ДИНАМІКА ПІСЛЯІНФАРКТНОГО РЕМОДЕЛЮВАННЯ ЛІВОГО ШЛУНОЧКА У ХВОРИХ З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ ТА ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ НА ФОНІ ПРИЙОМУ РАМІПРИЛУ І ЗОФЕНОПРИЛУ

Автор(и)

  • L. Y. Bidovanets Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i4.11755

Ключові слова:

інфаркт міокарда, раміприл, зофеноприл, цукровий діабет, артеріальна гіпертензія

Анотація

РЕЗЮМЕ. Сьогодні в Україні понад 500 тис. хворих вмирають від серцево-судинних захворювань, що складає 64 % у загальній структурі смертності. За даними дослідження вітчизняних науковців, загальна захворюваність на інфаркт міокарда в Україні зросте до 2025 року на 24 %. За останні майже 40 років кількість хворих на цукровий діабет у світі зросла в чотири рази. В Україні значна поширеність артеріальної гіпертензії серед населення обумовила збільшення кількості хвороб системи кровообігу протягом 1991–2016 рр. у 3 рази.

Мета – оцінити динаміку післяінфарктного ремоделювання серця, застосовуючи метод ехокардіоскопії у хворих на інфаркт міокарда в коморбідності з цукровим діабетом та артеріальною гіпертензією.

Матеріал і методи. Нами було обстежено 54 хворих, яким при госпіталізації був встановлений діагноз гострого інфаркту міокарда та які мали супутню патологію – цукровий діабет та артеріальну гіпертензію.

Результати. Порівняння груп пацієнтів з інфарктом міокарда та супутньою патологією – цукровим діабетом та артеріальною гіпертензією – показало, що, не залежно від наявності ЦД, обидва досліджуваних препарати не зумовлювали статистично значущих відхилень величини кінцеводіастолічного індексу (КДІ) у групах досліджуваних пацієнтів (р1>0,05; р2>0,05). Порівняння груп пацієнтів, яким призначали різні препарати, показало, що у групі без ЦД після застосування зофеноприлу величина КСІ в пізній термін спостереження виявилася істотно меншою, ніж у групі, в якій застосовували раміприл (на 18,7 %, р1<0,05). За наявності ЦД вплив обох препаратів на величину КСІ був практично однаковим (р1>0,05, р2>0,05). Порівняння груп пацієнтів залежно від застосованих антигіпертензивних препаратів показало, що в пацієнтів без ЦД і раміприл, і зофеноприл зумовлювали практично однаковий рівень УІ в динаміці обстеженя (р1>0,05). Водночас, у пацієнтів з ЦД через 3 міс. за умов застосування зофеноприлу величина УІ ставала статистично вірогідно більшою, ніж за умов застосування раміприлу (на 19,2 %, р2<0,05). Порівняння обох груп спостереження показало, що через 3 міс. величина ФВ була істотно більшою у хворих з ЦД, порівняно з пацієнтами без ЦД (на 13,0 %, р<0,05).

Порівняння груп пацієнтів залежно від застосованих антигіпертензивних препаратів показало, що в пацієнтів без ЦД через 3 міс. спостереження зофеноприл зумовлював статистично вірогідно більшу ФВ, порівняно з пацієнтами, які отримували раміприл (на 16,8 %, р1<0,05).

Висновки. Проведені нами дослідження виявили диференційний вплив раміприлу та зофеноприлу на продуктивність серця за умов інфаркту міокарда залежно від наявності ЦД. Отримані дані щодо перебудови внутрішньокардіальної гемодинаміки у хворих із супутнім ЦД вказують на вищий ефект від застосування зофеноприлу, тоді як у хворих без супутнього ЦД – раміприлу.

Посилання

Coefficient of mortality according to the main causes of death, sex of the died people. State department of statistics in Ukraine, 2019. Inhabitants of Ukraine in 2018. Lemographycal situation in Ukraine every year. Retrieved from: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2019/zb/12/zb_ukr_2018.pdf [in Ukrainian].

George, A., Raghav, T., Bhatia, T., & Gill Buhanan, L. (2015). Impared glucose tolerance or newly diagnosed diabetes mellitus diagnosed during admission adversely affects prognosis after myocardial infarction: an observational study. Plos One, (10) 11, 1-11.

Kovalenko, V.M. (2018). Sertsevo-sudynni zakhvoriuvannia. Klayfikatsiia, standarty diahnostyky ta likuvannia [Cardio-vascular diseases. Classification, standards in diagnostic and treatment process]. Kyiv: Morion [in Ukrainian].

Ivanov, B.P., Shcherbak, O.F., & Bilonko, V.P. (2015). Patofiziolohichni mekhanizmy rozvytku i prohresuvannia miokardialnoi dysfunktii u patsiientiv iz hostrym infarktom miokarda [Pathophysiological mechanisms of development and progression of myocardial dysfunction in patients with myocardial infarction]. Ukr. med. chasopys – Ukrainian Medical Review, 4 (108), 26-30 [in Ukrainian].

Hans-Peter Brunner-La Rocca, Luc Eurlings, & Mark Richards, A. (2015). Which heart failure patients profit from natriuretic peptide guided therapy? A meta-analysis from individual patient data of randomized trials. European Journal of Heart Failure, 17 (12), 1252-1261.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-02-12

Як цитувати

Bidovanets, L. Y. (2021). ДИНАМІКА ПІСЛЯІНФАРКТНОГО РЕМОДЕЛЮВАННЯ ЛІВОГО ШЛУНОЧКА У ХВОРИХ З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ ТА ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ НА ФОНІ ПРИЙОМУ РАМІПРИЛУ І ЗОФЕНОПРИЛУ. Здобутки клінічної і експериментальної медицини, (4), 36–42. https://doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i4.11755

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження