ДІЄВІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ КОМБІНОВАНОГО ГЕПАТОПРОТЕКТОРА У КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ХРОНІЧНОГО ПАНКРЕАТИТУ ІЗ СУПУТНІМ УРАЖЕННЯМ ПЕЧІНКИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2023.v.i4.14291Ключові слова:
хронічний панкреатит, хронічний вірусний гепатит С, гепатотрофний засіб гепаризин, комплексне відновне лікування, фекальна еластаза-1Анотація
РЕЗЮМЕ. Коморбідність хронічного панкреатиту (ХП) і хронічного вірусного гепатиту С (ХВГС) є доволі частою і проблемною, навіть після проведення етіотропного лікування вірусного гепатиту С.
Мета – дослідити стан функціональної здатності підшлункової залози та загальноклінічних і вибраних біохімічних параметрів пацієнтів із ХП на тлі пролікованого ХВГС під впливом запропонованого комплексного лікування із додатковим включенням гепатотрофного препарату гепаризину.
Матеріали та методи. Було досліджено 45 хворих на ХП у коморбідності із ХВГС. Всі хворі були обстежені за загальноприйнятими алгоритмами і отримували загальноприйнятий комплекс лікування за протоколом (ЗПК) ХП згідно із наказом МОЗ України № 638 від 2014 р. та ХВГС – за Клінічною настановою МОЗ України, заснованою на доказах «Вірусний гепатит С» від 2020 р. Усіх амбулаторних пацієнтів з коморбідним перебігом ХП і ХВГС поділили на 2 групи для вивчення дієвості запропонованих програм корекції: 1 група (20 пацієнтів) отримувала загальноприйнятий комплекс лікування за протоколом (ЗПК) протягом трьох місяців, 2 група (ЗПК+ГЗ) – 25 пацієнтів із ХП і ХВГС) – отримували ЗПК із додатковим включенням гепатотрофного засобу Гепаризин PLC по 1 капсулі 3 рази на добу після прийому їжі протягом 3 місяців.
Результати й обговорення. Встановили більш значимий рівень ефективності лікувального комплексу із додатковим включенням гепатотрофного препарату гепаризину стосовно такого протокольного лікування щодо відновлення функціонального і структурного стану ПЗ за даними досліджених параметрів: вміст фекальної α-еластази підвищувався відповідно на 54,4 % проти 39,9 %, вміст глюкози знижувався на 15,6 % проти 10,0 %, бальний показник копрограми знижувався на 40,2 % проти 25,1 %, бальний УЗ-показник структури ПЗ знижувався на 74,4 % проти 33,6 % (p<0,05).
Висновки. Доведено достовірний позитивний вплив гепаризину на порушені параметри функціонального стану ПЗ при ХП у поєднанні із ХВГС що дозволило стверджувати про протизапальну активність гепаризину, оптимізувальний його вплив на ПЗ. Рекомендовано додаткове включення гепатотрофного засобу гепаризину до протокольної комплексної терапії хворих на ХП на тлі пролікованого етіологічно ХВГС на етапі відновного амбулаторного лікування.
Посилання
Babinets, L.S., Kryskiv, O.I., Shaihen, O.R., & Khomyn, H.O (2013). Analiz vplyvu riznykh etiolohichnykh chynnykiv na vynyknennia khronichnoho pankreatytu [Analysis of the influence of various etiologic factors on the occurrence of chronic pancreatitis]. Visnyk Vinnytskoho derzh. med. universytetu – Herald Vinnytsia State Medical University, 7(2/1), 444-445 [in Ukrainian].
Babinets, L.S., (2020). Efektyvnist biorehuliatsiinoho pidkhodu u kompleksnii korektsii endohennoi intoksykatsii pry khronichnykh urazhenniakh pankreatohepatobiliarnoi systemy [The effectiveness of the bioregulatory approach in the complex correction of endogenous intoxication in chronic lesions of the pancreatohepatobiliary system]. Hastroenterolohiya – Gastroenterology, 2, 84-87 [in Ukrainian].
Babinets, L.S., & Sasyk, H.M. (2020) Analiz funktsionalnoi spromozhnosti pidshlunkovoi zalozy pry komorbidnosti khronichnoho pankreatytu z tsukrovym diabetom 2-ho typu [Analysis of the functional capacity of the pancreas in the comorbidity of chronic pancreatitis with type 2 diabetes]. Simeyna medytsyna – Family medicine, 5-6(91-92), 47-50 [in Ukrainian].
Mostovyi, Yu.M. (2022). Suchasni klasyfikatsii ta standarty likuvannia rozpovsiudzhenykh zakhvoriuvan vnutrishnikh orhaniv [Modern classifications and standards of treatment of widespread diseases of internal organs]. Vinnytsya : VNMU imeni M. I. Pyrohova – Vinnytsia: VNMU named after M. I. Pirogov [in Ukrainian].
Babinets, L.S., Sasyk, H.M., Halabitska, I.M., & Mykuliak, V.R. (2021). Possibilities of complex rehabilitation of patients with type 2 diabetes and concomitant chronic pancreatitis in ambulatory practice. Balneologia, 1, 12-15.
Babinets, L.S., Shaihen, O.R., Homyn, H.O., & Halabitska, I.M. (2019). Specific aspects of clinical course in case of combination of chronic pancreatitis and concomitant viral hepatitis C. Wiadomosci lekarskie, 72(4), 95-599.
Chevaliez, S., Soulier, A., Poiteau, L., Bouvier-Alias, M., & Pawlotsky, J.M. (2014). Clinical utility of hepatitis C virus core antigen quantification in patients with chronic hepatitis C. J. Clin. Virol., 61, 145-148.
Dominguez-Munoz, J.E., Lucendo, A., Carballo, L.F., Iglesias-Garcia, J., & Tenias, J.M. (2014). A Spanish multicenter study to estimate the prevalence and incidence of chronic pancreatitis and its complications. Rev. Esp. Enferm. Dig., 106(4), 239-245.
European Association for Study of the Liver (2015). EASL Recommendations on Treatment of Hepatitis C 2015. J. Hepatol., 63, 199-236.
European Union HCV Collaborators (2017). Hepatitis C virus prevalence and level of intervention required to achieve the WHO targets for elimina- tion in the European Union by 2030: a modelling study. Lancet Gastroenterol. Hepatol., 2. 325-336.
Levy, P., Dominguez-Munoz, E., Imrie, C., Lohr, M., & Maisonneuve, P. (2014). Epidemiology of chronic pancreatitis: burden of the disease and consequences. United European Gastroenterol. J., 2(5), 345-354. DOI: 10.1177/ 2050640614548208.
Lew, D., Afghani, E., & Pandol, S. (2017). Chronic pancreatitis: current status and challenges for prevention and treatment. Dig. Dis. Sci., 62(7), 1702-1712. DOI: 10.1007/sl0620- 017-4602-2.
Lohr, J.M., Oliver, M.R., & Frulloni, L. (2013). Synopsis of recent guidelines on pancreatic exocrine insufficiency. United European Gastroenterol. J., 1(2), 79-83. DOI: 10.1177/2050640613476500.
Nahon, P., Bourcier, V., Layese, R., Audureau, E., Cagnot, C., & Marcellin, P. (2017). Eradication of hepatitis C virus infection in patients with cirrhosis reduces risk of liver and non-liver complications. Gastroenterology, 152, 142-156.
Soulier, A., Poiteau, L., Rosa, I., Hezode, C., Roudot-Thoraval, F., Pawlotsky, J.M. (2016). Dried blood spots: a tool to ensure broad access to hepatitis C screening, diagnosis, and treatment monitoring. J. Infect. Dis., 213, 1087-1095.
