КАТІОННИЙ СКЛАД СЕКРЕТУ РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2023.v.i3.14072Ключові слова:
діти, РРІ, мікроелементи в слині, металопрофіль слини, іономАнотація
РЕЗЮМЕ. Рекурентні респіраторні інфекції (РРІ) наразі мають найбільший медико-соціальний тягар у кластері інфекційних хвороб у світі з найвищими показниками розповсюдженості та захворюваності на гострі респіраторні інфекції у дитячому віці. Дослідження останніх років вказують на роль у порушенні адекватної імунної відповіді та розвитку рекурентного перебігу гострих респіраторних інфекцій (ГРІ) у дітей, есенціальних мікроелементів в організмі, які забезпечують належне функціонування фізичних бар’єрів та імунної системи. Гіпотезою нашого дослідження було припущення, що з огляду на повторюваність щонайменше 6 разів на рік епізодів ГРІ, діти з РРІ можуть мати зміни іоному слини, що буде виступати підґрунтям зниження місцевого імунітету слизових верхніх дихальних шляхів.
Мета – дослідити рівні металів у слині дітей молодшого шкільного віку з рекурентними ГРІ у порівнянні з однолітками, які хворіють епізодично, та встановити зв’язок цих змін зі станом місцевого імунітету.
Матеріал і методи. У нашому дослідженні взяли участь 40 дітей, 30 з них (основна група) були з рекурентним перебігом респіраторних хвороб; 10 інших дітей, які хворіли епізодично, були віднесені до групи контролю. У секреті ротової порожнини методом атомно-емісійної спектрометрії з індуктивно-зв’язаною плазмою перевіряли рівні катіонів металів: есенціальних – мідь, марганець, цинк, кальцій, кобальт, калій, магній, натрій, фосфор, селен, залізо, хром, сірка; умовно есенціальних: літій, нікель, бор. Методом ферментного імуносорбентного аналізу визначали рівні секреторного IgA та лізоциму слини.
Результати. Основна група не була однорідною, тому нами було проведено її поділ на два кластери, респонденти одного із яких мали вірогідно нижчі відносні показники вмісту есенціальних іонів слини, а саме кальцію на 64 % (p=0,003), міді на 76,5 % (p=0,001), марганцю на 41,1 % (p=0,008), магнію на 64 % (p=0,02) та цинку на 58,8 % (p=0,027). Цей факт можна пояснити їх підвищеними втратами на фоні частих запальних процесів верхніх дихальних шляхів, і, як наслідок, вищими, ніж в одноліток, щоденними потребами відновлення. При кореляційному аналізі було знайдено зв’язок між захворюваністю та рівнями міді (p=0,008), натрію (p=0,00005), фосфору (p=0,028), що може свідчити про наявність певних взаємозв’язків між металопрофілем слини та частотою захворюваності на ГРІ у групі дітей з РРІ. Наявність карієсу корелювала з рівнями літію (р=0,02), міді (р=0,032) та нікелю (р=0,037). Інтегральні показники місцевого імунітету – лізоцим та секреторний IgA – мали кореляційні зв’язки з рівнями металів слини (Li, Cu, Ni, Na, Co, P, Zn), що підтверджувало гіпотезу про їх роль у регуляції імунних реакцій у ротовій порожнині.
Висновки. Кластерний аналіз металопрофілів у групі дітей з РРІ свідчить про її неоднорідність, 43 % представників цієї когорти мали вірогідно менші, в порівнянні з групою контролю, рівні кальцію (p=0,003), міді (p=0,001), марганцю (p=0,008), магнію (p=0,02) та цинку (p=0,027). Це може вказувати на наявність дефіцитарних станів у частини дітей з РРІ в результаті підвищеної потреби їх відновлення. Наявність карієсу, рівень SIgA, лізоциму (клінічні показники місцевого імунітету ротової порожнини) мають певні взаємозв’язки з рівнями есенціальних та умовно есенціальних рівнів металів слини (Li, Cu, Ni, Na, Co, P, Zn), що свідчить на користь зв’язку між металопрофілем слини та станом місцевого імунітету.
Посилання
Cuppari, C., Colavita, L., Miraglia Del Giudice, M., Chimenz, R., & Salpietro, C. (2020). Recurrent respiratory infections between immunity and atopy. Pediatric Allergy and Immunology, 31, 19-21.
Chiappini, E., Santamaria, F., Marseglia, G.L., Marchisio, P., Galli, L., Cutrera, R., ... & Villani, A. (2021). Prevention of recurrent respiratory infections. Italian Journal of Pediatrics, 47(1), 1-17.
Vysochyna, I.L. (2013). Osoblyvosti stanu mistsevoho imunitetu slyzovykh verkhnikh dykhalnykh shlyakhiv u ditey-vykhovantsiv dytyachykh budynkiv ta efektyvnist sezonnoyi profilaktyky HRVI z vykorystannyam bahatokomponentnoho roslynnoho preparatu [Peculiarities of the state of local immunity of the mucosa of the upper respiratory tract in children in orphanages and the effectiveness of seasonal prevention of ARI using a multicomponent herbal preparation]. Medychni perspektyvy – Medical perspectives, 18(3), 77-83 [in Ukrainian].
Vysochyna, I., & Kramarchuk, V. (2022). Clinical and anamnestic predictors of the recurrent respiratory infections in children of primary school age. Modern stages of scientific research development, 14, 254.
Abaturov, O.Ye., Kryuchko, T.O., Kryvusha, O.L., Babych, V.L., Tokaryeva, N.M., & Tkachenko, O.Ya. (2023). Vplyv poyednanoyi terapiyi solyamy kaltsiyu ta vitaminom D na kontsentratsiyu makro- ta mikroelementiv u slyni ditey rannioho viku [The effect of combined therapy with calcium salts and vitamin D on the concentration of macro- and microelements in the saliva of young children]. Zdorovia dytyny – Childs Health, 18(1), 12-16 [in Ukrainian]
Baima G., Iaderosa G., Corana M., Romano F., Citterio F., Giacomino A., Berta G.N., & Aimetti M. (2022). Macro and trace elementssignature of periodontitis in saliva: A systematic review with quality assessment of ionomics studies. J. Periodontal Res, 57(1). 30-40. DOI: 10.1111/jre. 12956. Epub 2021 Nov 27. PMID: 34837226; PMCID: PMC9298699.
Natarajan, K., Gayathri, R., & Vishnu Priya, V. (2016). Analysis of electrolytes in saliva of periodontitis and healthy individuals. Int. J. Pharm. Sci. Rev. Res., 41(1), 12-14.
Gaur, S., & Agnihotri, R. (2017). Trace mineral micronutrients and chronic periodontitis – a review. Biological trace element research, 176, 225-238.
Marín Martínez, L., Molino Pagán, D., & López Jornet, P. (2018). Trace elements in saliva as markers of type 2 diabetes mellitus. Biological trace element research, 186, 354-360.
Sejdini, M., Meqa, K., Berisha, N., Çitaku, E., Aliu, N., Krasniqi, S., & Salihu, S. (2018). The effect of Ca and Mg concentrations and quantity and their correlation with caries intensity in school-age children. International journal of dentistry.
Inonu, E., Hakki, S.S., Kayis, S.A., & Nielsen, F.H. (2020). The association between some macro and trace elements in saliva and periodontal status. Biological trace element research, 197, 35-42.
Poletto, A.C., Singi, P., Barri, R.M., Casanova, A.A., Garbelini, C.C.D., da Silva, C.C., & Venancio, E.J. (2021). Relationship of levels of trace elements in saliva and dental caries in preschool children using total reflection X-ray fluorescence technique (TXRF). Journal of Trace Elements in Medicine and Biology, 63, 126663.
Romano, F., Iaderosa, G., Corana, M., Perotto, S., Baima, G., Di Scipio, F., ... & Berta, G.N. (2022). Comparing Ionic Profile of Gingival Crevicular Fluid and Saliva as Distinctive Signature of Severe Periodontitis. Biomedicines, 10(3), 687.
Mehri, A. (2020). Trace elements in human nutrition (II)–an update. International journal of preventive medicine, 11.
Bevinagidad, S., Setty, S., Patil, A., & Thakur, S. (2020). Estimation and correlation of salivary calcium, phosphorous, alkaline phosphatase, pH, white spot lesions, and oral hygiene status among orthodontic patients. Journal of Indian Society of Periodontology, 24(2), 117.
Mrag, M., Kassab, A., Omezzine, A., Belkacem, C.R., Ben, F.I.F., Douki, N., ... & Ben, A.F. (2020). Saliva diagnostic utility in patients with type 2 diabetes: Future standard method. Journal of Medical Biochemistry, 39(2), 140.
Rosa, L.K., Costa, F.S., Hauagge, C.M., Mobile, R.Z., de Lima, A.A.S., Amaral, C.D., ... & de Araujo, M.R. (2021). Oral health, organic and inorganic saliva composition of men with Schizophrenia: Case-control study. Journal of Trace Elements in Medicine and Biology, 66, 126743.
Ng, J., Sjöstrand, M., & Eyal, N. (2019). Adding lithium to drinking water for suicide prevention – the ethics. Public Health Ethics, 12(3), 274-286.
Pathak, M., Shetty, V., & Kalra, D. (2016). Trace Elements and Oral Health: A Systematic Review. Journal of Academy of Advanced Dental Research, 7, 12-20.
Sruthi, K.S., Yashoda, R., & Manjunath, P.P. (2019). Diagnostic potential of saliva as a biomarker in early childhood caries: a review. Children, 11(12), 14.
Velasco-Ibáñez, R., Lara-Carrillo, E., Morales-Luckie, R.A., Romero-Guzmán, E.T., Toral-Rizo, V.H., Ramírez-Cardona, M., ... & Medina-Solís, C.E. (2020). Evaluation of the release of nickel and titanium under orthodontic treatment. Scientific Reports, 10(1), 22280.
Primasari, A., Octiara, E., & Yanti, N. (2019, July). Risk factor of secretory immunoglobulin A and salivary lysozyme level in children aged under 3 years to severe early childhood caries. In IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, IOP Publishing, 305, 1, 012001.
