінного суглоба. Рекомендовано зменшити масу тіла. До сьогоднішнього дня пацієнтка схудла на 38 кг (31,6 %). Болю у колінних суглобах немає.
Хворий П., 61 рік, ожиріння 3 ст. Турбують болі в поперековому відділі хребта та лівому кульшовому суглобі. За 1 місяць після лікування у дієтолога маса тіла зменшилася на 8 кг. Зменшилися болі в поперековому відділі хребта та лівому кульшовому суглобі. У лютому 2023 року проведена операція: тотальне безцементне ендопротезування правого кульшового суглоба, ендопротез De-puy Synthes. Після операції хворий набрав масу тіла назад. Болі у суглобах і поперековому відділі хребта турбують і далі.
Висновок. У людей з ожирінням, які мають болі у колінних чи кульшових суглобах, необхідно проводити комп’ютерну томографію чи магнітно-резонансну томографію попереково-крижового відділу хребта. Лікування повинно починатися після консультації лікаря-дієтолога чи нутриціолога з обов’язковою корекцією маси тіла.
Посилання
WHO report (2019). Mapping the Health System Response to Childhood Obesity in the WHO. European Region, An overview and country perspectives.
World Humanitarian Data and Trends (2018). United Nations Office for the Coordination of Humanitarian Affairs (OCHA).
Global Humanitarian Overview. United nations coordinated support to people affected by disaster and conflict (2019). United Nations Office for the Coordination of Humanitarian Affairs (OCHA).
Daniels, S.R. (2009) Complications of obesity in children and adolescents. International Journal of Obesity, 33(1), S60– S65. DOI: 10.1038/ijo.2009.20. DOI: https://doi.org/10.1038/ijo.2009.20
Leonard, M.B., Shults, J., Wilson, B.A., Tershakovec, A.M., & Zemel, B.S. (2004). Obesity during childhood and adolescence augments bone mass and bone dimensions. The American Journal of Clinical Nutrition, 80, 514-523. DOI: 10.1093/ajcn/80.2.514. DOI: https://doi.org/10.1093/ajcn/80.2.514
Van Leeuwen, J., Koes, B.W., Paulis, W.D., & van Middelkoop, M. (2017). Differences in bone mineral density between normal-weight children and children with overweight and obesity: a systematic review and meta-analysis. Obesity Reviews, 18, 526-546. DOI: 10.1111/obr.12515. DOI: https://doi.org/10.1111/obr.12515
Fornari, E.D., Suszter, M., Roocroft, J., Bastrom, T., Edmonds, E.W., & Schlechter, J. (2013). Childhood obesity as a risk factor for lateral condyle fractures over supracondylar humerus fractures. Clinical Orthopaedics and Related Research, 471, 1193-1198. DOI: 10.1007/s11999-012-2566-2. DOI: https://doi.org/10.1007/s11999-012-2566-2
Kessler, J., Koebnick, C., Smith, N., & Adams, A. (2013). Childhood obesity is associated with increased risk of most lower extremity fractures. Clinical Orthopaedics and Related Research, 471, 1199-1207. DOI: 10.1007/s11999-012-2621-z. DOI: https://doi.org/10.1007/s11999-012-2621-z
Da Silva, S.V., Renovato-Martins, M., Ribeiro-Pereira, C., Citelli, M., & Barja-Fidalgo, C. (2016). Obesity modifies bone marrow microenvironment and directs bone marrow mesenchymal cells to adipogenesis. Obesity, 24, 2522-2532. DOI: 10.1002/oby.21660. DOI: https://doi.org/10.1002/oby.21660
Roy, B., Curtis, M.E., Fears, L.S., Nahashon, S.N., & Fentress, H.M. (2016). Molecular mechanisms of obesity-induced osteoporosis and muscle atrophy. Frontiers in Physiology, 7, 439. DOI: 10.3389/fphys.2016.00439. DOI: https://doi.org/10.3389/fphys.2016.00439
Lee, W.-C., Guntur, A.R., Long, F., & Rosen, C.J. (2017). Energy metabolism of the osteoblast: implications for osteoporosis. Endocrine Reviews, 38, 255-266. DOI: 10.1210/er.2017-00064. DOI: https://doi.org/10.1210/er.2017-00064
Guntur, A.R., & Rosen, C.J. (2012). Bone as an endocrine organ. Endocrine Practice, 18, 758-762. DOI: 10.4158/EP12141.RA. DOI: https://doi.org/10.4158/EP12141.RA
Dresow, M., & Love, A.C. (2023). Teleonomy: Revisiting a Proposed Conceptual Replacement for Teleology. Biological Theory, 18(2), 101-113. DOI: 10.1007/s13752-022-00424-y. DOI: https://doi.org/10.1007/s13752-022-00424-y
Dirckx, N., Moorer, M.C., Clemens, T.L., & Riddle, R.C. (2019). The role of osteoblasts in energy homeostasis. Nature Reviews Endocrinology, 15, 651-665. DOI: 10.1038/s41574-019-0246-y. DOI: https://doi.org/10.1038/s41574-019-0246-y
Moser, S.C., & van der Eerden, B.C.J. (2018). Osteocalcin-A versatile bone-derived hormone. Frontiers in Endocrinology, 9, 794. DOI: 10.3389/fendo.2018.00794. DOI: https://doi.org/10.3389/fendo.2018.00794
Mccormack, S.E., Cousminer, D.L., Chesi, A., Mitchell, J.A., Roy, S.M., Kalkwarf, H.J., & Zemel, B.S. (2017). Association between linear growth and bone accrual in a diverse cohort of children and adolescents. JAMA Pediatrics, 171, e171769. DOI: 10.1001/jamapediatrics.2017.1769. DOI: https://doi.org/10.1001/jamapediatrics.2017.1769
Mitchell, J.A., Chesi, A., Elci, O., McCormack, S.E., Kalkwarf, H.J., Lappe, J.M., & Grant, S.F.A. (2015). Genetics of bone mass in childhood and adolescence: effects of sex and maturation interactions. Journal of Bone Mineral Reserch, 30, 1676-1683. DOI: 10.1002/jbmr.2508. DOI: https://doi.org/10.1002/jbmr.2508
Mouratidou, T., Vicente-Rodriguez, G., Gracia-Marco, L., Huybrechts, I., Sioen, I., Widhalm, K., … & HELENA Study Group (2013). Associations of dietary calcium, Vitamin D, milk intakes, and 25-hydroxyvitamin D with bone mass in spanish adolescents: the HELENA study. Journal of Clinical Densitometry, 16, 110-117. DOI: 10.1016/j.jocd.2012.07.008. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jocd.2012.07.008
Tritos, N.A., & Klibanski, A. (2016). Effects of growth hormone on bone. Progress in Molecular Biology and Translational Science, 138, 193-211. DOI: 10.1016/bs.pmbts.2015.10.008. DOI: https://doi.org/10.1016/bs.pmbts.2015.10.008
Bahramian, M., Arjmand, N., El-Rich, M., & Parnianpour, M. (2023). Effect of obesity on spinal loads during load-reaching activities: A subject- and kinematics-specific musculoskeletal modeling approach. Journal of Biomechnics, 161. DOI: 10.1016/j.jbiomech.2023.111770. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jbiomech.2023.111770
