КОМПЛЕКСНА БІОРЕГУЛЯЦІЙНА ТЕРАПІЯ У ВІДНОВНОМУ ЛІКУВАННІ ПАЦІЄНТІВ З ОСТЕОАРТРОЗОМ НА ТЛІ ЕКЗОКРИННОЇ НЕДОСТАТНОСТІ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ БІЛІАРНОГО ГЕНЕЗУ

Автор(и)

  • І. М. Галабіцька Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • Л. С. Бабінець Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/1811-2471.2022.v.i2.13133

Ключові слова:

остеоартроз, екскреторна недостатність підшлункової залози, комплексні біорегуляційні препарати, суглобовий індекс WOMAC, опитувальник гастроентерологічного хворого GSRS

Анотація

РЕЗЮМЕ. Пацієнти із остеоартрозом (ОА) зазвичай знаходяться у віковій категорії понад 40 років, часто мають не одне коморбідне захворювання, тому при їх лікуванні важливо враховувати вплив численних ліків на параметри не тільки суглобової функції, а й травної, зокрема, екскреторної недостатності підшлункової залози (ЕкНПЗ) біліарного генезу, а також гастроентерологічних синдромів.

Мета – оцінити вплив запропонованої схеми комплексного лікування із включенням біорегуляційних препаратів на параметри суглобової і травної функцій за умов коморбідності ОА із ЕкНПЗ біліарного генезу.

Матеріал і методи. Обстежили 61 пацієнта з первинним ОА у коморбідності із ЕкНПЗ біліарного генезу поза загостренням основного та супутніх захворювань: хронічного некаменевого холециститу, функціональних захворювань жовчного міхура і жовчновидільної системи. Симптоми ОА оцінювали за індексом WOMAC (Western Ontario and McMaster University). Для оцінки гастроентерологічної симптоматики використовували опитувальник GSRS (Gastrointestinal Simptom Rating Scale), що містить 5 шкал: абдомінального болю (АР), диспепсичного синдрому (IS), діарейного синдрому (DS), синдрому запору (CS), синдрому гастроезофаренгеального рефлюксу (RS).

Результати. Виявлено статистично достовірне покращення індексу WOMAC за болем, скутістю, функціональною недостатністю та сумарно після лікування у обох досліджуваних групах, проте у ІІ групі лікувальний ефект був статистично достовірно вагомішим, що свідчить про доцільність застосування біорегуляційних препаратів (БРП) на показники функціонування суглобів у пацієнтів з первинним ОА та ЕкНПЗ біліарного генезу. Було виявлено статистично достовірне погіршення функції травлення за показниками шкал опитувальника GSRS (р<0,05) у групі пацієнтів базисної терапії ОА, що довело наявність можливих негативних побічних ефектів даної терапії у комплексі з симптоматикою коморбідного захворювання біліарної системи.

Висновки. 1. Додаткове застосування запропонованої схеми біорегуляційної терапії препаратами артротрофної (Цель Т), гепатотрофної (Хепель) дії і регулятором запалення (Траумель С) у базисному комплексному лікуванні пацієнтів з первинним ОА на тлі екзокринної недостатності ПЗ біліарного генезу сприяло статистично достовірному регресу прогресування первинного ОА за індексом WOMAC у порівнянні з аналогічними параметрами групи базисної терапії (р<0,05). 2. Включення додаткового курсу препаратів біорегуляційної дії сприяло статистично достовірному більш значимому регресу проявів гастроентерологічної симтоматики за шкалами GSRS (р<0,05) на відміну від динаміки аналогічних параметрів у групі стандартної базисної терапії ОА.

 

Посилання

(2020). Osteoarthritis Guideline Recommendations for the Use of Nonpharmacologic and Pharmacologic Therapies in Osteoarthritis of the Hand, Hip, and Knee American College of Rheumatology. Available at: https://www.rheumatology.org/Practice-Quality/Clinical-Support/Clinical-Practice-Guidelines.

Bannuru, R.R., Osani, M.C., & Vaysbrot, E.E. (2019). OARSI Guidelines for the non-surgical management of knee, hip, and polyarticular osteoarthritis. Osteoarthritis and Cartilage, 27(11), 1578-1589. DOI:10.1016/j.joca. 2019.06.011.

Sakellariou, G., Conaghan, P.G., & Zhang, W. (2017). ULAR recommendations for the use of imaging in the clinical management of peripheral joint osteoarthritis Ann. Rheum. Dis., 76. 1484-1494. DOI: 10.1136/annrheumdis- 2016-210815.

Dahlhamer, J.M., Lucas, J., & Zelaya, C. (2018). Prevalence of chronic pain and high-impact chronic pain among adults – United States, 2016. Morbidity and Mortality Weekly Report, 67 (36), 1001-1006. DOI: 10.15585/mmwr.mm6736a2.

Parkoohi, P.I., Amirzadeh, K., & Mohabbati, V. (2015). Satisfaction with chronic pain treatment Anesthesiology and Pain Medicine, 5 (4), e23528, 5. DOI: 10.5812/aapm.23528.

Selvanathan, J., Pham, C., & Nagappa, M. (2021). Cognitive behavioral therapy for insomnia in patients with chronic pain – A systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. Sleep Medicine Reviews, 60, 101460. DOI: 10.1016/j.smrv.2021.101460.

Babinets, L.S., Sasyk, H.M., Halabitska, I.M., & Mykuliak, V.R. (2021). Possibilities of Complex Rehabilitation of Patients with Type 2 Diabetes and Concomitant Chronic Pancreatitis in Ambulatory Practice. Acta Balneologica., 1 (163), Р. 33-38.

Вabinets, L.S., Halabitska, I.M., & Kotsaba, Y.Y. (2018). The effect of the proteolisis’ system activity for the trophological status of patients with osteoarthritis and exocrine insufficiency of pancreas. Wiadomosci lekarskie (Warsaw, Poland: 1960), 71 (2, pt 1), 273-276.

Babinets, L.S., & Halabitska, I.M. (2021). Characteristics of joint pain in patients with primary osteoarthritis and comorbid conditions with exocrine pancreatic insufficiency. Lekarsky Obzor, 70 (2), 62-64.

Babinets, L.S., Zemlyak, O.S., Halabitska, I.M., Sasyk, H.M., & Onufryk, Z.Ya. (2021). Dependence of pancreas functional capacity at chronic pancreatitis on endotoxicosis and other metabolic factors. Wiadomosci lekarskie, 74 (4), 869-874.

Mahesh, G., Kumar, K.A., & Reddanna, P. (2021). Overview on the discovery and development of anti-inflammatory drugs: Should the focus be on synthesis or degradation of pge2? Journal of Inflammation Research, 4, 253-263. DOI: 10.2147/JIR.S278514.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-08-29

Як цитувати

Галабіцька, І. М., & Бабінець, Л. С. (2022). КОМПЛЕКСНА БІОРЕГУЛЯЦІЙНА ТЕРАПІЯ У ВІДНОВНОМУ ЛІКУВАННІ ПАЦІЄНТІВ З ОСТЕОАРТРОЗОМ НА ТЛІ ЕКЗОКРИННОЇ НЕДОСТАТНОСТІ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ БІЛІАРНОГО ГЕНЕЗУ. Здобутки клінічної і експериментальної медицини, (2), 58–63. https://doi.org/10.11603/1811-2471.2022.v.i2.13133

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження