КЛІНІЧНИЙ ПОРТРЕТ ПАЦІЄНТІВ ІЗ ФІБРИЛЯЦІЄЮ ПЕРЕДСЕРДЬ: ДАНІ ВЛАСНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ У КОГОРТІ ХВОРИХ ІЗ КОМОРБІДНИМИ АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ ТА ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 2-ГО ТИПУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i2.12054Ключові слова:
фібриляція передсердь, артеріальна гіпертензія, цукровий діабетАнотація
Вступ. Фібриляція передсердь (ФП) є найбільш розповсюдженим порушенням ритму і наявна у 1–2 % осіб у світі. Передбачається, що до 2060 р. кількість осіб з ФП досягне 17,9 млн. Фремінгемське епідеміологічне дослідження показало, що АГ та ЦД є незалежними предикторами виникнення ФП. Тому попередження виникнення, прогнозування перебігу даної аритмії в осіб з вказаною супутньою патологією набуває особливої актуальності.
Мета – провести клініко-функціональне зіставлення розвитку та перебігу ФП в умовах коморбідних АГ і ЦД.
Матеріал і методи. Обстежено 186 пацієнтів віком від 20 до 74 років, в тому числі 55,9 % чоловіків і 44,1 % жінок. ФП виявлена у 80,1 % хворих (основна група), не виявлено порушень ритму у 13,4 % (контрольна група).
Результат. При обстеженні хворих із ФП виявлено такий розподіл за статтю: чоловіків було 61,7 %, жінок – 38,3 %, причому чоловіки виявились в середньому на 4 роки молодшими.
Виявлено, що таке ускладнення гіпертензивного серця як ФП найчастіше виникає через 10 років після виявлення АГ. При розвитку ЦД ФП виникає швидше, ніж при ізольованій АГ. Чим тривалішим був анамнез АГ і ЦД, тим більше хворих мали ФП.
Клінічно хворі з АГ та ЦД часто не відчували рецидиву пароксизмів аритмії, що, ймовірно, вплинуло на прогресування патології.
Виявилось, що тривале вживання алкоголю безпосередньо впливає на зміни показників ЕхоКГ і, як наслідок, на виникнення пароксизмів ФП. Поєднання АГ та ЦД також має вагомий вплив на ремоделювання серця та персистенцію ФП, а виражена ГЛШ у групі хворих із СР і АГ, ймовірно, пов’язана з гіршим медикаментозним контролем АГ.
Висновок. ФП у хворих з АГ і ЦД 2-го типу характеризується менш яскравою клінічною симптоматикою, прихованим початком, прогресуванням ремоделювання серця, схильністю до трансформації у постійну форму та гіршим прогнозом.
Посилання
Krijthe, B.P., Kunst, A., Benjamin, E.J., Lip, G.Y., Franco, O.H., Hofman, A., & Heeringa, J. (2013). Projections on the number of individuals with atrial fibrillation in the European Union, from 2000 to 2060. Europen Heart Journal, 34, 2746-51. http://doi:10.1093/eurheartj/eht280
Nattel, S., & Harada, M. (2014). Atrial remodeling and atrial fibrillation: recent advances and translational perspectives. Journal of the American College of Cardiology, 63 (22), 2335-2345. http://doi:10.1016/j.jacc.2014.02.555
Brandes, A., Smit, M.D., Nguyen, B.O., Rienstra, M., & Gelder, I.V. (2018). Risk Factor Management in Atrial Fibrillation. Arrhythmia & Electrophysiology Review, 7 (2), 118-127. http://doi: 10.15420/aer.2018.18.2
Wyse, D., Gelder, V.I., Ellinor, P., Alan, S.Go, Kalmanet, J.M., Narayan, S.M., & Rienstra, M. (2014). Lone atrial fibrillation: does it exist? Journal of the American College of Cardiology, 63 (17), 1715-1723. http://doi.org/10.1016/j.jacc.2014.01.023
Bova, А.А. (2018). Fibriliatsiia priedsierdiy v praktikie tieratievta [Atrial fibrillation in the practice of a therapist]. Voiennaia mieditsyna – Military Medicine, 1 (46), 6-10 [in Russian].
Kovbasnyuk, Yu.V., & Gorach, N.V. (2015). Analiz faktoriv ryzyku rozvytku uskladnen pry fibryliatsii peredserd ta vyznachennia podalshoyi taktyky antykoahuliantnoyi terapiyi [Analysis of risk factors for complications of atrial fibrillation and determination of further tactics of anticoagulant therapy]. Liky Ukrainy – Medicines of Ukraine, 3 (24), 74-79. [in Ukrainian].
Barsukov, A.V., Sveklyna, T.S., Talanceva, M.S., & Shustov, S.B. (2011). Arterialnaia hipertienziya, sakharnyi diabet 2 tipa I fibriliatsia predserdiy kak samostoiatelnaya mieditsynskaya probliema [Arterial hypertension, type 2 diabetes mellitus and atrial fibrillation as an independent medical problem]. Arterialnaia hipertenziya – Arterial hypertension, 7 (2), 108-114. [in Russian].
Starchenko, T.G., Koval, S.M., Yushko, K.O., Shkapo, V.L., & Myloslavskyi, D.K. (2018). Formuvannia porushennia rytmu sertsia u khvoryh na arterialnu hipertenziyu z tsukrovym diabetom 2 typu [Formation of cardiac arrhythmia in patients with hypertension with type 2 diabetes]. Visnyk problem biolohii i medytsyny – Bulletin of Problems of Biology and Medicine, 3, 42-46. [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Здобутки клінічної і експериментальної медицини
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.