ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ ТА КЛІНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛАЙМ-БОРЕЛІОЗУ І ЙОГО ПОЄДНАННЯ З ЕПШТЕЙНА – БАРР ВІРУСНОЮ ІНФЕКЦІЄЮ У ПАЦІЄНТІВ ТЕРНОПІЛЬЩИНИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2023.v.i2.13905Ключові слова:
Лайм-бореліоз, Епштейна – Барр вірусна інфекція, епідеміологія, клініка, діагностика, антитіла, ІФААнотація
РЕЗЮМЕ. Метою дослідження було вивчення епідеміологічних особливостей та клінічних проявів Лайм-бореліозу і його поєднання з Епштейна – Барр вірусною інфекцією у пацієнтів Тернопільщини.
Матеріал і методи. Під спостереженням було 45 пацієнтів віком від 23 до 74 років із Лайм-бореліозом (ЛБ), які протягом 2017–2022 рр. лікувалися амбулаторно на базі КУТОР «Тернопільський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер», з них 23 (51,1 %) – із Лайм-бореліозом (група 1) і 22 (48,9 %) – із Лайм-бореліозом, поєднаним із вірусом Епштейна – Барр (група 2). Чоловіків було 7 (15,6 %), жінок – 38 (84,4 %). Серед обстежених хворих обох груп за кількістю переважали жителі міста над мешканцями села – 34 (75,6 %) проти 11 (24,4 %) хворих.
Лабораторно ЛБ був підтверджений за допомогою серологічного методу діагностики (ІФА) шляхом виявлення специфічних антитіл класу IgM до комплексу B. burgdorferi s.l. у сироватках крові хворих із використанням тест-систем компанії Euroimmun AG (Німеччина): антитіла класу М виявляли тест-системою Anti-Borrelia burgdorferi ELISA (IgM), класу G − Anti-Borrelia plus VIsE ELISA (IgG).
Серологічне підтвердження Епштейна-Барр вірусної інфекції здійснювали шляхом детекції в сироватці крові хворих на ЛБ специфічних VCA IgG, VCA IgМ і ЕВNA, які визначали за допомогою методу ІФА із використанням тест-систем компанії Euroimmun AG (Німеччина): антитіла класу М до капсидного антигену вірусу Епштейна – Барр (VCA IgМ) виявляли тест-системою Anti-EBV-CA ELISA (IgM), класу G (VCA IgG) − Anti-EBV-CA ELISA (IgG) і антитіла класу G до ядерного антигену 1 (ЕВNA) − Anti-EBNA-1 ELISA (IgG).
Для вивчення епідеміологічних особливостей ЛБ у хворих обох груп використали уніфіковану анкету-опитувальник, розроблену науковцями Державної Вищої школи імені Папи Іоана-Павла ІІ (Бяла Подляска, Польща) та адаптовану для українських пацієнтів працівниками кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними та венеричними хворобами.
Результати. Встановлено, що пацієнти обох груп зазнавали нападів кліщів з V по X місяці, водночас частіше ці членистоногі кусали хворих лише на Лайм-бореліоз у липні, тоді як пацієнтів із поєднанням Лайм-бореліозу з ЕБV-інфекцією трохи пізніше – у серпні; пацієнти обох груп найчастіше відзначали напади кліщів під час перебування на дачі, роботи на городі чи в саду – 20 (62,5 %) осіб із 32 опитаних, рідше – у лісосмугах і лісах – 9 (28,1 %) і ще рідше – у паркових зонах – 3 (9,4 %) респонденти, p<0,05; кліщі найчастіше кусали хворих на Лайм-бореліоз у ноги, що зазначила половина пацієнтів обох груп, які пам’ятали напади кліщів, p<0,05; допомогою медичного працівника для видалення кліща скористалися лише 4,4 % хворих обох груп.
Висновки. Хворі лише на ЛБ частіше відзначали більше укусів кліщів, ніж пацієнти, котрі мали цю недугу, поєднану з ЕБV-інфекцією, – відповідно 30,4 проти 13,6 %, p<0,05. Водночас особи з поєднаною патологією Лайм-бореліоз і ЕБV-інфекція, порівняно з пацієнтами лише з ЛБ, суттєво частіше скаржилися на ураження очей і лімфаденопатію – відповідно 22,7 проти 8,7 % і 36,4 проти 17,4 %, тоді як серед хворих лише на Лайм-бореліоз була більша частка тих, кого турбував біль суглобів – 43,5 проти 13,6 %, p<0,05.
Посилання
Popovych, O.O. (2016). Laim-borelioz: suchasna problema infektolohii (klinichna lektsiia) [Lyme-borreliosis: a modern problem of infectology (clinical lecture)]. Aktualna infektolohiia – Actual Infectology, 3(12), 114-122 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.22141/2312-413x.3.12.2016.81725
Stanek, G., Wormser, G.P., Gray, J., & Strle, F. (2012). Lyme borreliosis. Lancet (London, England), 379(9814), 461-473. DOI: 10.1016/S0140-6736(11)60103-7. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(11)60103-7
Shkilna, M.I. (2016) Laim-borelioz u pratsivnykiv lisovykh hospodarstv Ternopilskoi oblasti [Lyme borreliosis in forestry workers of Ternopil region]. Infektsiini khvoroby – Infectious Diseases, 1(83), 36-40 [in Ukrainian].
Tokarska-Rodak, M., Shkilna, M., Plewik, D., Pańczuk, ., Korda, M., … Klishch, I. (2017). Serological research towards lyme borreliosis in hunters and forestry workers in selected areas of Poland and Ukraine. Health Problems of Civilization, 11(4), 287-292. DOI: 10.5114/hpc.2017.69024. DOI: https://doi.org/10.5114/hpc.2017.69024
Andreychyn, M., Pańczuk, A., Shkilna, M., Tokarska-Rodak, M., Korda, M., … Kozioł-Montewka, M. (2017). Epidemiological situation of Lyme borreliosis and diagnosis standards in Poland and Ukraine. Health Problems of Civilization, 11(3), 190-194. DOI: 10.5114/hpc.2017.69020. DOI: https://doi.org/10.5114/hpc.2017.69020
Pokrovska, T.V. (2014). Khronichna Epshteina –Barr virusna infektsiia – aktualni pytannia. [Chronic Epstein – Barr virus infection – current issues]. Infektsiini khvoroby – Infectious Diseases, 2, 70-74 [in Ukrainian].
Zavidniuk, N.H. (2015). Aktualni problemy diahnostyky Epshteina-Barr virusnoi infektsii. [Actual problems of diagnosis of Epstein-Barr virus infection]. Infektsiini khvoroby – Infectious Diseases, 4(82), 79-86 [in Ukrainian].
Duda, O.K., Kolesnyk, R.O., Okruzhnov, M.V., & Boiko, V.O. (2015). Klinichni formy khronichnoi Epshteina – Barr virusnoi infektsii: pytannia suchasnoi diahnostyky ta likuvannia [Clinical forms of chronic Epstein-Barr virus infection: issues of modern diagnosis and treatment]. Aktualna infektolohiia – Actual Infectology, 1(6), 15-20 [in Ukrainian].
Tumminello, R., Glaspey, L., Bhamidipati, A., Sheehan, P., & Patel, S. (2017). Early Disseminated Lyme Disease Masquerading as Mononucleosis: A Case Report. The Journal of Emergency Medicine, 53(6), e133-e135. DOI: 10.1016/j.jemermed.2017.09.005. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jemermed.2017.09.005
