ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ВЕГЕТАТИВНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ У ХВОРИХ НА ХВОРОБУ ПАРКІНСОНА

І. В. Хубетова

doi:10.11603/1811-2471.2022.v.i1.13007

Автор(и)

І. В. Хубетова Обласна клінічна лікарня, м. Одеса, Україна

DOI:

https://doi.org/10.11603/1811-2471.2022.v.i1.13007

Ключові слова:

хвороба Паркінсона, вегетативна дисфункція, немоторні прояви, діагностика, прогнозування

Анотація

РЕЗЮМЕ. Метою дослідження була оцінка поширеності функціональних порушень вегетативної нервової системи у хворих на хворобу Паркінсона за даними регіонального реєстру екстрапірамідної патології.

Матеріал та методи. Дослідження проведене на базі неврологічного відділення обласної клінічної лікарні (м. Одеса) впродовж 2011-2021 рр. Обстежено 364 пацієнти, яким виставлено діагноз ХП на підставі критеріїв діагностики Британського банку мозку. Вивчалися клінічні і демографічні дані: вік, стать, ступінь тяжкості за шкалою UPDRS, стадія захворювання за шкалою Хен-Яр, прояви вегетативної дисфункції та їх характер. Статистична обробка проведена методом дисперсійного та кореляційного аналізу за допомогою програмного забезпечення Statistica 13.0 (TIBCO, США)

Результати. За даними реєстру, різноманітні прояви ВД визначалися у всіх хворих на ХП, з яких у 216 (59,3 %) випадках ВД суттєво обмежувала звичайну життєдіяльність. Найбільш часто у цих пацієнтів спостерігалася лабільність артеріального тиску (94 випадки або 25,8 %), серцебиття (29 випадків або 8,0 %), припливи та відчуття жару в обличчі (14 випадків або 3,8 %). У 167 (45,9 %) відзначалися порушення сну. На підвищену пітливість скаржилося 26 (7,1 %), сальність шкіри відзначали 17 (4,7 %) хворих. Частим явищем була емоційна лабільність (72 випадки або 19,8 %).

У дослідженому контингенті переважали пацієнти із вираженою парасимпатикотонією – 324 випадки або У 265 (72,8 %) хворих спостерігалася підвищена вегетативна реактивність, у 90 (24,7 %) – знижена. Напруження трофотропних надсегментарних структур відзначалося у 283 (77,7 %) хворих.

Висновки. 1. Прояви вегетативної дисфункції визначені у всіх хворих на ХП, але лише у 59,3 % з них мають маніфестовані вегетативні стігми. 2. Тяжкість вегетативних розладів корелювала із стадією захворювання (r=0,73) та загальною оцінкою UPDRS (r=0,69). 3. Незбалансоване вегетативне забезпечення свідчить про залучення надсегментарних структур вегетативної нервової системи, яке мало білатеральний характер у більшості хворих на ХП.

Посилання

Goldstein, D.S. (2014). Dysautonomia in Parkinson disease. Compr Physiol., 4 (2), 805-826. DOI: 10.1002/cphy.c130026.

Jain, S., & Goldstein, D.S. (2012). Cardiovascular dysautonomia in Parkinson disease: from pathophysiology to pathogenesis. Neurobiol Dis., 46 (3), 572-580. DOI: 10.1016/j.nbd.2011.10.025.

Micieli, G., Tosi, P., Marcheselli, S., & Cavallini, A. (2003). Autonomic dysfunction in Parkinson's disease. Neurol. Sci., 24 (Suppl 1), S32-34. DOI: 10.1007/s100720300035.

De Pablo-Fernández, E., Lees, A.J., Holton, J.L., & Warner, T.T. (2019). Prognosis and neuropathologic correlation of clinical subtypes of parkinson disease. JAMA Neurol., 76 (4), 470-479. DOI: 10.1001/jamaneurol.2018.4377.

Frucht, S., & Termsarasab, P. (2020). Movement Disorders Phenomenology. Springer, 312 p.

Jost, W.H. (2017). Autonomic dysfunction in Parkinson's disease: cardiovascular symptoms, thermoregulation, and urogenital symptoms. Int. Rev. Neurobiol., 134, 771-785. DOI: 10.1016/bs.irn.2017.04.003.

Fasano, A., Visanji, N.P., Liu, L.W., Lang, A.E., & Pfeiffer, R.F. (2015). Gastrointestinal dysfunction in Parkinson's disease. Lancet Neurol., 14 (6), 625-639. DOI: 10.1016/S1474-4422(15)00007-1.

De Rui, M., Inelmen, E.M., Trevisan, C., Pigozzo, S., Manzato, E., & Sergi, G. (2020). Parkinson's disease and the non-motor symptoms: hyposmia, weight loss, osteosarcopenia. Aging Clin. Exp. Res., 32 (7), 1211-1218. DOI: 10.1007/s40520-020-01470-x.

Isaacson, J., Patel, S., Torres-Yaghi, Y., & Pagán, F. (2020). Sialorrhea in Parkinson's Disease. Toxins (Basel)., 12 (11), 691. DOI: 10.3390/toxins12110691.

Takizawa, C., Gemmell, E., Kenworthy, J., & Speyer, R. (2016). A systematic review of the prevalence of oropharyngeal dysphagia in stroke, Parkinson's disease, Alzheimer's disease, Head Injury, and Pneumonia. Dysphagia, 31 (3), 434-441. DOI: 10.1007/s00455-016-9695-9.

Marrinan, S., Emmanuel, A.V., & Burn, D.J. (2014). Delayed gastric emptying in Parkinson's disease. Mov. Disord., 29 (1), 23-32. DOI: 10.1002/mds.25708.

Niu, X.L., Liu, L., Song, Z.X., Li, Q., Wang, Z.H., Zhang, J.L., & Li, H.H. (2016). Prevalence of small intestinal bacterial overgrowth in Chinese patients with Parkinson's disease. J. Neural Transm (Vienna), 123 (12), 1381-1386. DOI: 10.1007/s00702-016-1612-8.

Edwards, L.L., Quigley, E.M., Harned, R.K., Hofman, R., & Pfeiffer, R.F. (1994). Characterization of swallowing and defecation in Parkinson's disease. Am. J. Gastroenterol., 89 (1), 15-25.

Palma, J.A., & Kaufmann, H. (2020) Orthostatic hypotension in Parkinson disease. Clin. Geriatr. Med., 36 (1), 53-67. DOI: 10.1016/j.cger.2019.09.002.

Umehara, T., Nakahara, A., Matsuno, H., Toyoda, C., & Oka, H. (2016). Predictors of postprandial hypotension in elderly patients with de novo Parkinson's disease. J. Neural Transm (Vienna), 123 (11), 1331-1339.

DOI: 10.1007/s00702-016-1594-6.

Sommer, S., Aral-Becher, B., & Jost, W. (2011). Nondipping in Parkinson's disease. Parkinsons Dis., 2011, 897586. DOI: 10.4061/2011/897586.

Fanciulli, A., Göbel, G., Ndayisaba, J.P., Granata, R., Duerr, S., Strano, S., ..., & Wenning, G.K. (2016). Supine hypertension in Parkinson's disease and multiple system atrophy. Clin. Auton. Res., 26 (2), 97-105. DOI: 10.1007/s10286-015-0336-4.

Malek, N., Lawton, M.A., Grosset, K.A., Bajaj, N., Barker, R.A., Ben-Shlomo, Y., Burn, D.J., ..., & Grosset, D.G. (2017). PRoBaND clinical consortium. Utility of the new Movement Disorder Society clinical diagnostic criteria for Parkinson's disease applied retrospectively in a large cohort study of recent onset cases. Parkinsonism Relat Disord., 40, 40-46. DOI: 10.1016/j.parkreldis.2017.04.006.

Zhao, S., Wang, J., Xie, Q., Luo, L., Zhu, Z., Liu, Y., ..., & Zhao, Z. (2019). Parkinson's disease is associated with risk of sexual dysfunction in men but not in women: a systematic review and meta-analysis. J. Sex. Med., 16 (3), 434-446. DOI: 10.1016/j.jsxm.2018.12.017.

van Wamelen, D.J., Podlewska, A.M., Leta, V., Śmiłowska, K., Rizos, A., Martinez-Martin, P., ..., & Chaudhuri, K.R. (2019). Slave to the rhythm: Seasonal differences in non-motor symptoms in Parkinson's disease. Parkinsonism Relat Disord., 63, 73-76. DOI: 10.1016/j.parkreldis.2019.02.041.

Tamer, C., Melek, I.M., Duman, T., & Oksüz, H. (2005). Tear film tests in Parkinson's disease patients. Ophthalmology, 112 (10), 1795. DOI: 10.1016/j.ophtha.2005.04.025.

Unified Parkinson's Disease Rating Scale (UPDRS). Retrieved from: https://www.mdapp.co/unified-parkinson-s-disease-rating-scale-updrs-calculator-523.

Stoyanov, A.N. (2015). Neyrovegetativnyye aspekty kardialgiy klimakteriya [Neurovegetative aspects of cardialgia menopause]. Kyiv: OOO «OLFA» [in Russian].

Borovikov, V.P. (2016). Populyarnoye vvedeniye v sovremennyy analiz dannykh i mashinnoye obucheniye na Statistica [A popular introduction to modern data analysis and machine learning at Statistica]. Saint Petersburg [in Russian].