ВИЯВЛЕННЯ МАРКЕРІВ ДЕЯКИХ КЛІЩОВИХ ІНФЕКЦІЙ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ЛОКАЛІЗОВАНОЮ СКЛЕРОДЕРМІЄЮ В ПРАКТИЦІ СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2023.v.i4.14300Ключові слова:
локалізована склеродермія, Лайм-бореліоз, бартонельоз, специфічні антитіла класів М і G, ІФА, імуноблот, мультиплексна непряма імунофлуоресценція, технологія БІОЧИПАнотація
РЕЗЮМЕ. Мета – з’ясувати частоту виявлення серологічних маркерів Лайм-бореліозу та бартонельозу у хворих із локалізованою склеродермією.
Матеріал і методи. Під спостереженням було 68 хворих віком від 19 до 60 років із локалізованою склеродермією, які протягом 2019–2022 рр. лікувались амбулаторно в КНП «Тернопільський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер» Тернопільської обласної ради і в КНП Великоберезовицької селищної ради «Тернопільський районний центр первинної медико-санітарної допомоги». Чоловіків було 12 (17,6 %), жінок – 56 (82,4 %).
Діагноз локалізованої склеродермії встановлювали на підставі характерних клінічних проявів недуги і формулювали згідно з класифікацією МКХ-10, код L94.0.
Для з’ясування можливого інфікування пацієнтів із локалізованою склеродермією збудниками Лайм-бореліозу і бартонельозу використали уніфіковану анкету-опитувальник, розроблену науковцями ТНМУ імені І. Я. Горбачевського МОЗ України і Державної Вищої школи імені Папи Іоанна Павла ІІ (Бяла Подляска, Польща).
Для виявлення специфічних IgM і/чи IgG до B. burgdorferi s. l. (збудників Лайм-бореліозу) у сироватці крові використали двоетапний метод (ІФА та імуноблот) за допомогою тест-систем компанії Euroimmun AG (Німеччина). Отримані результати аналізували відповідно до рекомендацій виробника тест-систем. Специфічні антитіла класу G до Bartonella henselae і B. quintana (збудників бартонельозу) визначали у сироватках крові пацієнтів за допомогою методу мультиплексної непрямої імунофлуоресценції, застосувавши тест-системи «Mosaic for Bartonella henselae / Bartonella quintana (IgG)» компанії Euroimmun AG (Німеччина), із використанням технології БІОЧИП, які містили мічені флуоресцеїном антигени вказаних видів бартонел. Результати оцінювали в полі зору флуоресцентного мікроскопа (Olympus IX70, ок ×10, об×20;40) за яскраво-зеленим світінням імунного комплексу антиген-антитіло, міченого флуоресцеїном, до B. quintana – флуоресценція була від дрібно- до грубозернистої.
Результати. Застосування двоетапного серологічного дослідження – ІФА та імуноблот – дозволило виявити антитіла класів M і/чи G до B. burgdorferi s. l. у 24 (35,5 %) хворих на локалізовану склеродермію, що дало підстави 22 (32,4 %) пацієнтам встановити заключний діагноз локалізованої склеродермії, поєднаної з ЛБ. Методом мультиплексної непрямої імунофлуоресценції з використанням технології БІОЧИП сироваткові антитіла класу G до B. henselae знайдено в 16,2 % пацієнтів із локалізованою склеродермією. У 13,2 % обстежених хворих діагностовано локалізовану склеродермію, поєднану з ЛБ і бартонельозом, спричиненим B. henselae.
Висновок. Сімейним лікарям пацієнтів із локалізованою склеродермією і наявністю тривало підвищеної температури тіла, збільшених лімфатичних вузлів, міалгій, артралгій, підвищеної втомлюваності/загальної слабості, послабленої концентрації уваги та з анамнестичними даними щодо укусів кліщів чи навіть перебування в ендемічній щодо хвороби Лайма місцевості необхідно обстежити на можливість поєднаного перебігу дерматозу з Лайм-бореліозом і бартонельозом, спричиненим B. henselae.
Посилання
Flynn, C.D., Sandomierski, M., Kim, K., Lewis, J., Lloyd, V., & Ignaszak, A. (2023). Electrochemical Detection of Borrelia burgdorferi Using a Biomimetic Flow Cell System. ACS Measurement Science Au. DOI: https://doi.org/10.1021/acsmeasuresciau.3c00004
Dong, Y., Zhou, G., Cao, W., Xu, X., Zhang, Y., Ji, Z., … & Bao, F. (2022). Global seroprevalence and sociodemographic characteristics of Borrelia burgdorferi sensu lato in human populations: a systematic review and meta-analysis. BMJ Global Health, 7(6), e007744. DOI: https://doi.org/10.1136/bmjgh-2021-007744
Marques, A.R., Strle, F., & Wormser, G.P. (2021). Comparison of Lyme Disease in the United States and Europe. Emerging Infectious Diseases, 27(8), 2017-2024. DOI: https://doi.org/10.3201/eid2708.204763
Nebogatkin, I.V., & Shulgan, A.M. (2020). Epidemiolohichni y epizootychni osoblyvosti khvoroby Layma u 2019 rotsi v Ukrayini [Epidemiological and epizootic features of Lyme disease in 2019 in Ukraine]. Aktualna infektolohiya – Actual infectology, 8(5-6), 44-48 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.22141/2312-413x.8.5-6.2020.217959
Zadorozhna, V.I., Rudenko, A.O., & Klyus, V.Y. (2017). Laym-borelioz – osoblyvo nebezpechna infektsiya. Zahrozy ta ryzyky [Lyme Borreliosis - a particularly dangerous infection. Threats and Risk]. Veterynarna medytsyna – Veterinary Medicine, (103), 30-32 [in Ukrainian].
Baquer, F., Jaulhac, B., Barthel, C., Paz, M., Wolfgramm, J., Müller, A., Boulanger, N., & Grillon, A. (2023). Skin microbiota secretomes modulate cutaneous innate immunity against Borrelia burgdorferi s.s. Scientific Reports, 13(1). DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-023-43566-0
Trevisan, G., & Cinco, M. (2022). Borrelia Lyme Group. Journal of Dermatology Research Reviews & Reports, 1-12. DOI: 10.47363/jdmrs/2022(3)142. DOI: https://doi.org/10.47363/JDMRS/2022(3)142
Trevisan, G., Cinco, M., Trevisini, S., di Meo, N., Chersi, K., Ruscio, M., Forgione, P., & Bonin, S. (2021). Borreliae Part 1: Borrelia Lyme Group and Echidna-Reptile Group. Biology, 10(10), 1036. DOI: https://doi.org/10.3390/biology10101036
Andreychin, M.A., Kopcha, V.S., & Shkilna, M.I. (2019). Laym-borelioz. Diahnostychni kryteriyi, likuvannya i profilaktyka : metod. rekomendatsiyi [Lyme borreliosis. Diagnostic criteria, treatment and prevention: methodological recommendations]. Ternopil: TSMU [in Ukrainian].
Vasudevan, B., & Chatterjee, M. (2013). Lyme borreliosis and skin. Indian Journal of Dermatology, 58(3), 167. DOI: https://doi.org/10.4103/0019-5154.110822
Melenko, S.R., Melnyk, K.V., & Senyshyn, Kh.V. (2023). Lime Boreliosis: Modern Problem of Infectology. Colloquium-journal, 7(166), 8-13.
Guérin, M., Shawky, M., Zedan, A., Octave, S., Avalle, B., Maffucci, I., & Padiolleau-Lefèvre, S. (2023). Lyme borreliosis diagnosis: state of the art of improvements and innovations. BMC Microbiology, 23(1). DOI: https://doi.org/10.1186/s12866-023-02935-5
Hatchette, T., & Lindsay, R. (2020). Modified two-tiered testing algorithm for Lyme disease serology: the Canadian context. Canada Communicable Disease Report, 46(5), 125-131. DOI: https://doi.org/10.14745/ccdr.v46i05a05
Eldin, C., Raffetin, A., Bouiller, K., Hansmann, Y., Roblot, F., Raoult, D., & Parola, P. (2019). Review of European and American guidelines for the diagnosis of Lyme borreliosis. Médecine et Maladies Infectieuses, 49(2), 121-132. DOI: https://doi.org/10.1016/j.medmal.2018.11.011
Luan, Y., Gou, J., Zhong, D., Ma, L., Yin, C., Shu, M., Liu, G., & Lin, Q. (2023). The Tick-Borne Pathogens: An Overview of China’s Situation. Acta Parasitologica. DOI: https://doi.org/10.1007/s11686-023-00658-1
Sprong, H., Azagi, T., Hoornstra, D., Nijhof, A.M., Knorr, S., Baarsma, M.E., & Hovius, J.W. (2018). Control of Lyme borreliosis and other Ixodes ricinus-borne diseases. Parasites & Vectors, 11(1). DOI: https://doi.org/10.1186/s13071-018-2744-5
Tokarz, R., Tagliafierro, T., Cucura, D.M., Rochlin, I., Sameroff, S., & Lipkin, W.I. (2017). Detection of Anaplasma phagocytophilum, Babesia microti, Borrelia burgdorferi, Borrelia miyamotoi, and Powassan Virus in Ticks by a Multiplex Real-Time Reverse Transcription-PCR Assay. mSphere, 2(2). DOI: https://doi.org/10.1128/mSphere.00151-17
Berghoff, W. (2012). Chronic Lyme Disease and Co-infections: Differential Diagnosis. The Open Neurology Journal, 6(1), 158-178. DOI: 10.2174/1874205x01206010158. DOI: https://doi.org/10.2174/1874205X01206010158
Petruk, A.M., Ivakhiv, O.L., Kachor, V.O., Zhulkevych, I.V., Korda, M.M., & Klishch, I.M. (2022). Markery Laym-boreliozu, bartonelozu i lyambliozu u patsiyentiv iz kropyvyankoyu [Markers of Lyme borreliosis, bartonellosis and giardiasis in patients with urticarial]. Infektsiyni khvoroby – Infectious diseases, 4, 26-31 [in Ukrainian].
Lins, K.d.A., Drummond, M.R., & Velho, P.E.N.F. (2019). Cutaneous manifestations of bartonellosis. Anais Brasileiros de Dermatologia, 94(5), 594-602. DOI: https://doi.org/10.1016/j.abd.2019.09.024
Kim, M., Choi, M., Seong, G., Park, M., Park, M., Hong, S., & Park, B. (2020). Rapidly progressing generalized morphea with high lyme disease titer. Indian Journal of Dermatology, 65(5), 432. DOI: https://doi.org/10.4103/ijd.IJD_279_18
Șandru, F., Popa, A., Petca, A., Miulescu, R., Constantin, M., Petca, R., Constantin, T., & Dumitrașcu, M. (2020). Etiologic role of Borrelia burgdorferi in morphea: A case report. Experimental and Therapeutic Medicine. DOI: https://doi.org/10.3892/etm.2020.8815
Zinchuk, O.M., & Kalyuzhna, L.D. (2016). Urazhennya shkiry u khvorykh na Laym-borelioz piznioho periodu [Skin lesions in patients with late-onset Lyme borreliosis]. Dermatolohiya, kosmetolohiya, seksopatolohiya – Dermatology, cosmetology, sexopathology, 1-2, 10-14 [in Ukrainian].
Wagemakers, A., Jahfari, S., de Wever, B., Spanjaard, L., Starink, M.V., de Vries, H.J.C., Sprong, H., & Hovius, J.W. (2017). Borrelia miyamotoi in vectors and hosts in The Netherlands. Ticks and Tick-borne Diseases, 8(3), 370-374. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ttbdis.2016.12.012
Strobino, B., Steinhagen, K., Meyer, W., Scheper, T., Saschenbrecker, S., Schlumberger, W., Stöcker, W., Gaito, A., & Fallon, B. (2018). A Community Study of Borrelia burgdorferi Antibodies among Individuals with Prior Lyme Disease in Endemic Areas. Healthcare, 6(2), 69. DOI: https://doi.org/10.3390/healthcare6020069
Santos, M., Ribeiro-Rodrigues, R., Talhari, C., Ferreira, L.C.L., Zelger, B., & Talhari, S. (2011). Presence of Borrelia burgdorferi“Sensu Lato” in patients with morphea from the Amazonic region in Brazil. International Journal of Dermatology, 50(11), 1373-1378. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1365-4632.2011.05081.x
Aydin, N., Bülbül, R., Telli, M., & Gültekin, B. (2014). Seroprevalence of Bartonella henselae and Bartonella quintana in Blood Donors in Aydin Province, Turkey. Mikrobiyoloji Bulteni, 48(3), 477-483. DOI: https://doi.org/10.5578/mb.7598
Łysakowska, M.E., Brzezińska, O., Szybka, M., Konieczka, M., Moskwa, S., Brauncajs, M., … & Grzegorczyk, J. (2019). The seroprevalence of Bartonella spp. in the blood of patients with musculoskeletal complaints and blood donors, Poland: a pilot study. Clinical Rheumatology, 38(10), 2691-2698. DOI: https://doi.org/10.1007/s10067-019-04591-5
