ВСТАНОВЛЕННЯ ОПТИМАЛЬНОГО РЕЖИМУ ЕКСТРАГУВАННЯ САПОНІНІВ ТА ПОЛІФЕНОЛІВ З ТРАВИ МИЛЬНЯНКИ ЛІКАРСЬКОЇ МЕТОДОМ ДИСПЕРСІЙНОГО АНАЛІЗУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2023.v.i1.13726Ключові слова:
мильнянка лікарська, трава, сапоніни, поліфеноли, спектрофотометричний метод, дисперсійний аналізАнотація
резюме. Лікарські засоби на рослинній основі широко використовують для профілактики та лікування різних захворювань. Тому теоретичний і практичний інтерес становить поглиблене вивчення мильнянки лікарської (Saponaria officinalis L.). У традиційній медицині сировину мильнянки лікарської використовують при різних захворюваннях як кровоочисний, жовчогінний засіб, сечогінний, потогінний, при респіраторних захворюваннях та захворюваннях шкіри. Закордонні вчені дослідили антибактеріальну та антиоксидантну активності екстрактів мильнянки лікарської.
Метою дослідження було визначення оптимального режиму екстрагування сапонінів і поліфенолів з трави мильнянки лікарської та вивчення залежності вилучення цих біологічно активних речовин від співвідношення сировини та екстрагента, концентрації етанолу та методу екстрагування для розроблення нових фітопрепаратів.
Матеріал і методи. Методом дисперсійного аналізу досліджували метод екстрагування, співвідношення сировини та екстрагента, концентрацію етанолу. Як екстрагент використовували воду та етанол різної концентрації (60 %, 40 %, 20 %). Для одержання екстракту із рослинної сировини використовували такі методи екстрагування: мацерація, ремацерація, мацерація з перемішуванням, ультразвукова екстракція. Досліджували різні співвідношення сировини та екстрагенту (1:12, 1:10, 1:8 та 1:5). Визначення вмісту суми сапонінів та суми поліфенолів проводили спектрофотометричним методом у перерахунку на есцин (для сапонінів) та пірогалол (для поліфенолів).
Результати. Дисперсійний аналіз дозволив нам зменшити кількість дослідів із 64 до 16 і встановити оптимальне співвідношення сировини та екстрагента, екстрагент, а також метод екстрагування сапонінів і суми поліфенолів з трави мильнянки лікарської.
Висновки. Для отримання етанольного екстракту трави мильнянки лікарської з найбільшим вмістом сапонінів і поліфенолів встановлено, що оптимальним способом екстрагування є мацерація з перемішуванням, співвідношення сировини та екстрагенту повинно бути від 1 до 12 і 40 % етанол є найбільш прийнятним екстрагентом.
Посилання
Greenberg, A.K., & Donoghue, M.J. (2011). Molecular systematics and character evolution in Caryophyllaceae. Taxon, 60(6), 1637-1652. DOI: https://doi.org/10.1002/tax.606009
Minarchenko, V.M. (2005). Likarski sudynni roslyny Ukrayiny (medychne ta resursne znachennya) [Medicinal vascular plants of Ukraine (medical and resource value)]. Кyiv : Fitosotsiotsentr [in Ukrainian].
Chandra, S., Rawat, D.S. & Bhatt, A. (2021). Phytochemistry and pharmacological activities of Saponaria officinalis L.: A review. Notulae Scientia Biologicae, 13(1), Р. 10809. DOI: https://doi.org/10.15835/nsb13110809
Cherevach, E.I. & Shchekaleva, R.K. (2020). Justification of Saponaria officinalis (S. officinalis) cultivation in the soil and climatic conditions of the Primorsky region (Russia) and analysis of saponin- containing root extracts. Journal of Central European Agriculture, 21(2), Р. 420-430. DOI: https://doi.org/10.5513/JCEA01/21.2.2122
Petrović, G.M., Ilić, M.D., Stankov-Jovanović, V.P., Stojanović, G.S., & Jovanović, S.Č. (2018). Phytochemical analysis of Saponaria officinalis L. shoots and flowers essential oils. Natural Product Research, 32(3), 331-334. DOI: https://doi.org/10.1080/14786419.2017.1350668
Pavela, R. (2017). Extract from the roots of Saponaria officinalis as a potential acaricide against Tetranychus urticae. Journal of Pest Science, 90, 683-692. DOI: https://doi.org/10.1007/s10340-016-0828-6
Lu, Y., Van, D., Deibert, L., Bishop, G., & Balsevich, J. (2015). Antiproliferative quillaic acid and gypsogenin saponins from Saponaria officinalis L. roots. Phytochemistry, 113, 108-120. DOI: https://doi.org/10.1016/j.phytochem.2014.11.021
Böttger, S., & Melzig, M.F. (2011). Triterpenoid saponins of the Caryophyllaceae and Illecebraceae family. Phytochemistry Letters, 4(2), 59-68. DOI: https://doi.org/10.1016/j.phytol.2010.08.003
Czaban, J., Moldoch, J., Wroblewska, B., Szumacherstrabel, M., & Cieslak, A. (2013). Effects of triterpenoid saponins of field scabious (Knautia arvensis L. Coult.), alfalfa, red clover and common soapwort on growth of Gaeumannomyces graminis var. tritici and Fusarium culmorum. Allelopathy Journal, 32(1), 79.
Veda, P.G., Mallikarjuna, R.T., & Ganga, R.B. (2017). Antibacterial activity of Saponaria officinalis and Zanthoxyllum aramatum. International Journal of Pharmacology and Toxicology, 5(1), 1-4. DOI: https://doi.org/10.14419/ijpt.v5i1.6898
Sengul, M., Ercisli, S., Yildiz, H., Gungor, N., Kavaz, A., & Çetin, B. (2011). Antioxidant, antimicrobial activity and total phenolic content within the aerial parts of Artemisia absinthum, Artemisia santonicum and Saponaria officinalis. Iranian journal of pharmaceutical research: IJPR, 10(1), 49.
Rozycki, C., & Synoradzki, L. (2003). Teaching the experimental design. Lecture and exercises. Przemysl chemiczny, 82(8-9), 1342-1344.
Stoiko, L., & Kurylo, K. (2018). Development of optimal technology of alcohol extract Centaurium erythraea Rafn. herb. Archives of the Balkan Medical Union, 53(4), 523-528. DOI: https://doi.org/10.31688/ABMU.2018.53.4.06
Gao, L. (2005). Latin squares in experimental design. Michigan State University.
Rushing, H., Karl, A., & Wisnowski, J. (2014). Design and analysis of experiments by Douglas Montgomery: a supplement for using JMP. SAS Institute.
Sorana, D.B., Jäntschi, L., & Radu, E.S. (2009). Statistical approaches in analysis of variance: from random arrangements to Latin square experimental design. Leonardo Journal of Sciences, 8(15), 71-82.
Popa, A., Bucevschi, A., Pustianu, M., Manea, L. R., & Sandu, I. (2016). Mathematic model of the spinning process of a wool yarn. Materiale Plastice, 2 (53), 316-320. DOI: 10.1038/srep24432. DOI: https://doi.org/10.1038/srep24432
Vasenda, M., Plaskonis, Y., Kozyr, G., Stoyko, L., & Berdey, I. (2018). Research of technological factors on the extraction process of bas from walnut membranes. Science and Innovation, 1, 80-87.
Sinichenko, A.V., Marchyshyn, S.M., Stoiko, L.I., & Slobodianiuk, L.V. (2018). Vmist saponiniv u lystkakh i korenevyshchakh z korenyamy kultyvovanykh vydiv rodu Primula L. [Content of saponins in leaves and rhizomes with roots of cultivated species of the genus Primula L.]. Medychna ta klinichna khimiya – Medical and Clinical Chemistry, 20(4), 125-129 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2018.v0.i4.9824
(2015). Derzhavna Farmakopeya Ukrayiny [State Pharmacopoeia of Ukraine]. Kharkiv: Derzhavne pidpryyemstvo «Ukrayinskyy naukovyy farmakopeynyy tsentr yakosti likarskykh zasobiv» [in Ukrainian].
