ВПЛИВ КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ НА ПРОГРЕСУВАННЯ ФІБРОЗУ ПЕЧІНКИ У ПАЦІЄНТІВ ПІСЛЯ ПОЛІХІМІОТЕРАПІЇ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2023.v.i2.13902Ключові слова:
медикаментозно-індуковане ураження печінки, поліхіміотерапія, фіброз, УДХКАнотація
РЕЗЮМЕ. Токсичний вплив лікарських препаратів на організм, зокрема на печінку, часто спостерігається при застосуванні протипухлинних засобів. Незважаючи на це, на сьогоднішній день немає стандартної стратегії лікування для таких уражень, які є одними з найсерйозніших ускладнень поліхіміотерапії [1, 3, 4, 7]. У статті досліджено вплив комплексного лікування на прогресування фіброзу печінки у пацієнтів після поліхіміотерапії.
Мета – дослідити та вивчити можливість комплексного лікування постгепатитного фіброзу печінки в якості медикаментозного її ураження, індукованого цитостатичною терапією з приводу раку молочної залози, в поєднанні з надмірною масою тіла та ожирінням.
Матеріал і методи. У дослідженні взяли участь жінки віком від 35 до 79 років, з фіброзом F1-F2 та різними показниками ІМТ (нормальною масою тіла, передожирінням та ожирінням І ступеня) яких поділили на дві групи – пацієнти І групи отримували немедикаментозну терапію (НМТ), пацієнти ІІ групи – медикаментозну терапію (МТ) (УДХК та вітамін Е). Після закінчення лікування пацієнтам виконано комплекс загальноклінічних лабораторних та інструментальних обстежень з метою порівняння ефекту від призначеної терапії.
Результати. Призначення УДХК у дозі 15 мг/кг на добу і вітаміну Е у дозі 400 МО на добу сприяло зменшенню клінічних проявів хвороби та показників жорсткості печінкової паренхіми за даними еластографії хвилі зсуву (на 17,9 %), нормалізації рівня непрямих показників фіброзу печінки АлАТ, АсАТ, рівня ЗХС, поступовій нормалізації прямих маркерів COL-4 та TGF-β1 за даними динамічного спостереження. Запропонований спосіб оптимізації лікування у значної частини пацієнтів дозволяє не лише зменшити ступінь ехогенності печінки, а й сповільнити темпи її фіброзування.
Посилання
Health of Ukraine. INFOMEDIA (n.d.). Hepatocellular damage: current concepts, labora-tory markers, and their clinical significance. Retrieved from: https://health-ua.com/article/41195-gepato tcelyulyarne-poshkodzhennya-suchasne-ponyattya-laboratorn-markeri-tah [in Ukrainian].
Hryshko, Ye.Yu., & Synytsia, T. (2021). Ozdorovchyi fitnes, yak zasib proty nadmirnoi masy tila u zhinok. Rol fizychnoi kultury i sportu v zberezhenni ta zmitsnenni henofondu natsii [Health fitness as a remedy against excess body weight in women. The role of physical culture and sports in preserving and strengthening the gene fund of the nation]. Proceedings of the Ukrainian science and practice online conference. Poltava: Simon [in Ukrainian].
Nedashkivskyi, S.M. (2019). Medykamentozno zumovleni urazhennya pechinky: pryntsypy diahnostyky, pa-tolohichni zminy y pidkhody do likuvannya [Medicamen-tally induced liver damage: principles of diagnosis, patho-logical changes, and approaches to treatment]. Medytsyna nevidkladnykh staniv – Medicine of Emergency Conditions, 2(97), 63-70 [in Ukrainian].
Khukhlina, O.S., Antoniv, A.A., Rudnytska, L.R., & Stanovych, Kh.G. (2017). Osoblyvosti perebihu nealkohol-noho steatohepatytu u khvorykh na ozhyrinnya [Features of non-alcoholic steatohepatitis course in obese patients]. Colloquium Journal, 9(2), 21-24 [in Ukrainian].
Fedorenko, Z.P., Hulak, L.O., & Horokh, Ye.L. (2011). Rak v Ukraini, 2009–2010. Zakhvoriuvanist, smertnist, pokaznyky diialnosti onkolohichnoi sluzhby [Cancer in Ukraine, 2009–2010. Morbidity, mortality, performance indicators of the oncology service]. Biul. Nats. kantser-reiestru Ukrainy – Bul. National Chancery Registry of Ukraine, 12, 116 [in Ukrainian].
Derkach, A., Sampson, J., Joseph, J., Playdon, M. C., & Stolzenberg-Solomon, R.Z. (2017). Effects of dietary sodium on metabolites: the Dietary Approaches to Stop Hypertension (DASH)-Sodium Feeding Study. The American Journal of Clinical Nutrition, 106(4), 1131-1141. DOI: 10.3945/ ajcn.116.150136. DOI: https://doi.org/10.3945/ajcn.116.150136
European Association for the Study of the Liver (2019). Clinical Practice Guidelines on nutrition in chronic liver disease. J. Hepatol., 70(1), 172-193.
Jemai A., Siegel R., & Ward E. (2008). Global Cancer Facts and Figures 2008. CA Cancer J. Clin., 58, 76. DOI: https://doi.org/10.3322/CA.2007.0010
Marcellin, P., & Kutala, B.K. (2018). Liver diseases: A major, neglected global public health problem requiring urgent actions and large-scale screening. Liver International, 38(1), 2-6. DOI: 10.1111/liv.13682. DOI: https://doi.org/10.1111/liv.13682
Non-alcoholic fatty liver disease: A patient guide-line. EASL-The Home of Hepatology. Retrieved from: https://easl.eu/publication/non-alcoholic-fatty-liver-disease-a-patient-guideline/.
Non-alcoholic fatty liver disease: A patient guide-line. EASL-The Home of Hepatology. Retrieved from: https://easl.eu/publication/non-alcoholic-fatty-liver-dis-ease-a-patient-guideline/.
Nutrition in Chronic Liver Disease EASL Guideline – EASL-The Home of Hepatology (2018). EASL-The Home of Hepatology. Retrieved from: https://easl.eu/publication/guideline-nutrition-in-chronic-liver-disease/.
