РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ СЕЗОННОЇ АКТИВНОСТІ, ТЕМПЕРАТУРНИХ УМОВ ІСНУВАННЯ ІКСОДОВИХ КЛІЩІВ, А ТАКОЖ ЇХ РОЛЬ ЯК ПЕРЕНОСНИКІВ ХВОРОБИ ЛАЙМА
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2023.v.i4.14316Ключові слова:
іксодові кліщі, хвороба Лайма, німфи, личинки, збудникиАнотація
РЕЗЮМЕ. За останні 10 років деякі країни Європи стурбовані поширенням інфекційних агентів, переносниками яких є іксодові кліщі. Хвороба Лайма – це найпоширеніша хвороба людини, що передається іксодовими кліщами, у світі, приблизно це становить 85 500 пацієнтів щорічно.
Мета – проаналізувати сезонну активність, температурні умови існування іксодових клішів, а також визначити збудників, які переносяться їх життєвими формами.
Матеріал і методи. Досліджено 798 кліщів Ixodes Ricinus. Усі кліщі зібрані переважно в м. Тернопіль та Тернопільській області, а також частина кліщів привезена із Львівської, Івано-Франківської та Рівненської областей. Дослідження проводили за допомогою оптико-електронної системи SEO-IMAGLAB. Дослідження епідеміологічного стану проводили методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) з використанням ампліфікаційного методу «ROTOR Gene-6000» у режимі реального часу.
Результати. Наші дослідження показали, що близько 30 % кліщів, вилучених з людей, є носіями патогенів. Носіями Borrelia Burgdorferi є частіше самки кліщів, а Anaplasma phagocytophilium і Borrelia Miyamotoi – німфи. Личинки можуть бути ектопаразитами людини і переносити всі три збудники інфекційних захворювань. У тому числі можливе комплексне носійство, тобто одночасне перенесення збудників двох захворювань. Ураховуючи динаміку частоти інфікування кліщами Ixodes ricinus, спостерігалося збільшення чисельності самок і німф, які є носіями збудників у травні-липні, а потім зменшення частоти їх інфікування у серпні-липні та жовтні. Очевидно, основною причиною цих коливань є температурний режим, який змінюється у весняно-літньо-осінній період. Так, середня температура травня-червня становила 18–23 °С, липня-серпня – 25–27 °С, вересня-жовтня – 20–15 °С. При температурі 10–12 °C кількість хворих, які зазнали укусів кліщів, зменшувалась. У результаті досліджень впливу сезонних змін на ступінь зараженості кліщів Ixodes ricinus збудниками інфекційних хвороб встановлено пряму залежність від температурного режиму: при температурі близько 18–15°С ступінь зараження у німфи становить 14 %, а у самок – 22 %, тоді як при 25–28 °С у німф цей показник становить 37 %, а у самок – 72 %.
Висновки. Географічне та сезонне поширення іксодових кліщів відіграють роль у перенесенні збудників Лайм-бореліозу.
Посилання
Hansford, M., Wheeler, W., Tschirren, B., & Medlock, M. (2022). Questing Ixodes ricinus ticks and Borrelia spp. in urban green space across Europe: a review. Zoonoses Public Health, 69(3), 153-166. DOI: 10.1111/zph.12913. DOI: https://doi.org/10.1111/zph.12913
Kowalec, M., Szewczyk, T., Welc-Falęciak, R., Siński, E., Karbowiak, G., & Bajer A. (2019). Rickettsiales Occurrence and Co-occurrence in Ixodes ricinus Ticks in Natural and Urban Areas. Microbial Ecology, 77, 890–904. DOI: 10.1007/s00248-018-1269-y. DOI: https://doi.org/10.1007/s00248-018-1269-y
Kubiak, K., Dziekońska-Rynko, J., Szymańska, H., Kubiak, D., Dmitryjuk, M., & Dzika, E. (2019). Questing Ixodes ricinus ticks (Acari, Ixodidae) as a vector of Borrelia burgdorferi sensu lato and Borrelia miyamotoi in an urban area of north-eastern Poland. Exp. Appl. Acarol., 78(1), 113-126. DOI: 10.1007/s10493-019-00379-z. DOI: https://doi.org/10.1007/s10493-019-00379-z
Vaculová, C., Derdáková, M., Špitalská, E., Václav, R., Chvostáč, M., & Rusňáková- Tarageľová, V. (2019). Simultaneous Occurrence of Borrelia miyamotoi, Borrelia burgdorferi Sensu Lato, Anaplasma phagocytophilum and Rickettsia Helvetica in Ixodes ricinus in Urban Foci in Bratislava. Acta Parasitologica, 64, 19-30. DOI: 10.2478/s 11686-018-00004-w. DOI: https://doi.org/10.2478/s11686-018-00004-w
Welc-Falęciak, R. Kowalec, M., Karbowiak, G., Bajer, A., Behnke, J., & Siński, E. (2014). Rickettsiaceae and Anaplasmataceae infections in Ixodes ricinus ticks from urban and natural forested areas of Poland. Parasites & Vectors, 7, 121. DOI: 10.1186/1756-3305-7-121. DOI: https://doi.org/10.1186/1756-3305-7-121
Podobivsky, S.S., Fedoniuk, L.Ya., Korda, M.M., Klisch, I.M., & Andreychyn, M.A. (2019). Vprovadzhennia medychnoi heoinformatsiinoi systemy pry doslidzhenniakh iksodovykh klishchiv i klishchovykh infektsii v Ukraini [Implementation of the medical geoinformation system in studies of Ixodes ticks and tick-borne infections in Ukraine]. Infektsiini khvoroby – Infectional Diseases, 3(97), 38-45. DOI: 0.11603/1681-2727.2019.3.10634 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.11603/1681-2727.2019.3.10634
