КОРЕКЦІЯ ГЕМАТОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ У ПАЦІЄНТІВ З ПОРТАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2023.v.i3.14087Ключові слова:
цироз печінки, портальна гіпертензія, гіперспленізм, порто-азигальне роз’єднання, спленектоміяАнотація
РЕЗЮМЕ. Мета роботи – оцінка хірургічної тактики на покращення прогнозу виживання пацієнтів з ПГ, що ускладнена кровотечею із стравохідних вариксів, та виявлення гематологічних змін, як компенсаторного показника ПГ.
Матеріал і методи. Проаналізовано клінічний матеріал 34 пацієнтів з ПГ (середній вік – (49,09±1,65) року; 16 чоловіків, 18 жінок). Пацієнтів поділили на дві групи: перша група – 23 особи, яким усунення джерела кровотечі здійснювали шляхом лапароскопічної деваскуляризації проксимального відділу шлунка, абдомінального відділу стравоходу з наступною його транссекцією в епікардіальній ділянці; друга група – 11 пацієнтів, яким додатково виконували спленектомію.
Результати. Оцінку результатів проводили в найближчому періоді (14 діб). У першій групі виявлено збільшення рівня еритроцитів у першу добу після операції на 15,61 %, порівняно з вихідними показниками, зменшення на 11,25 % на третю добу порівняно з першою добою, і незначне підвищення на 0,72 % на одинадцяту добу, порівняно з третьою добою. В другій групі зафіксоване збільшення відповідно на 18,65 % в першу добу, зменшення на 1,31 % в третю добу і незначне зниження на 1 % до одинадцятої доби.
Динаміка лейкоцитозу мала хвилеподібний характер. У першу добу післяопераційного періоду рівень лейкоцитів зріс на 63,39 % у першій групі та на 80,56 % у другій групі, порівняно з вихідними показниками, на третю добу спостерігалось зниження на 13,34 % у першій та на 6,37 % у другій групі, порівняно з першою добою, на одинадцяту добу виявлено значне зниження лейкоцитозу на 46,67 % та 45,41 % відповідно.
Динаміка змін рівня тромбоцитів мала лінійну тенденцію до підвищення в обох групах. У першій групі підвищення не було значним: у першу добу на 3,1 %, на третю добу на 10,11 %, на одинадцяту добу на 2,49 %. У другій групі зафіксовано значне підвищення – 165,94 % в першу добу, 466,15 % на третю добу порівняно з першою добою та 177,76 % на одинадцяту добу в порівнянні з третьою добою, а в порівнянні з вихідним рівнем на 1374,95 %, тобто більш ніж в 13,5 раза.
Висновки. 1. Портальна гіпертензія призводить не тільки до суттєвих порушень у гемодинамічних показниках, у вигляді розширення вен, а й у гематологічних, які зумовлені як функціональними розладами з боку печінки, так і гіперспленізмом.
- Виконання спленектомії в поєднанні із деваскуляризацією кардіального відділу шлунка та абдомінальної частини стравоходу та його апаратною транссекцією суттєво покращує гематологічні показники, і, як наслідок, зменшує кількість ускладнень та летальність.
Посилання
Horhat, A., Bureau, C., Thabut, D., & Rudler, M. (2021). Transjugular intrahepatic portosystemic shunt in patients with cirrhosis: Indications and posttransjugular intrahepatic portosystemic shunt complications in 2020. United European gastroenterology journal, 9(2), 203-208. DOI: 10.1177/2050640620952637. DOI: https://doi.org/10.1177/2050640620952637
Siramolpiwat, S. (2014). Transjugular intrahepatic portosystemic shunts and portal hypertension-related complications. World journal of gastroenterology, 20(45), 16996-17010. DOI: 10.3748/wjg.v20.i45.16996. DOI: https://doi.org/10.3748/wjg.v20.i45.16996
Dissegna, D., Sponza, M., Falleti, E., Fabris, C., Vit, A., Angeli, P., Piano, S., Cussigh, A., Cmet, S., & Toniutto, P. (2019). Morbidity and mortality after transjugular intrahepatic portosystemic shunt placement in patients with cirrhosis. European journal of gastroenterology & hepatology, 31(5), 626-632. DOI: 10.1097/MEG.0000000000001342. DOI: https://doi.org/10.1097/MEG.0000000000001342
Kraglund, F., Jepsen, P., Amanavicius, N., & Aagaard, N.K. (2019). Long-term effects and complications of the transjugular intrahepatic portosystemic shunt: a single-centre experience. Scandinavian journal of gastroenterology, 54(7), 899-904. DOI: 10.1080/00365521.2019.1630675. DOI: https://doi.org/10.1080/00365521.2019.1630675
Jikai, Y., Dong, W., Li, Z., Rui, D., Tao, Y., Bo, H., Yibo, S., Shixiong, L., Qiangshan, B., & Jianguo, L. (2022). Individualized total laparoscopic surgery based on 3D remodeling for portal hypertension: A single surgical team experience. Frontiers in surgery, 9, 905385. DOI: 10.3389/fsurg.2022.905385. DOI: https://doi.org/10.3389/fsurg.2022.905385
Jiang, Guo-Qing, Bai, Dou-Sheng, Chen, Ping, Qian, Jian-Jun, Jin, Sheng-Jie, Yao, Jie, & Wang, Xiao-Dong (2014) Modified laparoscopic splenectomy and azygoportal disconnection combined with cell salvage is feasible and might reduce the need for blood transfusion. World J. Gastroenterol., 20(48), 18420-18426. DOI: 10.3748/wjg.v20.i48.18420. DOI: https://doi.org/10.3748/wjg.v20.i48.18420
Deng, Z.C., Jiang, W.Z., Chen, L., Tang, X.D., & Liu, S.H. (2020). Laparoscopic VS. Open splenectomy and oesophagogastric devascularisation for liver cirrhosis and portal hypertension: A retrospective cohort study. International journal of surgery (London, England), 80, 79–83. DOI: 10.1016/j.ijsu.2020.06.026. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijsu.2020.06.026
Yang, L., Zhang, Z., Zheng, J., Kong, J., Yang, X., & Wang, W. (2020). Long-term outcomes of oesophagogastric devascularization and splenectomy in patients with portal hypertension and liver cirrhosis. ANZ journal of surgery, 90(11), 2269-2273. DOI: 10.1111/ans.15994. DOI: https://doi.org/10.1111/ans.15994
Gandhi, K.D., Taweesedt, P.T., Sharma, M., & Surani, S. (2021). Hepatopulmonary syndrome: An update. World journal of hepatology, 13(11), 1699-1706. DOI: 10.4254/wjh.v13.i11.1699. DOI: https://doi.org/10.4254/wjh.v13.i11.1699
Simonetto, D.A., Liu, M., & Kamath, P.S. (2019). Portal Hypertension and Related Complications: Diagnosis and Management. Mayo Clinic proceedings, 94(4), 714-726. DOI: 10.1016/j.mayocp.2018.12.020. DOI: https://doi.org/10.1016/j.mayocp.2018.12.020
Garcia-Tsao, G., Abraldes, J. G., Berzigotti, A., & Bosch, J. (2017). Portal hypertensive bleeding in cirrhosis: Risk stratification, diagnosis, and management: 2016 practice guidance by the American Association for the study of liver diseases. Hepatology (Baltimore, Md.), 65(1), 310-335. DOI: 10.1002/hep.28906. DOI: https://doi.org/10.1002/hep.28906
Qamar, A.A., & Grace, N.D. (2009). Abnormal hematological indices in cirrhosis. Canadian journal of gastroenterology = Journal canadien de gastroenterologie, 23(6), 441-445. DOI: 10.1155/2009/591317. DOI: https://doi.org/10.1155/2009/591317
Tan, C.H., Hall, J.A., Hammonds, K., Dodlapati, J., Linz, W.J., & Henderson, S.M. (2020). Relationship between splenomegaly and transfusion requirements in patients with cirrhosis. Proceedings (Baylor University. Medical Center), 34(1), 44-48. DOI: 10.1080/08998280.2020.1811445 DOI: https://doi.org/10.1080/08998280.2020.1811445
Lewis, S.M., Williams, A., & Eisenbarth, S.C. (2019). Structure and function of the immune system in the spleen. Science immunology, 4(33). DOI: 10.1126/sciimmunol.aau6085. DOI: https://doi.org/10.1126/sciimmunol.aau6085
Steiniger, B.S. (2015). Human spleen microanatomy: why mice do not suffice. Immunology, 145(3), 334-346. DOI: 10.1111/imm.12469. DOI: https://doi.org/10.1111/imm.12469
Hitchcock, I.S., & Kaushansky, K. (2014). Thrombopoietin from beginning to end. British journal of haematology, 165(2), 259-268. DOI: 10.1111/bjh.12772. DOI: https://doi.org/10.1111/bjh.12772
Peck-Radosavljevic, M. (2017). Thrombocytopenia in chronic liver disease. Liver international : official journal of the International Association for the Study of the Liver, 37(6), 778-793. DOI: 10.1111/liv.13317.
Risør, L.M., Fenger, M., Olsen, N.V., & Møller, S. (2016). Hepatic erythropoietin response in cirrhosis. A contemporary review. Scandinavian journal of clinical and laboratory investigation, 76(3), 183-189. DOI: 10.3109/ 00365513.2016.1143563. DOI: https://doi.org/10.3109/00365513.2016.1143563
Matsuura, R., Doi, K., Komaru, Y., Miyamoto, Y., Yoshida, T., Isegawa, T., … & Nangaku, M. (2019). Endogenous Erythropoietin and Hepatic Dysfunction in Acute Kidney Injury Requiring Renal Replacement Therapy. Nephron, 142(1), 10-16. DOI: 10.1159/000496618. DOI: https://doi.org/10.1159/000496618
Jakab, S.S., & Garcia-Tsao, G. (2020). Evaluation and Management of Esophageal and Gastric Varices in Patients with Cirrhosis. Clinics in liver disease, 24(3), 335-350. DOI: 10.1016/j.cld.2020.04.011. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cld.2020.04.011
O'Leary, J.G., Greenberg, C.S., Patton, H.M., & Caldwell, S.H. (2019). AGA Clinical Practice Update: Coagulation in Cirrhosis. Gastroenterology, 157(1), 34-43.e1. DOI: 10.1053/j.gastro.2019.03.070. DOI: https://doi.org/10.1053/j.gastro.2019.03.070
Islam, R., Kundu, S., Jha, S.B., Rivera, A.P., Flores Monar, G. V., Islam, H., Puttagunta, S.M., & Sange, I. (2022). Cirrhosis and Coagulopathy: Mechanisms of Hemostasis Changes in Liver Failure and Their Management. Cureus, 14(4), e23785. DOI: 10.7759/cureus.23785. DOI: https://doi.org/10.7759/cureus.23785
Peck-Radosavljevic, M. (2017). Thrombocytopenia in chronic liver disease. Liver international : official journal of the International Association for the Study of the Liver, 37(6), 778-793. DOI: 10.1111/liv.13317. DOI: https://doi.org/10.1111/liv.13317
Feng, R., Liu, Y., Zhu, X.L., Zhai, W.Y., He, Y., Fu, H.X., … & Zhang, X.H. (2022). Recombinant human thrombopoietin increases platelet count in severe thrombocytopenic patients with hepatitis B-related cirrhosis: Multicentre real-world observational study. Journal of viral hepatitis, 29(5), 306-316. DOI: 10.1111/jvh.13655. DOI: https://doi.org/10.1111/jvh.13655
Khemichian, S., & Terrault, N.A. (2020). Thrombopoietin Receptor Agonists in Patients with Chronic Liver Disease. Seminars in thrombosis and hemostasis, 46(6), 682-692. DOI: 10.1055/s-0040-1715451. DOI: https://doi.org/10.1055/s-0040-1715451
Gilreath, J., Lo, M., & Bubalo, J. (2021). Thrombopoietin Receptor Agonists (TPO-RAs): Drug Class Considerations for Pharmacists. Drugs, 81(11), 1285-1305. DOI: 10.1007/s40265-021-01553-7. DOI: https://doi.org/10.1007/s40265-021-01553-7
Takahashi, K., Nagai, S., Safwan, M., Liang, C., & Ohkohchi, N. (2018). Thrombocytopenia after liver transplantation: Should we care?. World journal of gastroenterology, 24(13), 1386-1397. DOI: 10.3748/wjg.v24.i13.1386. DOI: https://doi.org/10.3748/wjg.v24.i13.1386
Zhang, L., Zhang, Z.G., Long, X., Liu, F.L., & Zhang, W.G. (2020). Severe Complications After Splenic Artery Embolization for Portal Hypertension Due to Hepatic Cirrhosis. Risk management and healthcare policy, 13, 135-140. DOI: 10.2147/RMHP.S234628. DOI: https://doi.org/10.2147/RMHP.S234628
Ni, Y.B., Gao, P.J., Wang, D., Li, Z., & Zhu, J.Y. (2015). Esophagogastric devascularization without splenectomy in portal hypertension: safe and effective? Hepatobiliary & pancreatic diseases international : HBPD INT, 14(3), 276-280. DOI: 10.1016/s1499-3872(15)60328-9. DOI: https://doi.org/10.1016/S1499-3872(15)60328-9
Lin, J., Liu, Q., Liang, Z., He, W., Chen, J., Ma, J., Gu, C., & Wang, W. (2019). Laparoscopic selective esophagogastric devascularization and splenectomy for patients with cirrhotic portal hypertension. Wideochirurgia i inne techniki maloinwazyjne = Videosurgery and other miniinvasive techniques, 14(2), 187-194. DOI: 10.5114/wiitm.2018.80297. DOI: https://doi.org/10.5114/wiitm.2018.80297
Li, J., Wu, Q.Q., Zhu, R.H., Lv, X., Wang, W.Q., Wang, J.L., Liang, B.Y., Huang, Z.Y., & Zhang, E.L. (2022). Machine learning predicts portal vein thrombosis after splenectomy in patients with portal hypertension: Comparative analysis of three practical models. World journal of gastroenterology, 28(32), 4681-4697. DOI: 10.3748/wjg.v28.i32.4681. DOI: https://doi.org/10.3748/wjg.v28.i32.4681
Wu, L.F., Bai, D.S., Shi, L., Jin, S.J., Zhou, B.H., & Jiang, G.Q. (2022). Predictors of portal vein thrombosis after laparoscopic splenectomy and azygoportal disconnection in hepatitis B cirrhosis: a prospective study. Surgical Endoscopy, 36(6), 4090-4098. DOI: 10.1007/s00464-021-08730-5. DOI: https://doi.org/10.1007/s00464-021-08730-5
