КЛАСИФІКАЦІЇ КАРДІОМІОПАТІЙ: СУЧАСНИЙ СТАН ПИТАННЯ

А. Р. Кондратишин; А. А. Курій; Д. Б. Коваль; Я. І. Юрик

doi:10.11603/1811-2471.2021.v.i4.12795

Автор(и)

А. Р. Кондратишин Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
А. А. Курій Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
Д. Б. Коваль Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
Я. І. Юрик Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i4.12795

Ключові слова:

систематизація класифікації кардіоміопатій, морфологічна характеристика, генетичні фактори, етіологія та патогенез розвитку

Анотація

РЕЗЮМЕ. На сьогодні міокардіопатії займають провідне місце в загальній структурі захворюваності. Майже 50 % пацієнтів, які раптово помирають у дитинстві чи підлітковому віці або переносять трансплантацію серця, страждають від кардіоміопатій. Клінічні і функціональні її прояви достатньо висвітлені в науковій літературі, однак морфологічним змінам серця не надається достатньої уваги.

Мета – cистематизувати класифікації кардіоміопатій, виявити їхні недоліки та переваги, а також заснувати новий поділ.

Матеріал і методи. Вивчено і узагальнено класифікації кардіоміопатій, викладених Гудвіном та Оклі, Європейським товариством кардіологів та комітетом Американської асоціації серця.

Результати. В ході аналізу матеріалу ми виявили недоліки найпоширеніших класифікацій, що підштовхнуло нас до створення власного поділу кардіоміопатій, в основі якого лежать етіологічні та патогенетичні принципи.

Висновки. Дотепер використовуються дві найвідоміші класифікації: Американської асоціації серця та Європейського товариства кардіологів, фундамент яких заклали Гудвін та Оклі, створивши перший поділ, який ґрунтується на патоморфологічних змінах міокарда: дилатаційні (DCM), гіпертрофічні (HCM) і рестриктивні (RCM) типи кардіоміопатії. Згодом додали нові види: аритмогенну та некласифіковану кардіоміопатії. Проаналізувавши обидві класифікації ми дійшли до висновку, що вони потребують редагування, тому що на практиці лікарю складно визначити тип кардіоміопатії, що, у свою чергу, призводить до неефективності лікування. На основі даних зауважень можна створити нову класифікацію, яка найкраще висвітлить етіологічний та патогенетичний поділ кардіоміопатій, що важливо для вибору оптимальної терапії. Наша класифікація включає в себе автоімунну, електролітну, постінфекційну, токсичну та змішану кардіоміопатії.

Посилання

McKenna, W.J., Maron, B.J., & Thiene, G. (2017). Classification, epidemiology, and global burden of cardiomyopathies. Circ. Res., 121(7), 722-730. DOI: 10.1161/CIRCRESAHA.117.309711.

Elliott, P., Andersson, B., Arbustini, E., Bilinska, Z., Cecchi, F., Charron, P., …, & Keren, A. (2008). Classification of the cardiomyopathies: a position statement from the european society of cardiology working group on myocardial and pericardial diseases. Eur. Heart J., 29(2), 270-276. DOI: 10.1093/eurheartj/ehm342.

Ammirati, E., Veronese, G., Bottiroli, M., Wang, D.W., Cipriani, M., Garascia, A., …, & Frigerio, M. (2020). Update on acute myocarditis. Trends Cardiovasc. Med., 31(6), 1050-1738. DOI: 10.1016/j.tcm.2020.05.008.

Evans, W. (1949). Familial cardiomegaly. Br. Heart J., 11 (1), 68-82. DOI: 10.1136/hrt.11.1.68.

Brigden, W. (1957). Uncommon myocardial diseases: the non-coronary cardiomyopathies. Lancet, 273(7008), 1243-1249. DOI: 10.1016/s0140-6736(57)91537-4.

(1980). Report of the WHO/ISFC task force on the definition and classification of cardiomyopathies. Br. Heart J., 44(6), 672-673. DOI: 10.1136/hrt.44.6.672.

Angelini, A., Calzolari, V., Thiene, G., Boffa, G.M., Valente, M., Daliento, L., …, & Chioin, R. (1997). Morphologic spectrum of primary restrictive cardiomyopathy. Am. J. Cardiol., 80(8), 1046-1050. DOI: 10.1016/s0002-9149(97)00601-2.

Geisterfer-Lowrance, A.A., Kass, S., Tanigawa, G., Vosberg, H.P., McKenna, W., Seidman, C.E., & Seidman, J.G. (1990). A molecular basis for familial hypertrophic cardiomyopathy: a beta cardiac myosin heavy chain gene missense mutation. Cell, 62(5), 999-1006. DOI: 10.1016/0092-8674(90)90274-i.

Olson, T.M., Michels, V.V., Thibodeau, S.N., Tai, Y.S., & Keating, M.T. (1998). Actin mutations in dilated cardiomyopathy, a heritable form of heart failure. Science, 280(5364), 750-752. DOI: 10.1126/science.280.5364.750.

Richardson, P., McKenna, W., Bristow, M., Maisch, B., Mautner, B., O’Connell, J., …, & Nordet, P. (1996). Report of the 1995 World Health Organization. International Society and Federation of Cardiology Task Force on the Definition and Classification of cardiomyopathies. Circulation, 93(5), 841-842. DOI: 10.1161/01.cir.93.5.841.

Thiene, G., Nava, A., Corrado, D., Rossi, L., & Pennelli, N. (1988). Right ventricular cardiomyopathy and sudden death in young people. N. Engl. J. Med., 318(3), 129-133. DOI: 10.1038/nrcardio.2016.207.

Angelini, A., Melacini, P., Barbero, F., & Thiene, G. (1999). Evolutionary persistence of spongy myocardium in humans. Circulation, 99(18), 2475. DOI: 10.1161/01.cir.99. 18.2475.

Finsterer, J., Stöllberger, C., & Towbin, J. A. (2017). Left ventricular noncompaction cardiomyopathy: cardiac, neuromuscular, and genetic factors. Nat. Rev. Cardiol., 14(4), 224-237. DOI: 10.1038/nrcardio.2016.207.

He, Y., Chipman, P.R., Howitt, J., Bator, C.M., Whitt, M.A., Baker, T.S., …, & Rossmann, M.G. (2001). Interaction of coxsackievirus B3 with the full length coxsackievirus-adenovirus receptor. Nat. Struct. Biol., 8(10), 874-878. DOI: 10.1038/nsb1001-874.

Badorff, C., Lee, G.H., Lamphear, B.J., Martone, M.E., Campbell, K.P., Rhoads, R.E., & Knowlton, K.U. (1999). Enteroviral protease 2A cleaves dystrophin: evidence of cytoskeletal disruption in an acquired cardiomyopathy. Nat Med., 5(3), 320-326. DOI: 10.1038/6543.

Rampazzo, A., Nava, A., Malacrida, S., Beffagna, G., Bauce, B., Rossi, V., …, & Danieli, G.A. (2002). Mutation in human desmoplakin domain binding to plakoglobin causes a dominant form of arrhythmogenic right ventricular cardiomyopathy. Am. J. Hum. Genet., 71(5), 1200-1206. DOI: 10.1086/344208.

Mogensen, J., Kubo, T., Duque, M., Uribe, W., Shaw, A., Murphy, R., …, & McKenna, W.J. (2003). Idiopathic restrictive cardiomyopathy is part of the clinical expression of cardiac troponin I mutations. J. Clin. Invest., 111(2), 209-216. DOI: 10.1172/JCI16336.

Thiene, G., Corrado, D., & Basso, C. (2004). Cardiomyopathies: is it time for a molecular classification. Eur. Heart J., 25(20), 1772-1775. DOI: 10.1016/j.ehj.2004.07.026.

Maron, B.J., Towbin, J.A., Thiene, G., Antzelevitch, C., Corrado, D., Arnett, D., …, & Young, J.B. (2006). Contemporary definitions and classification of the cardiomyopathies: an American Heart Association Scientific Statement from the Council on Clinical Cardiology, Heart Failure and Transplantation Committee. Circulation, 113(14), 1807-1816. DOI: 10.1161/CIRCULATIONAHA.106.174287.

Elliott, P., Andersson, B., Arbustini, E., Bilinska, Z., Cecchi, F., Charron, P., …, & Keren, A. (2008). Classification of the cardiomyopathies: a position statement from the European Society of Cardiology Working Group on Myocardial and Pericardial Diseases. Eur. Heart J., 29(2), 270-276. DOI: 10.1093/eurheartj/ehm342.

van Rijsingen, I.A., Arbustini, E., Elliott, P.M., Mogensen, J., Hermans-van Ast, J.F., van der Kooi, A.J., …, & Pinto, Y.M. (2012). Risk factors for malignant ventricular arrhythmias in lamin a/c mutation carriers a European cohort study. J. Am. Coll. Cardiol., 59(5), 493-500. DOI: 10.1016/j.jacc.2011.08.078.

Lipshultz, S.E., Sleeper, L.A., Towbin, J.A., Lowe, A.M., Orav, E.J., Cox, G.F., …, & Colan, S.D. (2003). The incidence of pediatric cardiomyopathy in two regions of the United States. N. Engl. J. Med., 348(17), 1647-1655. DOI: 10.1056/NEJMoa021715.

Bagnall, R.D., Weintraub, R.G., Ingles, J., Duflou, J., Yeates, L., Lam, L., …, & Semsarian, C. (2016). A prospective study of sudden cardiac death among children and young adults. N. Engl. J. Med., 374(25), 2441-2452. DOI: 10.1056/NEJMoa1510687.

Thiene, G. (2014). Sudden cardiac death and cardiovascular pathology: from anatomic theater to double helix. Am. J. Cardiol., 114(12), 1930-1936. DOI: 10.1016/j.amjcard.2014.09.037.

Maron, B.J., Gardin, J.M., Flack, J.M., Gidding, S.S., Kurosaki, T.T., & Bild, D.E. (1995). Prevalence of hypertrophic cardiomyopathy in a general population of young adults. Echocardiographic analysis of 4111 subjects in the CARDIA Study. Coronary Artery Risk Development in (Young) Adults. Circulation, 92(4), 785-789. DOI: 10.1161/01.cir.92.4.785.

Holst, A.G., Jensen, H.K., Eschen, O., Henriksen, F.L., Kanters, J., Bundgaard, H., …, & Tfelt-Hansen, J. (2012). Low disease prevalence and inappropriate implantable cardioverter defibrillator shock rate in Brugada syndrome: a nationwide study. Europace, 14(7), 1025-1029. DOI: 10.1093/europace/eus002.

Junttila, M.J., Raatikainen, M.J., Karjalainen, J., Kauma, H., Kesäniemi, Y.A., & Huikuri, H.V. (2004). Prevalence and prognosis of subjects with Brugada-type ECG pattern in a young and middle-aged Finnish population. Eur. Heart. J., 25(10), 874-878. DOI: 10.1016/j.ehj.2004.01.011.

Postema, P.G. (2012). About Brugada syndrome and its prevalence. Europace, 14(7), 925-928. DOI: 10.1093/europace/eus042.

Priori, S.G., Wilde, A.A., Horie, M., Cho, Y., Behr, E.R., Berul, C., …, & Tracy, C. (2013). HRS/EHRA/APHRS expert consensus statement on the diagnosis and management of patients with inherited primary arrhythmia syndromes: document endorsed by HRS, EHRA, and APHRS in May 2013 and by ACCF, AHA, PACES, and AEPC in June 2013. Heart Rhythm., 10(12), 1932-1963. DOI: 10.1016/j.hrthm.2013. 05.014.

Schwartz, P.J., Stramba-Badiale, M., Crotti, L., Pedrazzini, M., Besana, A., Bosi, G., …, & Spazzolini, C. (2009). Prevalence of the congenital long-QT syndrome. Circulation, 120(18), 1761-1767. DOI: 10.1161/CIRCULATIONAHA. 109.863209.

Merner, N.D., Hodgkinson, K.A., Haywood, A.F., Connors, S., French, V.M., Drenckhahn, J.D., …, & Young, T.L. (2008). Arrhythmogenic right ventricular cardiomyopathy type 5 is a fully penetrant, lethal arrhythmic disorder caused by a missense mutation in the TMEM43 gene. Am. J. Hum. Genet., 82(4), 809-821. DOI: 10.1016/j.ajhg.2008.01.010.

van der Zwaag, P.A., van Rijsingen, I.A., de Ruiter, R., Nannenberg, E.A., Groeneweg, J.A., Post, J.G., …, & van Tintelen, J.P. (2013). Recurrent and founder mutations in the Netherlands-Phospholamban p.Arg14del mutation causes arrhythmogenic cardiomyopathy. Neth Heart J., 21(6), 286-293. DOI: 10.1007/s12471-013 0401-3.

Hershberger, R.E., Hedges, D.J., & Morales, A. (2013). Dilated cardiomyopathy: the complexity of a diverse genetic architecture. Nat. Rev. Cardiol., 10(9), 531-547. DOI: 10.1038/nrcardio.2013.105.

Marcus, F.I., McKenna, W.J., Sherrill, D., Basso, C., Bauce, B., Bluemke, D.A., …, & Zareba, W. (2010). Diagnosis of arrhythmogenic right ventricular cardiomyopathy/dysplasia: proposed modification of the task force criteria. Circulation, 121(13), 1533-1541. DOI: 10.1161/CIRCULATIONAHA.108.840827.

Nava, A., Bauce, B., Basso, C., Muriago, M., Rampazzo, A., Villanova, C., …, & Thiene, G. (2000). Clinical profile and long-term follow-up of 37 families with arrhythmogenic right ventricular cardiomyopathy. J. Am. Coll. Cardiol., 36(7), 2226-2233.

Zareba, W., Moss, A.J., Schwartz, P.J., Vincent, G.M., Robinson, J.L., Priori, S.G., …, & Hall, W.J. (1998). Influence of the genotype on the clinical course of the long-QT syndrome. International Long-QT Syndrome Registry Research Group. N. Engl. J. Med., 339(14), 960-965. DOI: 10.1056/NEJM199810013391404.

Tsuneoka, H., Takagi, M., Murakoshi, N., & Yamagishi, K. (2016). ECG and ECG with atypical ST-segment elevation in the right precordial leads over 20 years: results from the Circulatory Risk in Communities Study (CIRCS). J. Am. Heart Assoc, 5(8), e002899. DOI: 10.1161/JAHA.115.002899.

Nannenberg, E.A., Sijbrands, E.J., Dijksman, L.M., Alders, M., van Tintelen, J.P., Birnie, M., ..., & Wilde, A.A. (2012). Mortality of inherited arrhythmia syndromes: insight into their natural history. Circ. Cardiovasc. Genet., 5(2), 183-189. DOI: 10.1161/CIRCGENETICS.111.961102.

Imberti, J.F., Underwood, K., Mazzanti, A., & Priori, S.G. (2016). Clinical challenges in catecholaminergic polymorphic ventricular tachycardia. Heart Lung Circ., 25(8), 777-783. DOI: 10.1016/j.hlc.2016.01.012.

Adler, E., & Fuster, V. (2005). SCN5A – a mechanistic link between inherited cardiomyopathies and a predisposition to arrhythmias. JAMA, 293(4), 491-493. DOI: 10.1001/jama.293.4.491.

Burkett, E.L., & Hershberger, R.E. (2005). Clinical and genetic issues in familial dilated cardiomyopathy. J. Am. Coll. Cardiol., 45(7), 969-981. DOI: 10.1016/j.jacc. 2004.11.066.

Bodnar, Ya.Ya. (1988). Strukturnyye izmeneniya miokarda pri nekotorykh vidakh narusheniya vodnoelektrolitnogo balansa organizma [Structural changes in the myocardium in some types of violation of the water-electrolyte balance of the body]. Morfologiya – Morphology, 11, 52-54 [in Russian].

Holovata, T.K., Bodnar, Ya.Ya. (2008). Patohistolohichni zminy elementiv stromy sertsia pry khronichnii alkoholnii intoksykatsii [Pathohistological changes in the elements of the stroma of the heart in chronic alcohol intoxication]. Tavrycheskyy medyko-byolohycheskyy vesnyk – Taurida Medical and Biological Bulletin, 11(1), 79-81 [in Ukrainian].

Phillips, K., Luk, A., Soor, G.S., Abraham, J.R., Leong, S., & Butany, J. (2021). Cocaine cardiotoxicity: a review of the pathophysiology, pathology, and treatment options. Cureus, 13(4), 177-196. DOI: 10.7759/cureus.14594.

Duflou, J. (2020). Psychostimulant use disorder and the heart. Addiction, 115 (1), 175-183. DOI: 10.1111/add.14713.

Kozhukhov, S.N., Dovganich, N.V., Fedkiv, S.V., & Rybak, A.Yu. (2019). Toksicheskaya kardiomiopatiya, oslozhnennaya vnutripolostnym trombozom i venoznym tromboembolizmom [Toxic cardiomyopathy complicated by intracavitary thrombosis and venous thromboembolism]. Spetsvypusk «Klinichni vypadky ta stsenarii u nevidkladnii kardiolohii» – Special issue "Clinical cases and scenarios in emergency cardiology" [in Russian].

Amosova, E.N. (1999). Kardiomiopatii [Cardiomyopathy]. Кyiv: Knyha plius [in Ukrainian].