ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ СИМУЛЬТАННИХ ЛАПАРОСКОПІЧНИХ АЛОГЕРНІОПЛАСТИКИ ТА ХОЛЕЦИСТЕКТОМІЇ

Автор(и)

  • M. M. Halei КП «Волинська обласна клінічна лікарня»
  • I. Ya. Dziubanovskiy Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • I. P. Marchuk КП «Волинська обласна клінічна лікарня»

DOI:

https://doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i4.11757

Ключові слова:

лапароскопія, симультанні операції, жовчнокам’яна хвороба, пахова грижа

Анотація

РЕЗЮМЕ. Поширеність калькульозного холециститу та пахової грижі досягає значних показників. Жовчнокам’яна хвороба вражає до 20 % дорослого населення світу, а пахова грижа виникає протягом життя у 30 % населення. Поєднання цих патологій не є рідкістю, отже методи паралельного лікування є актуальними.

Мета – дослідити наслідки використання розробленої техніки симультанних лапароскопічних операцій. Оцінити результати лікування жовчнокам’яної хвороби та пахової грижі й їх поєднання. Проаналізувати і порівняти основні показники ефективності та безпеки власної техніки з класичними техніками холецистектомії й алогерніопластики.

Матеріал і методи. З 2013 по 2019 рік проліковано 190 пацієнтів із поєднаною жовчнокам’яною хворобою та паховою грижею, з них 19 з двосторонньою. Операції виконували з використанням власної техніки симультанних операцій (група 1). Також проліковано 312 пацієнтів із лише ЖКХ з використанням стандартної «французької техніки» (група 2) та 237 пацієнтів із лише паховою грижею, з них 33 з двосторонньою, з використанням стандартної трансабдомінальної преперитонеальної техніки (група 3). Оцінку здійснювали шляхом аналізу і зіставлення показників терміну лікування, тривалості операції, концентрації креатиніну сироватки крові, глікемії, артеріального тиску. Використовували статистичні методи Шапіро – Уілка, критерії Манна – Уітні чи U-критерій.

Результати. Тривалість операції склала (58,24±5,74) хв у першій групі проти (41,8±4,66) хв у другій та (39,62±5,13) хв у третій та не перевищувала 2-х годин у жодній з груп; концентрація креатиніну сироватки крові не перевищувала допустимі 2 мг/дл у жодному з випадків та відрізнялась незначуще (p=0,937/p=0,922), нормалізувалась у період 6–12 год; глікемія також не мала відмінностей між групами та поверталась до норми у термін відновлення перорального живлення (p=0,822/p=0,954); АТ утримувався у межах нормотонії, різниця між інтраопераційними показниками в обох групах була несуттєвою (p=0,912/p=0,874); тривалість стаціонарного перебування не різнилась між групами (p=0,784/p=0,861) і складала 3,55 дня для першої, 3,51 дня для другої та 3,43 дня для третьої груп.

Висновки. Техніка, розроблена на базі ВІМДЛ ВОКЛ, не поступається за показниками ефективності та безпеки «французькій» техніці холецистектомії та дозволяє виконувати симультанне операційне лікування холециститу та пахової грижі (включаючи двосторонню) одномоментно. Використання цієї техніки є виправданим та доцільним.

Посилання

Ansaloni, L., Pisano, M., Coccolini, F., Peitzmann, A.B., Fingerhut, A., Catena, F., …, & Moore, E.E. (2016). 2016 WSES guidelines on acute calculous cholecystitis. World. J. Emerg. Surg., 11, 25. DOI: 10.1186/s13017-016-0082-5.

(2015). Global, regional, and national incidence, prevalence, and years lived with disability for 301 acute and chronic diseases and injuries in 188 countries, 1990-2013: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2013. Lancet, 386 (9995), 743-800. DOI: 10.1016/S0140-6736(15)60692-4.

Fitzgibbons, R.J.Jr., & Forse, R.A. (2015). Clinical practice. Groin hernias in adults. N. Engl. J. Med., 372 (8), 756-763. DOI: 10.1056/NEJMcp1404068.

(2016). Global, regional, and national life expectancy, all-cause mortality, and cause-specific mortality for 249 causes of death, 1980-2015: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2015. Lancet, 388 (10053), 1459-1544. DOI: 10.1016/S0140-6736(16)31012-1.

Mehta, H.B., Deepak, F., Adhikari, D., Tamirisa, N.P., Sieloff, E., Williams, T.P., ..., & Riall, T.S. (2016). Comparison of comorbidity scores in predicting surgical outcomes. Med. Care., 54 (2), 180-187. DOI: 10.1097/MLR.0000000000000465.

Demehri, F.R., & Alam, H.B. (2016). Evidence-based management of common gallstone-related emergencies. J. Intensive Care Med., 31 (1), 3-13. DOI: 10.1177/0885066614554192.

Tazuma, S., Unno, M., Igarashi, Y., Inui, K., Uchiyama, K., Kai, M., …, & Shimosegawa, T. (2017). Evidence-based clinical practice guidelines for cholelithiasis 2016. J. Gastroenterol., 52 (3), 276-300. DOI: 10.1007/s00535-016-1289-7.

Törnqvist, B., Waage, A., Zheng, Z., Ye, W., & Nilsson, M. (2016). Severity of acute cholecystitis and risk of iatrogenic bile duct injury during cholecystectomy, a population-based case-control study. World J. Surg., 40 (5), 1060-1067. DOI: 10.1007/s00268-015-3365-1.

Simons, M.P., Aufenacker, T., Bay-Nielsen, M., Bouillot, J.L., Campanelli, G., Conze, J., …, & Miserez, M. (2009). European Hernia Society guidelines on the treatment of inguinal hernia in adult patients. Hernia, 13 (4), 343-403. DOI: 10.1007/s10029-009-0529-7.

Melloul, E., Hübner, M., Scott, M., Snowden, C., Prentis, J., Dejong, C. H., ..., & Demartines, N. (2016). Guidelines for perioperative care for liver surgery: enhanced recovery after surgery (ERAS) society recommendations. World J. Surg., 40 (10), 2425-2440. DOI: https://doi.org/10.1007/s00268-016-3700-1.

Kurygin, A.A., & Semenov, V.V. (2016). Social and economic aspects of simultaneous operations on abdominal organs. Vestn. Khir. Im. I. I. Grek., 175 (3), 100-105.

Supe, A.N., Kulkarni, G.V., & Supe, P.A. (2010). Ergonomics in laparoscopic surgery. J. Minim. Access Surg., 6 (2), 31-36. DOI: 10.4103/0972-9941.65161.

Nimmo, S.M., Foo, I., & Paterson, H.M. (2017). Enhanced recovery after surgery: Pain management. J. Surg. Oncol., 116 (5), 583-591. DOI: https://doi.org/10.1002/jso.24814

Gillis, C., & Carli, F. (2015). Promoting perioperative metabolic and nutritional care. Anesthesiol., 123 (6), 1455-1472. DOI: https://doi.org/10.1097/ALN.0000000000000795.

Kim, S.S., & Donahue, T.R. (2018). Laparoscopic cholecystectomy. JAMA, 319 (17), 1834. DOI: https://doi.org/10.1001/jama.2018.3438.

Ohuchi, M., Fukunaga, M., Nagakari, K., Azuma, D., Kohama, S., Nomoto, J., & Sakamoto, K. (2019). Surgical technique and outcomes of transabdominal preperitoneal inguinal hernia repair after radical prostatectomy: dissection between the transversalis fascia and superficial layers of preperitoneal fascia. Hernia, 23 (1), 167-174. DOI: https://doi.org/10.1007/s10029-018-1800-6.

Carvalho-E-Carvalho, M.E., DE-Queiroz, F.L., Martins-DA-Costa, B.X., Werneck-Côrtes, M.G., & Pires-Rodrigues, V. (2018). The applicability of POSSUM and P-POSSUM scores as predictors of morbidity and mortality in colorectal surgery. Rev. Col. Bras. Cir., 45 (1), e1347. DOI: https://doi.org/10.1590/0100-6991e-20181347.

Weiss, M.E., Piacentine, L.B., Lokken, L., Ancona, J., Archer, J., Gresser, S., ..., & Vega-Stromberg, T. (2007). Perceived readiness for hospital discharge in adult medical-surgical patients. Clin. Nurs. Spec., 21 (1), 31-42. DOI: https://doi.org/10.1097/00002800-200701000-00008.

Nurhayati, N., Songwathana, P., & Vachprasit, R. (2019). Surgical patients' experiences of readiness for hospital discharge and perceived quality of discharge teaching in acute care hospitals. J. Clin. Nurs., 28 (9-10), 1728-1736. DOI: https://doi.org/10.1111/jocn.14764.

Weiss, M.E., Costa, L.L., Yakusheva, O., & Bobay, K.L. (2014). Validation of patient and nurse short forms of the readiness for hospital discharge scale and their relationship to return to the hospital. Health Serv. Res., 49 (1), 304-317. DOI: https://doi.org/10.1111/1475-6773.12092.

Sridharan, K., & Sivaramakrishnan, G. (2019). Comparison of fentanyl, remifentanil, sufentanil and alfentanil in combination with propofol for general anesthesia: A systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. Curr. Clin. Pharmacol., 14 (2), 116-124. DOI: https://doi.org/10.2174/1567201816666190313160438.

Kara, S., Küpeli, E., Yılmaz, H., & Yabanoğlu, H. (2020). Predicting pulmonary complications following upper and lower abdominal surgery: ASA vs. ARISCAT risk index. Turk. J. Anaesthesiol. Reanim., 48 (2), 96-101. DOI: https://doi.org/10.5152/TJAR.2019.28158.

Zdichavsky, M., Bashin, Y.A., Blumenstock, G., Zieker, D., Meile, T., & Königsrainer, A. (2012). Impact of risk factors for prolonged operative time in laparoscopic cholecystectomy. Eur. J. Gastroenterol. Hepatol., 24 (9), 1033-1038. DOI: https://doi.org/10.1097/MEG.0b013e328354ad6e.

Souadka, A., Naya, M.S., Serji, B., El Malki, H.O., Mohsine, R., Ifrine, L., Belkouchi, A., & Benkabbou, A. (2017). Impact of seniority on operative time and short-term outcome in laparoscopic cholecystectomy: Experience of an academic Surgical Department in a developing country. J. Minim. Access Surg., 13 (2), 131-134. DOI: https://doi.org/10.4103/0972-9941.186687.

Chung, J.H., Kim, T.H., Lee, K.S., Cho, J.M., Kim, K.S., Choi, H.Y., & Lee, S.W. (2018). The safety and feasibility of the single-port laparoscopic transabdominal preperitoneal inguinal hernia repair through retropubic radical prostatectomy scar, prospective, case series. J. Laparoendosc. Adv. Surg. Tech. A., 28 (12), 1458-1462. DOI: https://doi.org/10.1089/lap.2018.0277.

Rami Reddy, S.R., & Cappell, M.S. (2017). A systematic review of the clinical presentation, diagnosis, and treatment of small bowel obstruction. Curr. Gastroenterol. Rep., 19 (6), 28. DOI: https://doi.org/10.1007/s11894-017-0566-9.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-02-12

Як цитувати

Halei, M. M., Dziubanovskiy, I. Y., & Marchuk, I. P. (2021). ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ СИМУЛЬТАННИХ ЛАПАРОСКОПІЧНИХ АЛОГЕРНІОПЛАСТИКИ ТА ХОЛЕЦИСТЕКТОМІЇ. Здобутки клінічної і експериментальної медицини, (4), 65–75. https://doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i4.11757

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження