ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ МЕХАНІЧНОЇ ЖОВТЯНИЦІ ПУХЛИННОГО ГЕНЕЗУ В УМОВАХ ЛІКАРНІ ШВИДКОЇ ДОПОМОГИ

І. М. Дейкало; О. І. Карел; Н. М. Островський; М. Б. Ганджалас

doi:10.11603/1811-2471.2022.v.i2.13137

Автор(и)

І. М. Дейкало Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
О. І. Карел Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
Н. М. Островський Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
М. Б. Ганджалас Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/1811-2471.2022.v.i2.13137

Ключові слова:

«періампулярні» пухлини, механічна жовтяниця, ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія, ендобіліарні стенти, комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна холангіографія

Анотація

РЕЗЮМЕ. Відомо, що злоякісні пухлини періампулярної зони супроводжуються розвитком синдрому механічної жовтяниці (МЖ) у 75–95 % випадків, що може бути як першою ознакою захворювання (65–70 %), так і свідчити про його занедбаність та інкурабельність. МЖ при пухлинах головки підшлункової залози здебільшого виявляється на пізніх стадіях захворювання, коли радикальні втручання вже малоймовірні. Поява МЖ істотно погіршує клінічний перебіг захворювання.

Хворих із механічною жовтяницею, в тому числі на ґрунті періампулярних пухлин, як правило, первинно шпиталізують в ургентному порядку в хірургічні відділення, завданням яких є діагностика причин механічної жовтяниці та ефективна декомпресія жовчовивідних шляхів. Золотим стандартом в діагностиці захворювань гепатопанкреатобіліарної зони залишається ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія (ЕРХПГ).

Мета роботи – провести аналіз ефективності методів діагностики та ендоскопічних малоінвазивних хірургічних втручань у хворих із механічною жовтяницею онкологічного характеру в умовах лікарні швидкої допомоги.

Матеріал і методи. В умовах хірургічного відділення лікарні швидкої допомоги за період 2018–2022 рр. проліковано 1256 пацієнтів із синдромом обтураційної жовтяниці. В структурі захворюваності переважала жовчно-кам’яна хвороба – 921 (73,3 %) пацієнт. Пухлини гепатопанкреатодуоденальної зони виявлено у 335 пацієнтів (26,7 %).

Алгоритм діагностичного пошуку включав: загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові, ультрасонографію органів черевної порожнини (УЗД ОЧП), спіральну комп’ютерну томографію з внутрішньовенним підсиленням (КТ), магнітно-резонансну холангіопанкреатографію (МРХПГ), езофагогастродуоденоскопію (ЕФГДС) із ретроградною холангіопанкреатографією (ЕРХПГ).

Результати. У клініці проліковано 335 пацієнтів із синдромом біліарної обструкції пухлинної етіології періампулярної зони. Стентування проводили 298 (92 %) пацієнтам із використанням поліпропіленових стентів 8–10 Fr завдовжки 5–12 см та у 26 (8 %) пацієнтам частково та повністю покритих нітинолових саморозширювальних стентів 8 Fr завдовжки 5–12 см. Процедурна доцільність транспапілярного жовчного стентування під контролем ЕРХПГ становить понад 90 % з короткостроковою ефективністю щодо полегшення симптомів понад 80 %.

Висновки. 1. Серед причин механічної жовтяниці у хворих, госпіталізованих в ургентну клініку, 26,7 % припадає на пухлини гепатопанкреатодуоденальної зони. 29 % – пухлини позапечінкових жовчних шляхів; 62,3 % – пухлини підшлункової залози; 8 % пухлини великого дуоденального сосочка.

Комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна холангіопанкреатографія та ретроградна панкреатохолангіографія в сукупності є високоефективним методом діагностики характеру та поширення злоякісних пухлин гепатопанкреатодуоденальної зони в умовах ургентної допомоги.
Ефективність ендоскопічного стентування при механічній жовтяниці онкологічного характеру складає 96,7 %.
Ендоскопічна паліативна декомпресія загальної жовчної протоки у хворих із пухлинами періампулярної зони впродовж перших 3–5 днів після втручання супроводжується істотним зниженням гіпербілірубінемії.

Посилання

Rymashevskaia, A.G. (2019). Dreniruyushchiye operatsyi u patsyentov s rakom pankreatoduodenalnoy zony, oslozhnionnym mekhanicheskoy zheltukhoy [Drainage operations in patients with pancreatoduodenal cancer complicated by obstructive jaundice]. Homel: HomHMU [in Russian].

Barannikov, A.Yu., & Sakhno, V.D. (2018). Aktualnyie problemy khirurgicheskoho lecheniya zabolevaniy organov biliopankreatoduodenalnoy oblasti [Actual problems of surgical treatment of diseases of the organs of the biliopancreatoduodenal region]. Kubanskiy nauchnyi miedichynskiy viesnik – Kuban Scientific Medical Bulletin, 25 (1), 143-154.

Shakhbazian, O.G., & Kasumian, S.A. (2013). Dekompressiya biliarnogo trakta v lechenii bolnykh mekhanicheskoy zheltukhoi opukholevogo geneza [Decompression of the biliary tract in the treatment of patients with obstructive jaundice of tumor origin]. Annaly khirurgicheskoi gepatologii – Annals of Surgical Gepatology, 1, 78-83 [in Russian].

Hüser, N., Assfalg, V., & Michalski, C. W. (2010). Unresectable pancreatic cancer – palliative interventional and surgical treatment. Zentralbl. Chir.,135 (6), 502-507.

Kongkam, P., Tasneem, A.A., & Rerknimitr, R. (2019). Combination of endoscopic retrograde cholangiopancreatography and endoscopic ultrasonography-guided biliary drainage in malignant hilar biliary obstruction. Dig. Endosc., 1, 50-54.

Parkhisenko, Yu.A., Zhdanov, A.I., Parkhisenko, V.Yu., & Kalashnik, R.S. (2013). Mekhanicheskaia zheltukha: sovremennyie vzgliady na problemu diagnostiki I khirurgicheskogo lecheniya [Obstructive jaundice: modern views on the problem of diagnosis and surgical treatment]. Ukrayinskyi zhurnal khirurhii – Ukrainian Journal of Surgery, 3, 202-214 [in Russian].

Trocha, S.D. (2015). Pancreas cancer: why bother? Journal of Gastrointestinal Oncology, 6 (4), 341-342.

Xu, M., & Hines, O.J. (2015). Long-term survival after pancreatic cancer: hope has arrived. JAMA Surgery, 150 (8), 710-711.

Popov, A.Yu., Baryshev, A.G., & Bykov, M.I. (2018). Analiz rezultatov miniinvazivnoy dekompressii zhelchevyvodiashchikh putey pri mekhanicheskoy zheltukhie [Analysis of the results of minimally invasive decompression of the biliary tract in obstructive jaundice]. Khiryrgia. Zhurnal im. N. I. Pirogova – Surgery. Journal named after N. I. Pirogov, 12, 50-56 [in Russian].

Gulman, M.I., Vinnik, Yu.S., Pakhomova, R.A., & Kochetova, L.V. (2012). Aktualnyie problemy pechionochnoy nedostatochnosti pri mekhanicheskoy zheltukhe (Soobshcheniye 1) [Current problems of liver failure in obstructive jaundice (Message 1)]. Sibirskiy meditsynskiy zhurnal – Siberian Medical Journal, 3, 22-27 [in Russian].

Gurmikov, B.N., Bolokov, M.S., & Gurmikova, N.L. (2017). Otdalionnyie resultaty khirurgicheskogo lecheniya raka podzheludochnoi zhelezy [Long-term results of surgical treatment of pancreatic cancer]. Kubanskiy naucnyi meditsinskiy vesnik – Kuban Scientific Medical Bulletin, 2 (163), 142-147 [in Russian].

Nichitailo, M.E., Grubnik, V.V., & Lurin, I.A. (2013). Videoendoskopicheskaya diagnostika I minimalno invazivnaya khirurgiya kholelitiaza [Videoendoscopic diagnosis and minimally invasive surgery for cholelithiasis]. Kiev: Meditsyna [in Russian].

Shalimov, A.A., Shalimov, S.A., Nichitailo, M.E., & Dumanskiy, B.V. Khirurgiya pecheni I zhelchevyvodiashchikh putey [Surgery of the liver and biliary tract]. Kiev: Zdorovie [in Russian].