ОПТИМІЗАЦІЯ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ГОСТРУ КРОПИВ'ЯНКУ, ПОЄДНАНУ З ЛЯМБЛІОЗОМ

Автор(и)

  • А. М. Петрук Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • М. І. Шкільна Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/1811-2471.2022.v.i4.13509

Ключові слова:

гостра кропив’янка, лямбліоз, лікування, орнідазол, сухий екстракт плодів розторопші плямистої, біластин

Анотація

РЕЗЮМЕ. Мета дослідження – покращити результати лікування гострої кропив’янки, поєднаної з лямбліозом, розробити схему комплексної терапії вказаної поєднаної патології.

Матеріал і методи. Під спостереженням перебували 46 хворих на гостру кропив’янку (ГКР), поєднану з лямбліозом, які протягом 2019–2021 рр. лікувались амбулаторно і стаціонарно в КНП «Старокостянтинівська ЦРЛ» і КУТОР «Тернопільський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер». Жінок було 30 (65,2 %), чоловіків – 16 (34,8 %), всі пацієнти були у віці від 19 до 70 років.

Для оцінки активності кропив’янки використали Шкалу оцінки активності кропив’янки (Urticaria activity scоre – UAS7), яка ґрунтується на оцінці основних ознак і симптомів, де 0 балів – відсутність уртикарних елементів і свербежу; 1 бал – свербіж незначно виражений (наявний, але не дошкульний і не завдає клопоту), висип незначно виражений (менше 20 пухирів/24 год); 2 бали – помірно виражений свербіж (завдає клопоту, але не перешкоджає нормальній щоденній активності або сну), висип помірно виражений (наявність 21–50 пухирів/24 год); 3 бали – інтенсивний (виражений свербіж, який завдає багато незручностей та перешкоджає нормальній щоденній активності та сну), висип значно виражений (>50 пухирів / 24 год). Відповідно, інтерпретація тяжкості загострення така: 0–2 бали – легке загострення, 3–4 бали – загострення середньої тяжкості, 5–6 балів – тяжке загострення.

Для виявлення цист лямблій готували мазок нативного матеріалу фекалій, який досліджували у світлооптичному мікроскопі при малому і великому збільшенні (об. ×8, ×40, ок. ×10).

Комплексне лікування хворих на гостру кропив’янку, поєднану з лямбліозом, включало одночасне призначення орнідазолу по 500 мг двічі на добу в поєднанні із сухим екстрактом плодів розторопші плямистої по 2 таблетки 3 рази на добу перорально протягом 10 днів; з наступним 10-денним курсом біластину (неседативного H1-антигістамінного препарату другого покоління) в дозі 20 мг 1 раз на добу.

Оцінку ефективності проведеного лікування здійснювали на 5, 10 і 12 дні від початку терапії за динамікою основних ознак і симптомів ГКР (пухирі та свербіж) та Шкалою оцінки активності кропив’янки UAS7 (Urticaria activity scоre), виражених у балах.

Результати. Встановлено, що 10 (21,7 %) із 46 обстежених хворих на гостру кропив’янку, поєднану із лямбліозом, мали в анамнезі атопічний дерматит, 5 (10,9 %) пацієнтів – бронхіальну астму, 7 (15,2 %) осіб – алергічний риніт. У решти 24 осіб, що склало 52,2 % від 46 хворих на гостру кропив’янку, поєднану з лямбліозом, алергічних хвороб в анамнезі не виявлено.

Проведений нами аналіз вираження основних симптомів недуги (пухирів і свербежу) на 12 день терапії з одночасним призначенням орнідазолу по 500 мг двічі на добу в поєднанні із сухим екстрактом плодів розторопші плямистої по 2 таблетки 3 рази на добу перорально протягом 10 днів дозволив установити, що у хворих на кропив’янку, поєднану із лямбліозом, відмічено достовірне зменшення тяжкості недуги за UAS7 до легкого ступеня тяжкості, (p<0,05), тоді як у хворих на кропив’янку, поєднану із лямбліозом за наявності в анамнезі алергічних хвороб активність процесу зменшилася до середнього ступеня тяжкості недуги (p<0,05).

Послідовне призначення орнідазолу по 500 мг двічі на добу в поєднанні із сухим екстрактом плодів розторопші плямистої по 2 таблетки 3 рази на добу перорально протягом 10 днів з наступним 10-денним курсом біластину дозволило домогтися повного зникнення пухирів і зниження активності кропив’янки (за UAS7) до легкого ступеня тяжкості.

Висновки. Терапія кропив’янки, поєднаної з лямбліозом, з одночасним використанням орнідазолу та сухого екстракту плодів розторопші плямистої, є недостатньою. За наявності в анамнезі у хворих на гостру кропив’янку, поєднану із лямбліозом, інших алергічних хвороб, комплексне лікування доцільно доповнити H1-антигістамінним препаратом другого покоління. Найкращі результати лікування хворих на гостру кропив’янку, поєднану з лямбліозом, за наявності в їх анамнезі інших алергічних хвороб, досягнуті при послідовному призначенні орнідазолу в поєднанні із сухим екстрактом плодів розторопші плямистої та біластину.

Посилання

Zuberbier, T., Aberer, W., Asero, R., Abdul Latiff, A. H., Baker, D., Ballmer-Weber, B., Bernstein, J. A., … Grattan, C. (2018). The EAACI/GA²LEN/EDF/WAO guideline for the definition, classification, diagnosis and management of urticaria. Allergy, 73(6), 1145-1146. DOI: 10.1111/all.13397.

Zaikov, C.V., Bohomolov, A.Ye. Kyrylenko, T.V., & Hryshylo, A.P. (2022). Hostra kropyvianka – aktualna multydystsyplinarna problema: ohliad literatury [Acute urticaria is an urgent multidisciplinary problem: a review of the literature]. Astma ta alerhiia –Asthma and Allergy, 3, 66-76. [in Ukrainian]

Zuberbier, T., Abdul Latiff, A.H., Abuzakouk, M., Aquilina, S., Asero, R., Baker, D., Ballmer-Weber, B. … Maurer, M. (2022). The international EAACI/GA²LEN/EuroGuiDerm/APAAACI guideline for the definition, classification, diagnosis, and management of urticaria. Allergy, 77(3), 734-766. DOI: 10.1111/all.15090.

Khyts, A. (2021) Kropyvianka u ditei: etiolohiia, patohenez ta likuvannia [Urticaria in children: etiology, pathogenesis and treatment] Ukr. Med. Chasopys.– Ukrainian Med. Journal, 2. Retrieved from: WWW.UMJ.COM.UA. [in Ukrainian].

Bernstein, J.A., Lang, D.M., Khan, D.A., Craig, T., Dreyfus, D., Hsieh, F., Sheikh, J., … Wallace, D. (2014). The diagnosis and management of acute and chronic urticaria: 2014 update. The Journal of Allergy and Clinical Immunology, 133(5), 1270-1277. DOI: 10.1016/j.jaci.2014.02.036.

Zhou, S., Zhao, R., & Xue, M. (2020). Treatment of acute urticaria with acupuncture. Medicine, 99(29), e21093. DOI: 10.1097/MD.0000000000021093.

Comert, S., Celebioglu, E., Karakaya, G., & Kalyoncu, A. F. (2013). The general characteristics of acute urticaria attacks and the factors predictive of progression to chronic urticaria. Allergologia et Immunopathologia, 41(4), 239-245. DOI: 10.1016/j.aller.2012.05.007.

Minciullo, P.L., Cascio, A., & Gangemi, S. (2018). Association between urticaria and nematode infections. Allergy and Asthma Proceedings, 39(2), 86-95. DOI: 10.2500/aap.2018.38.4104.

Minciullo, P.L., Cascio, A., Barberi, G., & Gangemi, S. (2014). Urticaria and bacterial infections. Allergy and Asthma Proceedings, 35(4), 295-302. DOI: 10.2500/aap. 2014.35.3764.

Petruk, A.M., Ivakhiv, O.L. Kachor, V.O., Zhulkevych, I.V., Korda, M.M. & Klishch, I.M. (2021) Markery Laim-boreliozu, bartonelozu i liambliozu u patsiientiv iz kropyviankoiu [Markers of Lyme borreliosis, bartonellosis and giardiasis in patients with urticaria]. Infektsiini khvoroby – Infectious Disease, 4(106), 26-31. Retrieved from: https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/inf-patol/article/view/12836 [in Ukrainian].

Zaikov, S.V. (2017). Antyhistaminni preparaty: sohodennia ta maibutnie [Antihistamines: present and future]. Zdorovia Ukrainy – Health of Ukraine, 9(406), 54 [in Ukrainian]

Godse, K., De, A., Zawar, V., Shah, B., Girdhar, M., Rajagopalan, M., & Krupashankar, D.S. (2018). Consensus Statement for the Diagnosis and Treatment of Urticaria: A 2017 Update. Indian Journal of Dermatology, 63(1), 2-15. DOI: 10.4103/ijd.IJD_308_17.

Varlamov, E.E., & Pampura, A.N. (2016). Application of antihistamines in acute allergic reactions in children. Russian Medical Journal, 24(6), 351-353.

Serra, E., Campo, C., Novák, Z., Majorek-Olechowska, B., Pulka, G., García-Bea, A., & Labeaga, L. (2020). Efficacy and safety of bilastine in reducing pruritus in patients with chronic spontaneous urticaria and other skin diseases: an exploratory study. The Journal of Dermatological Treatment, 31(3), 270-278. DOI: 10.1080/09546634.2019. 159052.

Bohomolov, A.Ye. (2021). Bezpeka ta klinichna efektyvnist bilastynu v zmenshenni sverbezhu v patsiientiv z khronichnoiu spontannoiu kropyviankoiu [Safety and clinical efficacy of bilastine in reducing pruritus in patients with chronic spontaneous urticaria]. Ukrainskyi zhurnal dermatolohii, venerolohii, kosmetolohii – Ukrainian Journal of Dermatology, Venereology, Cosmetology, 4(83), 28-32. DOI: 10.30978/UJDVK2021-4-28 [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-01-26

Як цитувати

Петрук, А. М., & Шкільна, М. І. (2023). ОПТИМІЗАЦІЯ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ГОСТРУ КРОПИВ’ЯНКУ, ПОЄДНАНУ З ЛЯМБЛІОЗОМ. Здобутки клінічної і експериментальної медицини, (4), 152–158. https://doi.org/10.11603/1811-2471.2022.v.i4.13509

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження