ОСОБЛИВОСТІ СИСТЕМИ КРОВООБІГУ В ОСІБ З РІЗНОЮ ТЕПЛОЧУТЛИВІСТЮ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2023.v.i1.13719Ключові слова:
вища теплочутливість, нижча теплочутливість, глобальне потепління, центральна гемодинаміка, периферійна гемодинамікаАнотація
РЕЗЮМЕ: Вступ. Однією із найактуальніших загроз людству є глобальна зміна клімату на планеті. Універсальним індикатором пристосувальної здатності організму людини до цієї зміни є функціональний стан серцево-судинної системи. Тому важливо оцінювати стан системи кровообігу для встановлення механізмів, що забезпечують високу терморезистентність.
Мета – встановити особливості центральної та периферійної гемодинаміки в осіб з різною теплочутливістю.
Матеріал і методи. Оцінку центрального та периферійного кровообігу в попередньо встановлених групах осіб із вищою та нижчою теплочутливістю проводили за допомогою комп’ютерного комплексу «Реоком» («НТЦ ХАИ-Медика», Харків, Україна) до та після короткочасного теплового впливу.
Результати. У групі осіб із нижчою теплочутливістю у вихідному стані у 20 % обстежуваних встановлено гіпокінетичний тип кровообігу, у 77 % – еукінетичний тип, і лише у 3 % – гіперкінетичний. Серед обстежуваних із вищою теплочутливістю більшість осіб була із гіперкінетичним типом кровообігу (52 %), а у решти встановлено еукінетичний тип (48 %). Короткочасний тепловий вплив у групі осіб із вищою теплочутливістю обумовлював тенденцію до збільшення хвилинного об’єму крові та величини серцевого викиду на фоні зниження периферійного опору. У групі осіб із нижчою теплочутливістю після короткочасного впливу тепла встановлено наступне: усі показники центральної гемодинаміки незначно знизилися, а загальний периферичний опір суттєво не змінився. В обстежуваних із вищою чутливістю до теплового фактора зміни периферійної гемодинаміки у вихідному стані характеризуються збільшенням артеріального кровонаповнення досліджуваних ділянок і нижчим тонусом судин, порівняно з особами із нижчою чутливістю до теплового фактора. Після короткочасного теплового впливу в них установлено менший тонус і вищу еластичність судин середнього і дрібного калібрів, а також посилене артеріальне кровонаповнення верхніх кінцівок. У групі осіб із нижчою теплочутливістю достовірної різниці між показниками периферійної гемодинаміки після короткочасного теплового впливу, порівняно із вихідними даними, не встановлено.
Висновки. Виявлені особливості центральної та периферійної гемодинаміки в осіб із вищою та нижчою теплочутливістю свідчать про те, що серцево-судинна система осіб із нижчою чутливістю до теплового фактора характеризується високою стійкістю та економністю функціонування, не зважаючи на підвищення середньорічної температури навколишнього середовища. А в осіб із вищою теплочутливістю, в результаті високої енергозатратності і напруженості роботи системи кровообігу, швидше настане зрив адаптаційних процесів в умовах глобального потепління.
Посилання
Masson-Delmotte, V., Zhai, P., & Pirani, A. (2021). IPCC: Summary for Policymakers. In: Climate Change 2021: The Physical Science Basis. Contribution of Working Group I to the Sixth Assessment Report of the Intergovernmental Panel on Climate Change. Cambridge University Press. Retrieved from: https://www.ipcc.ch/report/sixth-assessment-report-working-group-i/.
European State of the Climate 2020. (2020). Copernicus Climate Change Service. Retrieved from: https://climate.copernicus.eu/esotc/2020.
Baevskyi, R.M. (2001). Prognozirovaniye sostoyaniya na grani normy i patologii [Forecasting the state on the verge of norm and pathology]. Moscow: Meditsyna [in Russian].
Glazkov, E.O. (2013). Adaptatyvni mozhlyvosti sercevo-sudynnoyi systemy organizmu studentiv u procesi navchannya u vyshhomu navchalnomu zakladi [Adaptive capabilities of the cardiovascular system of the body of students in the process of studying at a higher educational institution]. Bukovynskyj medychnyj visnyk. – Bukovyna Medical Herald, 17, 2(66), 25-28 [in Ukrainian].
Bein, T., Karagiannidis, C., & Quintel, M. (2020). Climate Change, Global Warming, and Intensive Care. Intensive Care Medicine, 46, 485-487. DOI: 10.1007/s00134-019-05888-4.
González-Alonso, J. (2012). Human thermoregulation and the cardiovascular system. Experimental Physiology, 97, 340-346.
Charkoudian, N. (2010). Mechanisms and modifiers of reflex induced cutaneous vasodilation and vasoconstriction in humans. J. Appl. Physiol., 109, 1221-1228. Retrieved from: https://journals.physiology.org/doi/epdf/10.1152/ japplphysiol.00298.2010.
Lim, C.L (2020). Fundamental Concepts of Human Thermoregulation and Adaptation to Heat: A Review in the Context of Global Warming. Int. J. Environ. Res. Public Health, 17, 7795. DOI: 10.3390/ijerph17217795.
Miles, Marchand, & Kenneth, Gin (2022). The Cardiovascular System in Heat Stroke. CJC Open, 4(2), 158-163. DOI: 10.1016/j.cjco.2021.10.002.
Pluess, M. (2015). Individual Differences in Environmental Sensitivity. Child Development Perspectives, 9(3), 138-143. DOI: 10.1111/cdep.12120.
Obradovic, J., & Boyce, W.T. (2009). Individual differences in behavioral, physiological, and genetic sensitivities to contexts: implications for development and adaptation. Developmental Neuroscience, 31(4), 300-308.
Pluess, Michael ,Lionetti, Francesca, Aron, Elaine, & Aron, Arthur (2020). People Differ in their Sensitivity to the Environment: An Integrated Theory and Empirical Evidence. PsyArXiv. DOI: 10.31234/osf.io/w53yc.
Vadzyuk, S.N., Kharkovska, T.V., Huk, V.O., Dzhyvak, V.H., Papinko, I. Y., & Nikitina, I.M. (2022). Prognostic criteria for the selection of individuals with different heat sensitivity. Wiadomosci Lekarskie (Warsaw, Poland: 1960), 75(5, 2), 1370-1375. DOI: 10.36740/WLek202205225.
Kubichek, W. (1994). Development and evaluation of an impedance cardio output system. Aerospace Med., 37, 1208-1212.
Goncharuk, M.D. (2014). K metodyke opredelenyya typov centralnoj gemodynamyky [To the method of determining the types of central hemodynamics]. Naukovi praci Chornomorskogo derzhavnogo universytetu imeni Petra Mogyly kompleksu Kyievo-Mogylyanska akademiya. Seriya: Texnogenna bezpeka. – Scientific works of the Petro Mohyla Black Sea State University of the Kyiv-Mohyla Academy Complex. Series: Man-made safety, 238, 226, 40-44 [in Ukrainian].
Goncharenko, M.S., & Chykalo, T.M. (2011). Doslidzhennya adaptaciinykh mozhlyvostei ta fraktalnykh kharakterystyk kardiorytmu studentiv Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina z riznymy typamy krovoobihu [Study of adaptive capabilities and fractal characteristics of the cardiorhythm of students of Kharkiv National University named after V. N. Karazin with different types of blood circulation]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina. Seriya: biolohiya. – Bulletin of Kharkiv National University named after V. N. Karazin. Series: biology, 170-175 [in Ukrainian].
Kryuchko I.O., Petrosyan L.I. & Stencel J.I. Doslidzhennya funkcionalnoho stanu sertsevo-sudynnoyi systemy organizmu lyudyny. [Study of the functional state of the cardiovascular system of the human body]. Skhidnoukrayinskyi natsionalnyi universytet imeni Volodymyra Dalya, Sievyerodonetska bahatoprofilna likarnya – Eastern Ukrainian National University named after Volodymyr Dahl. Severodonetsk multidisciplinary hospital, 97-102 [in Ukrainian].
Bathini, T., Thongprayoon, C., & Petnak, T. (2020). Circulatory failure among hospitalizations for heatstroke in the United States. Medicines (Basel), 7, 32.
Hausfater, P., Doumenc, B., & Chopin, S. (2010). Elevation of cardiac troponin I during non-exertional heat-related illnesses in the context of a heatwave. Crit. Care, 14, 99.
Chen, W.T., Lin, C.H., Hsieh, M.H., Huang, C.Y., & Yeh, J.S. (2012). Stress-induced cardiomyopathy caused by heat stroke. Ann. Emerg. Med., 60, 63-66.
