КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНІ ПОКАЗНИКИ У ПАЦІЄНТІВ З НЕАЛКОГОЛЬНОЮ ЖИРОВОЮ ХВОРОБОЮ ПЕЧІНКИ НА ТЛІ ЕСЕНЦІАЛЬНОЇ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ

М. М. Гечко; І. В. Чопей; К. І. Чубірко; К. О. Дебрецені; В. В. С. Руманех

doi:10.11603/1811-2471.2021.v.i1.11992

Автор(и)

М. М. Гечко ДВНЗ «Ужгородський національний університет»
І. В. Чопей ДВНЗ «Ужгородський національний університет»
К. І. Чубірко ДВНЗ «Ужгородський національний університет»
К. О. Дебрецені ДВНЗ «Ужгородський національний університет»
В. В. С. Руманех Сумський державний університет

DOI:

https://doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i1.11992

Ключові слова:

неалкогольна жирова хвороба печінки, артеріальна гіпертензія, добовий моніторинг артеріального тиску, розвантажувально-дієтична терапія

Анотація

Неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП) є однією з найскладніших проблем сучасної медицини. Її перебіг часто коморбідний та пов’язаний з артеріальною гіпертензією і метаболічним синдромом. Слід зазначити, що в останні роки з’явилося багато робіт із вивчення НАЖХП, але залишаються нез’ясованими питання стосовно механізмів розвитку НАЖХП із есенціальною артеріальною гіпертензією, показників добового моніторингу АТ та вибору оптимального лікування, особливо з урахуванням хронобіологічних змін.

Мета дослідження – оптимізація діагностики та лікування НАЖХП на тлі артеріальної гіпертензії.

Матеріал і методи. Обстежено 167 хворих у віці 28–69 років які перебували на амбулаторному та стаціонарному лікуванні у ДЗ «Відділкова клінічна лікарня ст. Ужгород ДТГО «Львівська залізниця» протягом 2010–2019 років.

Результати. Встановлено погіршення показників ліпідного і вуглеводного обміну з підвищенням інтенсивності лабораторних синдромів цитолізу та холестазу, а також зміни циркадного ритму АТ у пацієнтів із НАЖХП на тлі АГ.

Висновки. Застосування хронотерапевтичних підходів, розвантажувально-дієтичної терапії, адеметіоніну, урсодезоксихолевої кислоти у різних підгрупах пацієнтів із НАЖХП та АГ, поряд із корекцією способу життя та базисною терапією (аторвастатин, телмісартан та індапамід), сприяє корекції основних змін досліджуваних лабораторних показників та відхилень АТ.

Посилання

Fadieienko, H.D., Hridniev, O., Nesen, A., Chernyshov, V., Hrunchenko, M., & Shkapo, V. (2013). Komorbidnist i vysokyi kardiovaskuliarnyi ryzyk – kliuchovi pytannia suchasnoi medytsyny [Comorbidity and high cardiovascular risk - key issues of modern medicine]. Ukrainskyi terapevtychnyi zhurnal – Ukrainian Therapeutic Journal, 1, 102-107 [in Ukrainian].

Stepanov, Yu.M. (2019). Rezultaty observatsiynoho perekhresnoho doslidzhennia PRELID 2 (2015–2016). Chastyna 1. Poshyrenist nealkoholnoi zhyrovoi khvoroby pechinky, kharakterystyka suputnoi patolohii, metabolichnoho syndromu ta yoho okremykh kryteriiv u patsiientiv, yaki zvertaiutsia do terapevtiv i hastroenterolohiv v Ukraini [Results of the observational cross-sectional study PRELID 2 (2015–2016). Part 1. Prevalence of non-alcoholic fatty liver disease, characteristics of concomitant pathology, metabolic syndrome and its individual criteria in patients who turn to therapists and gastroenterologists in Ukraine]. Hastroenterolohiya – Gastroenterology, 53 (1), 26-33 [in Russian].

Bellentani, S. (2017). The epidemiology of non-alcoholic fatty liver disease. Liver Int., 37, 81-84. DOI: 10.1111/liv.13299

Leung, J.C., Loong, T.C., Wei, J.L., Wong, G.L., Chan, A.W., Choi, P.C., & Wong, V.W. (2017). Histological severity and clinical outcomes of nonalcoholic fatty liver disease in nonobese patients. Hepatology, 65 (1), 54-64. DOI: 10.1002/hep.28697

Jennison, E., Patel, J., Scorletti, E., & Byrne, C.D. (2019). Diagnosis and management of non-alcoholic fatty liver disease. Postgrad. Med. J., 95 (1124), 314-322. DOI: 10.1136/postgradmedj-2018-136316

Munteanu, M., Tiniakos, D., Anstee, Q., Charlotte, F., Marchesini, G., Bugianesi, E., & Poynard, T. (2016). Diagnostic performance of FibroTest, SteatoTest and ActiTest in patients with NAFLD using the SAF score as histological reference. Aliment Pharmacol. Ther., 44 (8), 877-889. DOI: 10.1111/apt.13770

Vilar-Gomez, E., & Chalasani, N. (2018). Non-invasive assessment of non-alcoholic fatty liver disease: clinical prediction rules and blood-based biomarkers. J. Hepatol., 68 (2), 305-315. DOI: 10.1016/j.jhep.2017.11.013

Rajendra Acharya, U., Faust, O., Molinari, F., Sree, S.V., Junnarkar, S.P., & Sudarshan, V. (2015). Ultrasound-based tissue characterization and classification of fatty liver disease: A screening and diagnostic paradigm. Knowledge-Based Systems, 75, 66-77. DOI: https://doi.org/10.1016/j.knosys.2014.11.021

Lupşor-Platon, M., Stefănescu, H., Mureșan, D., Florea, M., Szász, M.E., Maniu, A., & Badea, R. (2014). Noninvasive assessment of liver steatosis using ultrasound methods. Med. Ultrason., 16 (3), 236-245. DOI: 10.11152/mu.2013.2066.163.1mlp

Zhuravleva, L.V., & Ogneva, Ye.V. (2014). Preimushchestva i nedostatki sovremennykh metodov diagnostiki nealkogolnoy zhirovoy bolezni pecheni [Advantages and disadvantages of modern methods of diagnostics of non-alcoholic fatty liver disease]. Ukrainskyi medychnii visnyk – Ukrainian Medical Bulletin, 10, 19-21 [in Russian].

Tarzamni, M.K., Khoshbaten, M., Sadrarhami, S., Daneshpajouhnejad, P., Jalili, J., Gholamian, M., & Shahmoradi, Z. (2014). Hepatic artery and portal vein doppler indexes in non-alcoholic fatty liver disease before and after treatment to prevent unnecessary health care costs. Int. J. Prev. Med., 5 (4), 472-427.

Balci, A., Karazincir, S., Sumbas, H., Oter, Y., Egilmez, E., & Inandi, T. (2008). Effects of diffuse fatty infiltration of the liver on portal vein flow hemodynamics. J. Clin. Ultrasound., 36 (3), 134-140. DOI: 10.1002/jcu.20440

Mohammadi, A., Ghasemi-rad, M., Zahedi, H., Toldi, G., & Alinia, T. (2011). Effect of severity of steatosis as assessed ultrasonographically on hepatic vascular indices in non-alcoholic fatty liver disease. Med. Ultrason., 13 (3), 200-206.

Wells, M.M., Li, Z., Addeman, B., McKenzie, C.A., Mujoomdar, A., Beaton, M., & Bird, J. (2016). Computed tomography measurement of hepatic steatosis: Prevalence of hepatic steatosis in a Canadian population. Can. J. Gastroenterol. Hepatol., 2016, 4930987. DOI: 10.1155/2016/4930987

Paredes, A.H., Torres, D.M., & Harrison, S.A. (2012). Nonalcoholic fatty liver disease. Clin. Liver Dis., 16 (2), 397-419. DOI: 10.1016/j.cld.2012.03.005

Qayyum, A., Nystrom, M., Noworolski, S.M., Chu, P., Mohanty, A., & Merriman, R. (2012). MRI steatosis grading: development and initial validation of a color mapping system. Am. J. Roentgenol., 198 (3), 582-588. DOI: 10.2214/AJR.11.6729

Adolph, T.E., Grander, C., Grabherr, F., & Tilg, H. (2017). Adipokines and non-alcoholic fatty liver disease: multiple interactions. Int. J. Mol. Sci., 18 (8), 1649. DOI: 10.3390/ijms18081649

Shah, A.M., & Pfeffer, M.A. (2014). Left ventricular size, mass, and shape: is the sum greater than the parts? JACC Heart Fail., 2 (5), 523-525. DOI: 10.1016/j.jchf.2014.05.010

Williams, B., Mancia, G., Spiering, W., Rosei, E.A., Azizi, M., Burnier, M., & Desormais, I. (2018). 2018 ESC/ESH guidelines for the management of arterial hypertension: the Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Cardiology and the European Society of Hypertension. J. Hypertens., 36 (10), 1953-2041. DOI: 10.1097/HJH.0000000000001940

(2016). European Association for the Study of the Liver (EASL); European Association for the Study of Diabetes (EASD); European Association for the Study of Obesity (EASO). EASL-EASD-EASO Clinical Practice Guidelines for the management of non-alcoholic fatty liver disease. Diabetologia, 59 (6), 1121-1140. DOI: 10.1007/s00125-016-3902-y

Romero-Gómez, M., Zelber-Sagi, S., & Trenell, M. (2017). Treatment of NAFLD with diet, physical activity and exercise. J. Hepatol., 67 (4), 829-846. DOI: 10.1016/j.jhep.2017.05.016

Kim, S.-H., Jo, S.-H., Lee, S.-C., Lee, S.-Y., Yoon, M.-H., Lee, H.-L., & Oh, B.-H. (2016). Blood pressure and cholesterol-lowering efficacy of a fixed-dose combination with irbesartan and atorvastatin in patients with hypertension and hypercholesterolemia: a randomized, double-blind, factorial, multicenter phase III study. Clin. Ther., 38 (10), 2171-2184. DOI: 10.1016/j.clinthera.2016.09.005

Mancini, G.B.J., Baker, S., Bergeron, J., Fitchett, D., Frohlich, J., Genest, J., & Tashakkor, A.Ya. (2016). Diagnosis, prevention, and management of statin adverse effects and intolerance: Canadian Consensus Working Group update. Can. J. Cardiol., 32 (7), S35-65. DOI: 10.1016/j.cjca.2016.01.003

Ivashkin, V.T., Mayevskaya, M.V., Pavlov, Ch.S., Tikhonov, I.N., Shirokova, Ye.N., & Palgova, L.K. (2015). Klinicheskiye rekomendatsii po diagnostike i lecheniyu nealkogolnoy zhirovoy bolezni pecheni Rossiyskogo obshchestva po izucheniyu pecheni i Rossiyskoy gastroenterologicheskoy assotsiatsii [Diagnostics and treatment of non-alcoholic fatty liver disease: clinical guidelines of the Russian Scientific Liver Society and the Russian gastroenterological association]. Gepatologiya – Hepatology, 2 (16), 24-42 [in Russian].

Shcherbynyna, M.B., Dotsenko, N.Ya., & Herasymenko, L.V. (2011). Vozmozhnosti primeneniya ursodeoksykholevoy kysloty (Ursosan) v hipolypidemicheskoy terapii [Possibilities of application of ursodeoxycholic acid (Ursosan) in hypolipidemic therapy]. Ukrainskyi medychnyi visnyk – Ukrainian Medical Bulletin, 7-8, 2-4 [in Russian].

Durazzo, M., Belci, P., Collo, A., Grisoglio, E., & Bo, S. (2012). Focus on therapeutic strategies of nonalcoholic Fatty liver disease. Int. J. Hepatol., 2012, 464706. DOI: 10.1155/2012/464706

Khajehdehi, P. (2000). Lipid-lowering effect of polyunsaturated fatty acids in hemodialysis patients. J. Ren. Nutr., 10 (4), 191-195. DOI: 10.1053/jren.2000.16326