ПОРУШЕННЯ СЕРЦЕВОГО РИТМУ В ПОСТКОВІДНОМУ ПЕРІОДІ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2023.v.i4.14091Ключові слова:
коронавірусна хвороба, міокардит, аритмія, холтерівське моніторування ЕКГАнотація
РЕЗЮМЕ. Прояви ураження серця після SARS-CoV-2-асоційованого міокардиту варіюють від безсимптомних чи симптомних електрокардіографічних змін, зворотних при лікуванні, до фатальних аритмій та тяжкої серцевої недостатності. Найпоширенішими з порушень ритму є надшлуночкові тахіаритмії, виникнення яких має складний патогенез при коронавірусній інфекції. Аритмії після COVID-19 потребують поглибленого вивчення, оскільки нерідко погіршують якість життя пацієнта та становлять загрозу для його життя.
Мета – проаналізувати наукові джерела щодо серцевих аритмій при коронавірусній інфекції та висвітлити власне клінічне спостереження, що стосується діагностичних аспектів виявлення складних порушень ритму, які утримуються в пацієнта в постковідний період.
Матеріал і методи. Проналізовано літературні публікації, що висвітлюють можливі клінічні варіанти кардіальних ускладнень при COVID-19, та інтерпретовано порушення серцевого ритму пацієнта після перенесеного COVID-19 за результатами холтерівського моніторування ЕКГ з використанням багатофункціонального електрокардіографічного комплексу ECG-pro (ІМЕСК).
Результати. Описаний клінічний випадок пацієнта з SARS-CoV-2-асоційованим міокардитом в анамнезі. У 2020 р. діагноз верифіковано на підставі лабораторних та МРТ-ознак, що вказували на активний запальний процес у міокарді. Пацієнту призначено протизапальне лікування та антикоагулянтну терапію. Через 2,5 року при проведенні холтерівського моніторування ЕКГ виявлено численні надшлуночкові та шлуночкові порушення ритму: пароксизмальну форму фібриляції-тріпотіння передсердь з нормо- та тахісистолією шлуночків протягом 30 % часу спостереження, часту політопну надшлуночкову екстрасистолію з аберацією проведення на шлуночки та мономорфну шлуночкову екстрасистолію. Дані порушення ритму розцінено як наслідок перенесеного міокардиту у зв’язку з коронавірусною інфекцією та призначено антикоагулянтну та протиаритмічну терапію.
Висновки. Збільшення кількості випадків коронавірусної інфекції призводить до зростання кількості осіб із його ускладненнями. Серцеві аритмії суттєво позначаються на якості життя в постковідний період. Найціннішим діагностичним методом у скринінгу в симптомних пацієнтів залишається холтерівське моніторування ЕКГ, що дозволяє вирізнити різні порушення серцевого ритму та провідності, забезпечує раннє призначення та контроль за ефективністю терапії.
Посилання
Shi, S., Qin, M., Shen, B., Cai, Y., Liu, T., & Yang, F. (2020). Association of cardiac injury with mortality in hospitalized patients with COVID-19 in Wuhan, China. JAMA Cardiol., 5(7), 802-810. DOI: https://doi.org/10.1001/jamacardio.2020.0950
Guo, T., Fan, Y., Chen, M., Wu, X., Zhang, L., & He, T. (2020). Cardiovascular implications of fatal outcomes of patients with coronavirus disease 2019 (COVID-19). JAMA Cardiol., 5(7), 811-818. DOI: https://doi.org/10.1001/jamacardio.2020.1017
Lubel, J., & Garg, M. (2020). Renin–angiotensin–aldosterone system inhibitors in Covid-19. N. Engl. J. Med., 382(24), e92. DOI: 10.1056/NEJMc2013707. DOI: https://doi.org/10.1056/NEJMc2013707
Oryshchyn, N., & Ivaniv, Yu. (2020). Sertsevo-sudynni uskladnennya u patsiyentiv iz COVID-19: opys klinichnoho vypadku ta ohlyad literatury [Cardiovascular complications in COVID-19: case report and concise review]. Pratsi NTSH Medychni nauky – Proc. Shevchenko Sci. Soc. Med. Sci., 62(2), 87-98 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.25040/ntsh2020.02.08
Peretto, G., Sala, S., Rizzo, S., G. De Luca, Campochiaro, C., & Sartorelli, S (2019). Arrhythmias in myocarditis: state of the art. Heart Rhythm, 16(5), 793-801. DOI: https://doi.org/10.1016/j.hrthm.2018.11.024
Rosenblatt, A.G., Ayers, C.R., & Rao, A. (2022). New-Onset Atrial Fibrillation in Patients Hospitalized With COVID-19: Results From the American Heart Association COVID-19 Cardiovascular Registry. Circ. Arrhythm. Electrophysiol., 15(5), e010666. DOI: 10.1161. DOI: https://doi.org/10.1161/CIRCEP.121.010666
Colon, Ch., Barrios, J., & Chiles, J. (2020). Atrial Arrhythmias in COVID-19 Patients. JACC: Clinical Electrophysiology, 6(9), 1189-1190. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jacep.2020.05.015
Musikantow, D.R., Turagam, M.K., Sartori, S., & Chu, E. (2021). Atrial Fibrillation in Patients Hospitalized With COVID-19: Incidence, Predictors, Outcomes, and Comparison to Influenza. JACC Clin. Electrophysiol., 7, 1120-1130. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jacep.2021.02.009
Gopinathannair, R., Merchant, F., & Lakkireddy, D. (2020). COVID-19 and cardiac arrhythmias: a global perspective on arrhythmia characteristics and management strategies. J. Interv. Card. Electrophysiol., 10 (4), 1-8. DOI: https://doi.org/10.1007/s10840-020-00789-9
Berman, J.P., Abrams, M.P., Kushnir, A., Rubin, G.A., Ehlert, F., & Bivian, A. (2020). Cardiac electrophysiology consultative experience at the epicenter of the COVID-19 pandemic in the United States. Indian Pacing Electrophysiol. J., 20(6), 250-256. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ipej.2020.08.006
