ОСОБЛИВОСТІ ПОРУШЕНЬ СЕРЦЕВОГО РИТМУ ТА СТАНУ РЕПОЛЯРИЗАЦІЇ ШЛУНОЧКІВ У ПАЦІЄНТІВ NSTEMI ЗАЛЕЖНО ВІД ПОКАЗНИКІВ СТРУКТУРНОГО РЕМОДЕЛЮВАННЯ ЛІВОГО ШЛУНОЧКА
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2022.v.i1.12664Ключові слова:
інфаркт міокарда без елевації сегмента ST, структурно-геометричне ремоделювання, порушення ритмуАнотація
РЕЗЮМЕ. Незважаючи на прогрес у лікуванні гострого інфаркту міокарда в більшості розвинених країн, ця патологія залишається лідером серед провідних причин захворюваності та смертності. Пошук можливостей прогнозування розвитку ускладнень, вивчення процесів ремоделювання та їх впливу на розвиток електричної нестабільності міокарда в даний час розглядається як перспективний напрямок неінвазивної діагностики інфаркту міокарда.
Мета – встановити особливості порушень серцевого ритму та стан реполяризації шлуночків у пацієнтів з NSTEMI залежно від показників структурного ремоделювання лівого шлуночка.
Матеріал і методи. Нами було проведено комплексне дослідження 200 пацієнтів з NSTEMI у віці від 38 до 80 років. Усі пацієнти обстежені відповідно до діючого протоколу діагностики та лікування пацієнтів з гострим коронарним синдромом без елевації сегмента ST та проведене добове холтерівське моніторування ЕКГ протягом 3–5 днів після госпіталізації.
Результати. Збільшення індексу маси міокарда лівого шлуночка та зміна геометричної моделі асоціюються із підвищенням ймовірності розвитку проявів електричної нестабільності міокарда, зокрема, екстрасистолії будь якої топіки та пароксизмальної тахікардії. В той же час, зміни показників структурного ремоделювання не виявили кореляційних зв’язків із порушеннями реполяризації шлуночків у ранньому періоді NSTEMI.
Висновки. Оцінка показників структурного ремоделювання міокарда шлуночків у ранньому періоді NSTEMI дозволяє прогнозувати ризик розвитку електричної нестабільності міокарда та проводити відповідні профілактичні заходи.
Посилання
Tzoulaki, I., Elliott, P., Kontis, V., & Ezzati, M. (2016). Worldwide exposures to cardiovascular risk factors and associated health effects current knowledge and data gaps. Circulation, 133(23), 2314-2333. DOI: 10.1161/CIRCULATIONAHA.115.008718.
Reddy, K., Khaliq, A., & Henning, R.J. (2015). Recent advances in the diagnosis and treatment of acute myocardial infarction. World J. Cardiol., 7(5), 243-276. DOI: 10.4330/wjc.v7.i5.243.
Richardson, W.J., Clarke, S.A., Quinn, T.A., & Holmes, J.W. (2015). Physiological implications of myocardial scar structure. Compr. Physiol., 5(4), 1877-1909. DOI: 10.1002/cphy.c140067.
Sherazi, S.W.A., Bae, J-W., Lee, J.Y. (2021). A soft voting ensemble classifier for early prediction and diagnosis of occurrences of major adverse cardiovascular events for STEMI and NSTEMI during 2-year follow-up in patients with acute coronary syndrome. PLoS ONE, 16(6), e0249338. DOI: 10.1371/journal.pone.0249338.
Basit, H., Malik, A., & Huecker, M.R. (2022). Non ST segment elevation myocardial infarction. In: StatPearls. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing. Retrieved from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK513228 (Updated 2021 Nov 5).
Collet, J.P., Thiele, H., Barbato, E., Barthélémy, O., Bauersachs, J., Bhatt, D.L., …, & Sibbing, D. (2021). 2020 ESC Guidelines for the management of acute coronary syndromes in patients presenting without persistent ST-segment elevation. Eur. Heart J., 42(14), 1289-1367. DOI: 10.1093/eurheartj/ehaa575.
Szabó, Z., Ujvárosy, D., Ötvös, T., Sebestyén, V., & Nánási, P.P. (2020). Handling of ventricular fibrillation in the emergency setting. Front. Pharmacol., 10, 1640. DOI: 10.3389/ fphar.2019.01640.
Modolo, R., de Faria, A.P., Paganelli, M.O., Sabbatini, A.R., Barbaro, N.R., Nascimento, B.B., & Moreno, H. (2015). Predictors of silent myocardial ischemia in resistant hypertensive patients. Am. J. Hypertens., 28(2), 200-207. DOI: 10.1093/ajh/hpu140.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Здобутки клінічної і експериментальної медицини
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.