ПОРУШЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ У ВЕТЕРАНІВ ІЗ ПОСТТРАВМАТИЧНИМ СТРЕСОВИМ РОЗЛАДОМ ТА ЛЕГКОЮ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЮ ТРАВМОЮ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2022.v.i3.13215Ключові слова:
ПТСР, легка ЧМТ, коморбідний стан ПТСР ЧМТ, порушення функціонування, WHODAS 2.0, CAPS-5, транскраніальна електростимуляціяАнотація
РЕЗЮМЕ. Порушення функціонування в різних сферах життя є дуже частими у ветеранів з посттравматичним стресовим розладом (ПТСР), черепно-мозковою травмою (ЧМТ) та поєднанням цих хворобливих станів. Вони значно утруднюють процес реадаптації та ресоціалізації, тому мають бути мішенями втручання, в тому числі транскраніальної електростимуляції та психотерапії.
Мета – дослідити особливості функціонування у всіх сферах життя у пацієнтів із ПСТР, легкою черепно-мозковою травмою (ЛЧМТ) та поєднанням ПТСР та ЛЧМТ для розробки диференційного підходу до комплексного медичного втручання.
Матеріал і методи. Нами було обстежено 329 комбатантів, в тому числі осіб з ПТСР (n=109), з легкою ЧМТ (n=112) та з коморбідністю ПТСР і ЧМТ (n=108). За шкалою WHODAS 2.0 було визначено рівень функціонування за шістьма доменами: когніції (CW); мобільність (MW); догляд за собою (SW); взаємини (RW); денна активність (LW); соціальна активність (PW); загальний рівень функціонування (WHO). Також була визначена рангова кореляція між окремими критеріями шкали CAPS-5 та доменами тесту WHODAS 2.0.
Результати. Стан пацієнтів з ПТСР характеризувався значно більш вираженими порушеннями усіх сфер життєдіяльності, порівняно з пацієнтами з легкою ЧМТ. Найвираженішими в усіх групах були порушення когнітивної сфери, сфери взаємин, соціальної та денної активності. Разом з цим, найбільш виражений загальний рівень порушень функціонування було виявлено у пацієнтів з коморбідними станами в групі (КЧМТ).
Порушення окремих доменів функціонування за тестом WHODAS 2.0 корелювало з виразністю окремих критеріїв та симптомів шкалою CAPS-5, що дозволило в подальшому визначити диференційовані мішені для транскраніальної електричної стимуляції постійним струмом (tDCS) та психотерапевтичного втручання для пацієнтів кожної клінічної групи (ПТСР, ЧМТ та КЧМТ).
Висновки. Порушення функціонування у осіб з ПТСР, ЧМТ та поєднанням цих хворобливих станів тісно пов’язано з наявністю та виразністю симптомів ПТСР, що дає можливість для диференційованої таргетної терапії окремих клінічних груп пацієнтів.
Посилання
Gutner, C. A., Galovski, Т., Bovin, M.J., & Schnurr, P.P. (2016). Emergence of Transdiagnostic Treatments for PTSD and Posttraumatic Distress. Curr. Psychiatry Rep., 18 (10), 95. DOI: 10.1007/s11920-016-0734-x. PMID: 27604362; PMCID: PMC5582803.
Stebliuk, V., Davenport, N.D., Gan, R., & Pronoza, K. (2016). Particularities of physical and mental injuries for Ukrainian-Russian war victims. Journal of Education, Health and Sport, 6(4), 458-465.
Jennifer, J. Vasterling, Shawna, N. Jacob, Ann, Rasmusson (2017). Traumatic Brain Injury and Posttraumatic Stress Disorder: Conceptual, Diagnostic, and Therapeutic Considerations in the Context of Co-Occurrence. Published Online. DOI:10.1176/appi.neuropsych.17090180.
Mordeno, I.G., Gallemit, I.M.J.S., Ferolino, M.A.L., & Sinday, J.V. (2021). DSM-5-Based ASD Models: Assessing the Latent Structural Relations with Functionality in War-Exposed Individuals. Psychiatric Quarterly, 92 (1), 347-362. DOI: 10.1007/s11126-020-09804-8.PMID: 32748123.
Khaustova, O., & Smashna, O. (2019). Diagnostic approaches to verification of the mild traumatic brain injury in patients with posttraumatic stress disorder. Psychiatry, Psychotherapy and Clinical Psychology, 408-416.
Assonov, D.O., & Khaustova, O.O. (2020). Rezyliyens u veteraniv viyny z travmatychnym urazhennyam holovnoho mozku: ohlyad ta klinichnyy vypadok [Resilience in war veterans with traumatic brain injury: a review and clinical case study]. Psykhiatriya, nevrolohiya ta medychna psykholohiya – Psychiatry, neurology and medical psychology, 14, 58-67. DOI: 10.26565/2312-5675-2020-14-07 [in Ukrainian].
Khaustova, O., & Smashna, O. (2019). Mild traumatic brain injury in patients with PTSD. European psychiatry, 56 ( 1), 95.
Marx, B.P., Wolf, E.J., & Cornette, M.M. (2015). Using the WHODAS 2.0 to assess functioning among veterans seeking compensation for posttraumatic stress disorder. Psychiatric Services, 66 (12), 1312-1317. DOI: 10.1176/appi.ps.201400400.
Federici, S., Bracalenti, M., Meloni, F., & Luciano, J.V. (2017). World Health Organization disability assessment schedule 2.0: An international systematic review. Disability and Rehabilitation. 39 (23), 2347-2380.
Chebotariova, L.L., Solonovych, O.S., & Kadzhaya M.V. (2019). Predyktory kohnityvnykh porushen u postrazhdalykh z cherepno-mozkovoyu travmoyu lehkoho stupenya vnaslidok minno-vybukhovoho urazhennya – Predictors of cognitive impairment in victims with a mild brain injury due to a mine-explosive injury. Ukrainian Neurosurgical Journal, 25 (4), 16-25 [in Ukrainian].
Nelson, N.W., Davenport, N.D., Sponheim, S.R., & Anderson, C.R. (2015). Blast- Related Mild Traumatic Brain Injury: Neuropsychological Evaluation and Findings. In: Kobeissy FH, editor. Brain Neurotrauma: Molecular, Neuropsychological, and Rehabilitation Aspects. Boca Raton (FL): CRC Press Taylor & Francis. PMID: 26269927.
Karr, J.E., Areshenkoff, C.N., & Garcia-Barrera, M.A. (2014). The neuropsychological outcomes of concussion: a systematic review of meta-analyses on the cognitive sequelae of mild traumatic brain injury. Neuropsychology, 28(3), 321-336. DOI: 10.1037/neu0000037. PMID: 24219611.
McInnes, K., Friesen, C.L., MacKenzie, D.E., Westwood, D.A., Boe, S.G. (2017). Mild Traumatic Brain Injury (mTBI) and chronic cognitive impairment: A scoping review. PLoS One, 12 (4), e0174847. DOI: 10.1371/journal.pone.0174847. PMID: 28399158; PMCID: PMC5388340.
Davenport, N.D. (2016). The Chaos of Combat: An Overview of Challenges in Military Mild Traumatic Brain Injury Research. Front Psychiatry, 7, 85. DOI: 10.3389/ fpsyt. 2016.00085. eCollection 2016. PMID: 27242555; PMCID: PMC4865507.
Jurick, S.M., Crocker, L.D., & Merritt. V.C. (2021). Independent and synergistic associations between TBI characteristics and PTSD symptom clusters on cognitive performance and postconcussive symptoms in Iraq and Afghanistan veterans. J. Neuropsychiatry Clin. Neurosci, 33 (2), 98-108. DOI: 10.1176/appi.neuropsych.20050128.
Khaustova, O., & Smashna, O. (2022). Disability in veterans with PTSD, mTBI, and dual PTSD-mTBI disorder. Journal of Psychosomatic Research, 157, 110867. DOI: 10. 1016/j.jpsychores.2022.110867. Retrieved from: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0022399922001520.
Meyer, E.C., Szabo, Y.Z., & Frankfurt, S.B. (2019). Predictors of recovery from post-deployment posttraumatic stress disorder symptoms in war veterans: The contributions of psychological flexibility, mindfulness, and self-compassion. Behav. Res. Ther., 114., 7-14.
Marx, B.P., Wolf, E.J., & Cornette, M.M. (2015). Using the WHODAS 2.0 to Assess Functioning Among Veterans Seeking Compensation for Posttraumatic Stress Disorder. Psychiatr. Serv., 66 (12), 1312-1317. DOI: 10.1176/appi.ps. 201400400. Epub 2015 Aug 17.PMID: 26278226 Clinical Trial.
Bovin, M.J., Meyer, E.C., & Kimbrel, N.A. (2019). Using the World Health Organization Disability Assessment Schedule 2.0 to assess disability in veterans with posttraumatic stress disorder. PLoS One, 14 (8), e0220806. DOI: 10.1371/journal.pone.0220806. eCollection 2019.PMID: 31390376 Free PMC article.
(2012). Measuring Health and Disability: Manual for WHO Disability Assessment Schedule (WHODAS 2.0). Geneva, World Health Organization.
Molavi, P., Pourabdol, S., & Azarkolah, A. (2020). The effectiveness of acceptance and commitment therapy on posttraumatic cognitions and psychological inflexibility among students with trauma exposure. Arch. Trauma Res., 9, 69-74. DOI: 10.4103/atr.atr_100_19.
Mohammaddan S., & Komeda, T. (2010). Wire-driven mechanism for finger rehabilita-tion devices. Proceedings of the IEEE Int. Conf. on Mechatronics and Automation in China, 1015-1018.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Здобутки клінічної і експериментальної медицини
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.