ВИЗНАЧЕННЯ ЕКСПРЕСІЇ мікроРНК ДЛЯ ВИБОРУ ЧЕРГОВОЇ ЛІНІЇ ХІМІОТЕРАПІЇ У ХВОРИХ НА РАК МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2023.v.i3.13951Ключові слова:
мікроРНК, хіміотерапія, рак молочної залозиАнотація
РЕЗЮМЕ. У статті представлено огляд теоретичних даних і власних практичних результатів досліджень застосування мікроРНК для вибору хіміотерапії у хворих на рецидиви або прогресування раку молочної залози після попередніх ліній хіміотерапії. Проаналізовано та зіставлено результати власних досліджень з даними наукових публікацій про прогностичну значимість молекул мікроРНК при злоякісних пухлинах. На основі клінічного спостереження за участю 29 хворих на рак молочної залози встановлено, що показники циркулюючих мікроРНК є важливим прогностичним маркером ефективності хіміотерапії.
Мета роботи – проаналізувати власний досвід застосування мікроРНК для вибору хіміопрепаратів під час лікування рецидиву раку молочної залози.
Матеріал і методи. У дослідження включено 29 пацієнтів з рецидивом раку молочної залози. Для визначення експресії панелі мікроРНК у сироватці крові застосовували метод зворотно-транскрипційної полімеразної ланцюгової реакції.
Результати. Проаналізовано та зіставлено результати власних досліджень з даними сучасної літератури про прогностичну значимість молекул мікроРНК при злоякісних пухлинах. Клінічний ефект терапії оцінювали відповідно до стандартів оцінки відповіді пухлини згідно з критеріями RECIST 1.1 з підрахунком розмірів таргетних вогнищ. У 11 (37,9 %) пацієнтів досягнуто повного регресу захворювання, у 13 (44,8 %) хворих – часткового регресу, у 5 (17,3 %) хворих – стабілізації.
Висновки. На основі клінічного спостереження за участю 29 хворих встановлено, що показники циркулюючих мікроРНК є важливим прогностичним маркером ефективності хіміотерапії.
Посилання
(2023). Rak v Ukraini, 2021-2022. Zakhvoriuvanist, smertnist, pokaznyky diialnosti onkolohichnoi sluzhby [Cancer in Ukraine, 2021–2022. Morbidity, mortality, performance indicators of the oncology service]. Biuleten natsionalnoho kantser-reiestru Ukrainy – Bul. National Cancer Registry of Ukraine. Kyiv [in Ukrainian].
Lukianova, N.Iu., Borikun, T.V., Yalovenko, T.M., Zadvornyi,T.V., Malyshok, N.V., & Nosylna, O.V. (2019). Tsyrkuliuiuchi mikroRNK: perspektyvy vykorystannia dlia rannoi diahnostyky ta monitorynhu perebihu pukhlynnoho protsesu. [Circulating microRNAs: prospects of use for early diagnosis and monitoring of tumor progression]. Onkolohiia – Oncology, 21(3), 181-191 [in Ukrainian].
Al-Khanbashi, M., Caramuta, S., & Alajmi, A.M. (2016). Tissue and serum miRNA profile in locally advanced breast cancer (LABC) in response to neo-adjuvant chemotherapy (NAC) treatment. PLoS One, 11(4).
Backes, C., Meese, E., & Keller, A. (2016). Specific miRNA disease biomarkers in blood, serum and plasma: challenges and prospects. Mol. Diagnosis Ther., 20(6), 509-518.
Chekhun, V., Lukianova, N., & Borikun, T. (2017). The clinical significance of tumor miR-122,-155,-182, and-200b expression in patients with breast cancer. Science and Innovation, 13(5), 63-69.
Denis, H., Van Grembergen, O., Delatte, B., Dedeurwaerder, S., Putmans, P., Calonne, E., Rothé, F., … Deplus, R. (2016). MicroRNAs regulate KDM5 histone demethylases in breast cancer cells. Mol. BioSyst., 12, 404-413.
Gan, R., Yang, Y., & Yang, X. (2014). Downregulation of miR-221/222 enhances sensitivity of breast cancer cells to tamoxifen through upregulation of TIMP3. Cancer Gene Ther., 21(7), 290-296.
Han, M., Wang, F., Gu, Y., Pei, X., Guo, G., Yu, C., Li, L., … Wang, Y. (2016). MicroRNA-21 induces breast cancer cell invasion and migration by suppress- ing smad7 via EGF and TGF-β pathways. Oncol. Rep., 35, 73-80.
Jung, J., Wagner, V., & Körner, C. (2016). MicroRNAs in therapy resistance of breast cancer. EMJ Oncol., 4(1), 103-112.
Kasinski, A.L., & Slack, F.J. (2011). MicroRNAs en route to the clinic: progress in validating and targeting micro-RNAs for cancer therapy. Nat. Rev. Cancer, 11(12), 849-864.
Kim, S.Y., Kawaguchi, T., & Yan, L. (2017). Clinical relevance of microRNA expressions in breast cancer validated using the cancer genome atlas (TCGA). Ann. Surg. Oncol., 24(10), 2943-2949.
Li, Q., Liu, M., & Ma, F. (2014). Circulating miR-19a and miR-205 in serum may predict the sensitivity of luminal A subtype of breast cancer patients to neoadjuvant chemotherapy with epirubicin plus paclitaxel. PLoS One, 9(8).
Larrea E., Sole C., & Manterola L. (2016). New concepts in cancer biomarkers: circulating miRNAs in liquid biopsies. Int. J. Mol. Sci., 17 (5), 627.
Matsuzaki J., & Takahiro O. (2017). Circulating microRNAs and extracellular vesicles as potential cancer biomarkers: a systematic review. Int. J. Clin. Oncol., 22 (3), 413-420.
McGuire, A., Brown, J.A., & Kerin, M.J. (2015). Metastatic breast cancer: the potential of miRNA for diagnosis and treatment monitoring. Cancer Metastasis Rev., 4, 145-155.
Sahlberg, K.K., Bottai, G., Naume, B., Burwinkel, B., Calin, G.A., Børresen-Dale, A., & Santarpia, L. (2015). A serum microRNA signature predicts tumor relapse and sur- vival in triple-negative breast cancer patients. Clin. Cancer Res., 21, 1207-1214.
Schooneveld, E., Wildiers, H., & Vergote, I. (2015). Dysregulation of microRNAs in breast cancer and their potential role as prognostic and predictive biomarkers in patient management. Breast Cancer Res., 17, 21.
Shao, B., Wang, X., & Zhang, L. (2019). Plasma microRNAs predict chemoresistance in patients with metastatic breast cancer. Technology in Cancer Res. Treat., 18, 1-9.
Sharma, G.N., Dave, R., & Sanadya, J. (2010). Various types and management of breast cancer: an overview. J. Adv. Pharm. Technol. Res., 1(2), 109-126.
Shimomura, A., Shiino S., Kawauchi J., Takizawa, S., Sakamoto, H., Matsuza- ki, J., Ono, M., Ochiya, T. (2016). A novel combination of serum microRNAs for detecting breast cancer in the early stage. Cancer Sci., 107, 326-334.
Shimomura, A, Shine, S, & Kawauchi, J. (2016). MiniSY-5–4A novel combination of serum microRNAs for detecting breast cancer and predicting efficacy of treatment. Ann. Oncol., 27, 53.
Wang, H., Tan, G., & Dong, L. (2012). Circulating MiR-125b as a marker predicting chemoresistance in breast cancer. PLoS One, 7(4).
Zhao, R., Wu, J., & Jia, W. (2011). Plasma miR-221 as a predictive biomarker for chemoresistance in breast cancer patients who previously received neoadjuvant chemotherapy. Onkologie, 4(12), 675-680.
Zhou, M., Liu, Z., & Zhao, Y. (2010). MicroRNA-125b confers the resistance of breast cancer cells to paclitaxel through suppression of pro-apoptotic Bcl-2 antagonist killer 1 (Bak1) expression. J. Biol. Chem., 285(28), 21496-21507.
Wang, X.X., Ye, F.G., & Zhang, J. (2018). Serum miR-4530 sensitizes breast cancer to neoadjuvant chemotherapy by suppressing RUNX2. Cancer Management Res., 10, 4393-4400.
