ОЦІНКА НЕВРОЛОГІЧНОГО ДЕФІЦИТУ ХВОРИХ ЗІ СПАДКОВОЮ МОТОРНО-СЕНСОРНОЮ НЕЙРОПАТІЄЮ 1А ТИПУ ПІСЛЯ РЕАБІЛІТАЦІЇ З ВИКОРИСТАННЯМ ЗАГАЛЬНОПРИЙНЯТИХ ШКАЛ ТА ОПИТУВАЛЬНИКІВ

І. О. Говбах

doi:10.11603/1811-2471.2022.v.i4.13233

Автор(и)

І. О. Говбах Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/1811-2471.2022.v.i4.13233

Ключові слова:

спадкова моторно-сенсорна нейропатія, реабілітація

Анотація

РЕЗЮМЕ. Сьогодні не існує ефективних методів лікування хворих на спадкову моторно-сенсорну нейропатію (СМСН) 1А типу. Таким пацієнтам призначають лише комплексні реабілітаційні програми, а також симптоматичну медикаментозну терапію.

Метою роботи була оцінка впливу комплексної реабілітації на динаміку захворювання на основі катамнестичного аналізу клініко-нейрофізіологічних характеристик хворих на СМСН 1А типу.

Матеріал і методи. У дослідженні взяли участь 63 пацієнти із СМСН 1А типу віком від 36 до 60 років, які були поділені на основну та контрольну групи. Основну групу становили хворі на СМСН 1А типу, які з моменту маніфестації захворювання проходили щорічно комплексні реабілітаційні програми, а також симптоматичну медикаментозну терапію. До контрольної групи увійшли хворі на СМСН 1А типу, які не отримували комплексні програми реабілітації. Для об’єктивізації клінічних симптомів було проведено оцінку неврологічного дефіциту хворих на СМСН 1А типу з використанням шкал та опитувальників: NIS, NDS, ODSS, MRC-SS, індексу Бартела та тесту «Функціональні категорії ходіння». Для оцінки якості життя пацієнтів використовували опитувальник «Коротка форма дослідження медичних результатів (Short Form Medical Outcomes Study (SF-36))».

Результати. Тяжкість неврологічного дефіциту у хворих на СМСН 1А типу контрольної групи була вищою, порівняно з хворими основної групи. У хворих основної групи спостерігався переважно середній ступінь тяжкості захворювання – у 71,4 % випадків; легкий – у 28,6 % випадків. У хворих контрольної групи спостерігався середній ступінь тяжкості захворювання у 46,4 % випадків; тяжкий – у 53,6 % випадків; легкий ступінь захворювання не спостерігався. У хворих основної групи середні значення показників якості життя за всіма шкалами опитувальника SF-36 були вищі за такі контрольної групи.

Висновки. Регулярні комплексні реабілітаційні програми достовірно знижують темпи прогресування захворювання у хворих на СМСН 1А типу та сприяють стабілізації патологічного процесу. Такі програми підвищують якість життя хворих на СМСН 1А типу завдяки підвищенню рівня фізичної активності, загального емоційного фону, соціального функціонування, загального стану здоров’я, а також найбільше впливають на покращення якості життя завдяки підвищенню показників за шкалою психічного здоров’я.

Посилання

Morena, J., Gupta, A., & Hoyle, J.C. (2019). Charcot-Marie-Tooth: From Molecules to Therapy. International Journal of Molecular Sciences, 20(14), 3419. DOI: 10.3390/ijms20143419.

Mills, T., Marks, E., Reynolds, T., & Cieza, A. (2017). Rehabilitation: Essential along the Continuum of Care. In D. T. Jamison (Eds.). Disease Control Priorities: Improving Health and Reducing Poverty. (3rd ed.). The International Bank for Reconstruction and Development. The World Bank. DOI: 10.1596/978-1-4648-0527-1_ch15.

Chitapure, T., Jethwani, D., Zubair Ahmed, S., & Panigrahy, C. (2021). Impact of Customized and Sustained Physiotherapy in Charcot-Marie-Tooth Disease. Cureus, 13(8), e17201. DOI: 10.7759/cureus.17201.

Shy, M.E., Blake, J., Krajewski, K., Fuerst, D.R., Laura, M., Hahn, A.F., Li, J., Lewis, R.A., & Reilly, M. (2005). Reliability and validity of the CMT neuropathy score as a measure of disability. Neurology, 64(7), 1209-1214. DOI: 10.1212/01.WNL.0000156517.00615.A3.

Souza, C.C., Vallim, J., Neves, E., Nunes, P. S., Costa, I., Barreto, L., Garcez, C.A., & Araujo, A. (2022). Effectiveness of a specific physical therapy program for Charcot-Marie-Tooth on sleep quality, pain perception, and nocturnal cramps: a pilot study. Sleep Science (Sao Paulo, Brazil), 15(3), 326-333. DOI: 10.5935/1984-0063.20220058.

El Mhandi, L., Millet, G.Y., Calmels, P., Richard, A., Oullion, R., Gautheron, V., & Féasson, L. (2008). Benefits of interval-training on fatigue and functional capacities in Charcot-Marie-Tooth disease. Muscle & Nerve, 37(5), 601-610. DOI: 10.1002/mus.20959.

Kenis-Coskun, O., & Matthews, D.J. (2016). Rehabilitation issues in Charcot-Marie-Tooth disease. Journal of Pediatric Rehabilitation Medicine, 9(1), 31-34. DOI: 10.3233/PRM-160359.