ДЕТЕРМІНАНТНІ ФАКТОРИ АТЕРОСКЛЕРОТИЧНОГО УРАЖЕННЯ КОРОНАРНИХ СУДИН У КЛІНІЧНОМУ ПЕРЕБІГУ ГОСТРОГО ІНФАРКТУ МІОКАРДА

Автор(и)

  • І. Я. Дзюбановський Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • Б. Я. Маслій Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/1811-2471.2022.v.i3.13288

Ключові слова:

ураження коронарних судин, інфаркт міокарда, коморбідність

Анотація

РЕЗЮМЕ. У роботі вивчено частоту та особливості поєднання атеросклеротичного ураження коронарних судин при інфаркті міокарда з коморбідною патологією на тяжкість перебігу захворювання та наслідки лікування.

Мета – вивчити коморбідні стани, які поєднуються з гострим інфарктом міокарда, та оцінити їх вплив на перебіг захворювання.

Матеріал і методи. Проаналізовано результати клінічного обстеження 250 пацієнтів з гострим коронарним синдромом з елевацією та без елевації сегмента ST, яким в подальшому виконувалася реваскуляризація інфарктозалежної судини.

Результати. У досліджуваних пацієнтів встановлено основний діагноз – ГКС з елевацією сегмента ST (STEMI) у 228 (91,2 %) випадках та без елевації сегмента ST (NSTEMI) у 22 (8,8 %) випадках. Q-ІМ передньої стінки лівого шлуночка – 111 (44,4 %), Q-ІМ нижній (або задньої стінки) – 66 (26,4 %), ІМ без зубця Q – 22 (8,8 %). Повторний ІМ діагностовано у 51 (20,4 %) хворого. Маса некрозу в досліджуваній когорті становила (15,57±1,03) %.

У переважної більшості обстежених (212, 84,8 %) виявлена супутня патологія. Артеріальну гіпертензію діагностовано у 195 (78,4 %), цукровий діабет – у 59 (23,7 %), надмірну масу тіла або ожиріння мали 150 (60,0%), у статусі курця перебувала 81 особа (32,4 %) з індексом куріння (23,73±2,00) пачко-років. Гіперхолестеринемію виявлено у 95 обстежених (38,0 %), а підвищення рівня ЛПНГ – у 84 (33,6 %). У 52 хворих (20,8 %) було діагностовано ХОЗЛ. Гастроентерологічну патологію підтверджено у 65 пацієнтів, що склало 26,0 %. Порушення ритму серця мали 102 обстежених (40,8 %), з них життєво небезпечні шлуночкові аритмії спостерігали у 3,6 % випадків.

Висновки. У переважної більшості пацієнтів з ГКС, які були скеровані на ургентне коронарне втручання, мала місце супутня патологія, яка впливала на характер і поширеність атеросклеротичного ураження коронарних судин, суттєво обтяжувала перебіг ІМ та вимагала диференційного підходу в процесі виконання процедури коронароангіографії, ангіопластики та стентування.

Посилання

Chen, Han-Yang (2013). The impact of cardiac and noncardiac comorbidities on the short-term outcomes of patients hospitalized with acute myocardial infarction: a population-based perspective. Clinical Epidemiology, 5, 439.

Baechli, Ciril (2020). Association of comorbidities with clinical outcomes in patients after acute myocardial infarction. IJC Heart & Vasculature, 29, 100558.

Hrebenyk, M.V., & Levchyk, O.I. (2018). Osoblyvosti perebihu pislyainfarktnoho periodu u patsiyentiv iz komorbidnistyu, yaki perenesly perkutanne koronarne vtruchannya [Features of the postinfarction period in patients with comorbidity who underwent percutaneous coronary intervention]. Zdobutky klinichnoyi i eksperymentalnoyi medytsyny – Achievements of Clinical and experimental Medicine, 2, 42-47 [in Ukrainian].

Hrebenyk, M, Zelenenka, L, Zoria, L, & Maslii, S. (2018). The local registry data on myocardial infarction in women: The risk factor analysis, clinical characteristics and survival. Georgian Med. News, 283, 69-72.

On the approval of the Unified clinical protocol of emergency, primary, secondary (specialized), tertiary (highly specialized) medical care and cardiorehabilitation "Acute coronary syndrome with ST-segment elevation" [Text]: Order of the Ministry of Health of Ukraine No. 1936 of 09/14/2021 // Collection of regulatory and directive documents on health care. – 2021. – N 10. – P. 13-45

(2021). Pro zatverdzhennya Unifikovanoho klinichnoho protokolu ekstrenoyi, pervynnoyi, vtorynnoyi (spetsializovanoyi), tretynnoyi (vysokospetsializovanoyi) medychnoyi dopomohy ta kardioreabilitatsiyi "Hostryy koronarnyy syndrom bez elevatsiyi sehmenta ST" [Tekst] : nakaz Ministerstva okhorony zdorov'ya Ukrayiny № 1957 vid 15.09.2021 r. – On the approval of the Unified clinical protocol of emergency, primary, secondary (specialized), tertiary (highly specialized) medical care and cardiorehabilitation "Acute coronary syndrome without ST segment elevation" [Text]: order of the Ministry of Health of Ukraine No. 1957 dated 15.09.2021 r. Zbirnyk normatyvno-dyrektyvnykh dokumentiv z okhorony zdorovya – Collection of regulatory and directive documents on health care, 10, 76-108 [in Ukrainian].

(2018). 2017 ESC Guidelines for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation: The Task Force for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation of the European Society of Cardiology (ESC). Eur. Heart. J., 39(2), 119-177. DOI: 10.4081/hi.2011.e17.

https://www.mdcalc.com/calc/3917/charlson-comorbidity-index-cci

https://www.cdc.gov/brfss/index.html

Masliy, B.Ya. (2021). Vyzhyvanist pislya endovaskulyarnykh vtruchan pry hostromu koronarnomu syndromi [Survival after endovascular interventions in acute coronary syndrome]. Shpytalna khirurhiya. Zhurnal imeni L. Ya. Kovalchuka. – Hospital surgery. Journal named after L. Ya. Kovalchuk, 4, 99-103 [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-11-14

Як цитувати

Дзюбановський, І. Я., & Маслій, Б. Я. (2022). ДЕТЕРМІНАНТНІ ФАКТОРИ АТЕРОСКЛЕРОТИЧНОГО УРАЖЕННЯ КОРОНАРНИХ СУДИН У КЛІНІЧНОМУ ПЕРЕБІГУ ГОСТРОГО ІНФАРКТУ МІОКАРДА. Здобутки клінічної і експериментальної медицини, (3), 49–52. https://doi.org/10.11603/1811-2471.2022.v.i3.13288

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження