ЯКІСТЬ ЖИТТЯ ТА НЕЙРОПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ У ХВОРИХ, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ ІНСУЛЬТ У ВЕРТЕБРОБАЗИЛЯРНОМУ БАСЕЙНІ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2023.v.i3.13851Ключові слова:
інсульт, вертебробазилярний басейн, нейропсихологічний тест, якість життяАнотація
РЕЗЮМЕ. Мета дослідження – проаналізувати якість життя та стан нейропсихологічної сфери хворих, які перенесли інсульт у вертебробазилярному басейні.
Матеріал і методи. Обстежено 98 пацієнтів, які перенесли ішемічний інсульт у вертебробазилярному басейні (чоловіків 69, жінок 29). Пацієнти були поділені на 5 груп: 1 група – пацієнти у ранньому підгострому періоді (7 днів – 3 міс.), 2 група – хворі у пізньому підгострому періоді інсульту (3–6 міс.), 3 група – хворі у хронічному періоді інсульту (6–12 міс.), 4 та 5 групи – хворі з наслідками інсульту: (1–3 роки та більше 5 років), контрольна група – 20 здорових осіб. Методи дослідження: загальноклінічні, неврологічні, інструментальні та нейропсихологічні.
Результати. Лакунарний підтип інсульту мав місце у 4 (4,08 %) пацієнтів, гемодинамічний інсульт у 10 (10,2 %), 68 (69,3 %) хворих перенесли атеротромботичний інсульт, 16 (16,3 %) – кардіоемболічний інсульт. За шкалою NIHSS легкий ішемічний інсульт діагностовано у 52 (53 %), інсульт середньої тяжкості у 34 (34,6 %), в 12 (12,2 %) пацієнтів з ішемією у довгастому мозку інсульт був тяжким. За результатами MoCA тесту, когнітивне зниження різного ступеня вираженості було в 93 пацієнтів (94,8 %) і було вірогідно нижчим, порівняно з нормою (p<0,05). Легкі та помірні когнітивні порушення були виявлені у 80 (86,7 %) пацієнтів, виражені – у 13 (13,2 %) хворих. Тест на запам’ятовування 10 слів (таблиця Шульте) продемонстрував низькі середні результати у всіх групах хворих. Опитувальник SF-36 зафіксував низькі результати у всіх 98 (100 %) хворих. Ми встановили, що у хворих 4 та 5 груп достовірно погіршувався рівень фізичного функціонування, соціального функціонування, психічного здоров’я та психологічного компонента здоров’я, порівняно з пацієнтами, які належали до 1, 2, 3 груп.
Висновки. Отримані результати свідчать про прогресивне зниження фізичного й психологічного компонентів здоров’я, когнітивне зниження різного ступеня вираженості у пацієнтів, що перенесли інсульт у вертебробазилярному басейні.
Посилання
Bilovol, O.M., Hridniev, O.Ye., & Isaieva, H.S. (2016). Profilaktyka neinfektsiynykh zakhvoryuvan [Prevention of non-infectious diseases]. Kyiv: Biblioteka «Zdorovia Ukrainy» [in Ukrainian].
Saiko, O.V. (2019). Klinichnyy analiz tserebrovaskulyarnoyi patolohiyi u viyskovosluzhbovtsiv, evakuyovanykh u viyskovo-medychnyy klinichnyy tsentr Zakhidnoho rehionu iz zony vedennya boyovykh diy na Skhodi Ukrayiny [Clinical analysis of cerebrovascular pathology in servicemen evacuated to the Military Medical Clinical Center of the Western Region from the combat zone in Eastern Ukraine]. Mizhnarodnyy nevrolohichnyy zhurnal – International Neurological Journal, 7(109), 10-16 [in Ukrainian].
Vertebrobasilar Stroke. Medscape. Retrieved from: https://emedicine.medscape.com/article/323409-overview. (date of access: 08.03.2023).
Stroke as one of the biggest medical and social challenges today. Retrieved from: https://health-ua.com/article/60091-nsult-yak-odin-z-najblshih--medikosotcalnih-viklikv-sogodennya (date of access: 08.03.2023).
GBD 2016 Risk Factors Collaborators. (2017). Global, regional, and nation al comparative risk assessment of 84 behavioural, environmental and occupational, and metabolic risks or clusters of risks, 1990-2016: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2016. Lancet, 390, 1345-1422.
Stevens, E., McKevitt, С., & Emmett, Е. (2017). The burden of stroke in Europe. London: Stroke Alliance for Europe (SAFE). The Burden Of Stroke In Europe Report.pdf. Retrieved from: www.strokeeurope.eu/downloads/.
Braveman, P.A., Egerter, S.A., & Mockenhaupt, R.E. (2011). Broadening the focus: the need to address the social determinants of health. Am. J. Prev. Med, 40(1), S4-S18. DOI: 10.1016/j.amepre.2010.10.002.
Wiegner, L., Hange, D., Björkelund, C., & Ahlborg, G. r. (2015). Prevalence of perceived stress and associations to symptoms of exhaustion, depression and anxiety in a working age population seeking primary care--an observational study. BMC Fam. Pract, 16, 38. DOI: 10.1186/s12875-015-0252-7.
Terenda, N.O., Farion, N.A., & Terenda, O.A. (2021). Medical and social significance of cerebral strokes and risk factors for their development. Herald of social hygiene and health care organization of Ukraine, 1(87), 70-77 [in Ukrainian].
Carvalho, V., & Cruz, V.T. (2020). Clinical presentation of vertebrobasilar stroke. Porto Biomed. J., 5(6), e096. DOI: 10.1097/j.pbj.0000000000000096.
Glass, T.A., Hennessey, P.M., & Pazdera, L. (2002). Outcome at 30 days in the New England Medical Center Posterior Circulation Registry. Arch. Neurol., 59(3), 369-376. DOI: 10.1001/archneur.59.3.369.
Amin-Hanjani, S., Pandey, D.K., & Rose-Finnell, L. (2016). Effect of Hemodynamics on Stroke Risk in Symptomatic Atherosclerotic Vertebrobasilar Occlusive Disease. JAMA Neurol., 73(2), 178-185. DOI: 10.1001/jamaneurol.2015.3772.
Gorelick, P.B., Wong, K.S., Bae, H.J., & Pandey, D.K. (2008). Large artery intracranial occlusive disease: a large worldwide burden but a relatively neglected frontier. Stroke, 39(8), 2396-2399. DOI: 10.1161/STROKEAHA.107. 505776.
Qureshi, A.I., & Caplan, L.R. (2014). Intracranial atherosclerosis. Lancet, 383 (9921), 984-998. DOI: 10.1016/S0140-6736(13)61088-0.
Park, K.C., Yoon, S.S., & Rhee, H.Y. (2011). Executive dysfunction associated with stroke in the posterior cerebral artery territory. J. Clin. Neurosci., 18(2), 203-208. DOI: 10.1016/j.jocn.2010.05.026.
Martinaud, O., Pouliquen, D., & Gérardin, E. (2012). Visual agnosia and posterior cerebral artery infarcts: an anatomical-clinical study. PLoS One, 7(1), e30433. DOI: 10.1371/ journal.pone.0030433.
Capitani, E., Laiacona, M., & Pagani, R. (2009). Posterior cerebral artery infarcts and semantic category dissociations: a study of 28 patients. Brain, 132(4), 965-981. DOI: 10.1093/brain/awp013.
Ju, Y., Hussain, M., & Asmaro, K. (2013). Clinical and imaging characteristics of isolated pontine infarcts: a one-year follow-up study. Neurol. Res., 35(5), 498-504. DOI: 10.1179/1743132813Y.0000000207.
Li, W., Han, T., & Qin, W. (2013). Altered functional connectivity of cognitive-related cerebellar subregions in well-recovered stroke patients. Neural Plast., 2013. DOI: 10.1155/2013/452439.
Graff-Radford, N.R., Damasio, H., & Yamada, T. (1985). Nonhaemorrhagic thalamic infarction. Clinical, neuropsychological and electrophysiological findings in four anatomical groups defined by computerized tomography. Brain, 108(2), 485-516. DOI: 10.1093/brain/108.2.485.
Glickstein, M., & Doron, K. (2008). Cerebellum: connections and functions. Cerebellum, 7(4), 589-594. DOI: 10.1007/s12311-008-0074-4.
Molinari, M., Petrosini, L., & Misciagna, S. (2004). Visuospatial abilities in cerebellar disorders. J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry, 75(2), 235-240.
Stoodley, C.J., Valera, E.M., & Schmahmann, J.D. (2010). An fMRI study of intra-individual functional topography in the human cerebellum. Behav. Neurol., 23(1-2), 65-79. DOI: 10.3233/BEN-2010-0268.
Stoodley, C.J. (2012). The cerebellum and cognition: evidence from functional imaging studies. Cerebellum, 11(2), 352-365. DOI: 10.1007/s12311-011-0260-7.
Kipping, J.A., Grodd, W., & Kumar, V. (2013). Overlapping and parallel cerebello-cerebral networks contributing to sensorimotor control: an intrinsic functional connectivity study. Neuroimage, 83, 837-848. DOI: 10.1016/j.neuroimage.2013.07.027.
Koçer, A. (2015). Cognitive problems related to vertebrobasilar circulation. Turk. J. Med. Sci., 45(5), 993-997. DOI: 10.3906/sag-1403-100.
Paul, N.L., Simoni, M., & Rothwell, P.M. (2013). Oxford Vascular Study. Transient isolated brainstem symptoms preceding posterior circulation stroke: a population-based study. Lancet Neurol., 12(1), 65-71. DOI: 10.1016/S1474-4422(12)70299-5.
Kumral, E., Bayulkem, G., & Ataç, C. (2004). Spectrum of superficial posterior cerebral artery territory infarcts. Eur. J. Neurol., 11(4), 237-246. DOI: 10.1046/j.1468-1331.2003.00750.x.
Terroni, L., Amaro, E., & Iosifescu, D.V. (2011). Stroke lesion in cortical neural circuits and post-stroke incidence of major depressive episode: a 4-month prospective study. World J. Biol. Psychiatry, 12(7), 539-548. DOI: 10.3109/15622975.2011.562242.
Marvel, C.L., & Paradiso, S. (2004). Cognitive and neurological impairment in mood disorders. Psychiatr. Clin. North Am., 27(1), 19-36. DOI: 10.1016/S0193-953X(03)00106-0.
