ЕФЕКТИВНІСТЬ РАДІОЧАСТОТНОЇ АБЛЯЦІЇ V. SAPHENA MAGNA ВЕЛИКОГО ДІАМЕТРА В АМБУЛАТОРНИХ УМОВАХ

Ю. Ю. Свідерський

doi:10.11603/1811-2471.2022.v.i2.13144

Автор(и)

Ю. Ю. Свідерський Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/1811-2471.2022.v.i2.13144

Ключові слова:

велика підшкірна вена, вени великого діаметра, радіочастотна абляція вен

Анотація

РЕЗЮМЕ. Попри застосування радіочастотної абляції вен у лікуванні варикозної хвороби нижніх кінцівок, немає однозначної відповіді на питання про її ефективність при венах великого діаметра.

Мета – провести клінічне обґрунтування виконання радіочастотної абляції (РЧА) v. saphena magna великого діаметра в амбулаторних умовах.

Матеріали та методи. Проаналізовано результати РЧА у 928 хворих. Із них за міжнародною класифікацією СЕАР – C₂ – 391 хворих; С₃ – 216 пацієнтів; С₄ – у 159 хворих; С₅ та С₆ відповідно у 87 і 75 випадків спостережень. Після виконання сонографічного обстеження хворі були поділені на 2 групи: група А (646 хворих) – діаметр великої підшкірної вени (ВПВ) у місці сафенофеморального з’єднання (СФЗ) був ≤12 мм, та група В – діаметр ВПВ в місці СФЗ був ≥12 мм (282 пацієнта).

Результати. Після ультрасонографічного обстеження діаметр ВПВ у СФЗ в групі А був (7,8±2,3) мм, а в групі В відповідно (14,1±2,6) мм. При аналізі діаметра ВПВ встановлено, що при збільшенні клінічних проявів хронічної венозної недостатності за класифікацією СЕАР збільшується діаметр ВПВ в місці СФЗ. Так, у 162 хворих (17,5 %) із С₅–С₆ середній діаметр був (14,3±3,52) мм. У цих випадках під час виконання РЧА було застосовано 2–3 циклів опромінення пригирлового сегмента ВПВ. Результати операцій не відрізнялись у групах А та В.

Висновки. За клінічними та функціональними результатами РЧА вен діаметром ≤12 мм та діаметром ≥12 мм майже однакові. Тому діаметр ВПВ у місці СФЗ не має бути обмеженням до виконання РЧА.

Посилання

Lurie, F., Creton, D., & Eklof, B. (2003). Prospective randomized study of endovenous radiofrequency obliteration (closure procedure) versus ligation and stripping in a selected patient population (EVOLVeS Study). J. Vasc. Surg., 38, 207-214.

Nicolini, P. (2005). Closure Group. Treatment of primary varicose veins by endovenous obliteration with the VNUS closure system: results of a prospective multicentre study. Eur. J. Vasc. Endovasc. Surg., 29, 433-439.

Gloviczki, P., Comerota, A.J., & Dalsing, M.C. (2011). The care of patients with varicose veins and associated chronic venous diseases: clinical practice guidelines of the Society for Vascular Surgery and the American Venous Forum, J. Vasc. Surg., 53(5), 2-48.

Calcagno, D., Rossi, J.A., & Ha, C. (2009). Effect of saphenous vein diameter on closure rate with ClosureFAST radiofrequency catheter. Vasc. Endovascular Surg., 43, 567-570.

Cardinal, M., Eisenbud, D.E., & Armstrong, D.G. (2009). Serial surgical debridement: a retrospective study on clinical outcomes in chronic lower extremity wounds. Wound Repair Regen., 17(3), 306-311.

Young Woo, Suh Min Kim, Daehwan Kim, Jung Kee Chung, & Mok Jung (2019). Outcome of ClosureFAST radiofrequency ablation for large-diameter incompetent great saphenous vein. Ann. Surg. Treat. Res., 96(6), 313-318.

Proebstle, T.M., & Vago, J. (2008). Treatment of the incompetent great saphenous vein by endovenous radiofrequency powered segmental thermal ablation: first clinical experience. J. Vasc. Surg., 47, 151-156.