КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КРОПИВ’ЯНКИ НА ТЛІ ЛАЙМ-БОРЕЛІОЗУ

Автор(и)

  • А. M. Petruk Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i4.11750

Ключові слова:

алергічні захворювання, Лайм-бореліоз, кропив’янка

Анотація

РЕЗЮМЕ. Алергічні захворювання належать до одних з найпоширеніших патологій, вони вражають 15–35 % населення різних країн. За даними вітчизняних авторів, частота виникнення кропив’янок – від 3 до 15 %. Вважають, що практично кожна людина в своєму житті має 1–2 епізоди кропив’янки, а до 5 % людей (частіше – жінки віком понад 35 років) хворіють нею постійно чи періодично.

Мета – проаналізувати літературні дані та сформулювати висновки щодо клініко-патогенетичних особливостей кропив’янки на тлі Лайм-бореліозу.

Матеріал і методи. У дослідженні застосовано інформаційний, бібліосистематичний та аналітичний методи в міжнародних медичних інформаційних електронних базах даних.

Результати. Для всіх видів кропив’янок характерний загальний патогенетичний механізм – підвищення проникності судин мікроциркуляторного русла та гострий розвиток набряку в ділянці, що оточує ці судини. Найпоширенішим проявом хвороби Лайма є кільцеподібна еритема, однак у пацієнтів відзначаються також нетипові ураження шкіри, які включають уртикарні висипання. В літературі описані випадки перебігу Лайм-бореліозу без класичної кільцеподібної еритеми, з кількома епізодами кропив’янки в анамнезі. Дещо запізніле встановлення діагнозу в таких випадках збільшує шанси переходу в хронічну хворобу Лайма із відповідними труднощами в процесі лікування.

Висновки. Кропив’янка є складною проблемою, вирішення якої потребує міждисциплінарного підходу. Необхідне подальше вивчення особливостей патогенезу на тлі інфекційних захворювань, зокрема хвороби Лайма, що буде сприяти розширенню розуміння чинників, які формують перебіг кропив’янки, та, відповідно, розробці напрямків ефективного терапевтичного втручання.

Посилання

Patterson, R., Gremmer, L.K., & Grinberg, P.A. (2000). Allergicheskiye bolezni: diagnostika i lecheniye [Allergic diseases: diagnosis and treatment]. Moscow: GEOTAR, Meditsina [in Russian].

Yelisyutina, O.G., Fedenko, Ye.S., & Fedoskova, T.G. (2004). Opyt primeneniya sekhifenadina (gistafena) v kompleksnoy terapii atopicheskogo dermatita i khronicheskoy retsidiviruyushchey krapivnitsy [Experience of using sechifenadine (histafen) in the complex therapy of atopic dermatitis and chronic recurrent urticaria]. Rossiyskiy allergologicheskiy zhurnal – Russian Allergological Journal, 3, 87-91 [in Russian].

Barlow, R. (1993). Diagnosis and incidence of delayed pressure in patients with chronic urticarial. Am. Acad. Dermatol., 29, 954-958.

Zuberbier, T. (2006). EAACI/GA2 LEN/EDF guideline: definition, classification and diagnosis of urticaria. Allergy, 61, 316-320.

Hatska, D.O., & Korytska, I.V. (2015). Kropyvianka – aktualna problema klinichnoi alerholohii [Urticaria is an urgent problem of clinical allergology]. Novyny medytsyny ta farmatsii. Pulmonolohiya. Allergologiya. Antymykrobnaya terapiya – Medicine and Pharmacy News. Pulmonology. Allergology. Antimicrobial Therapy, 530, 24-27 [in Ukrainian].

Golubchikova, R.N., Danylicheva, I.V. (2012). Otsenka effektivnosti antigistaminnoy terapii u bolnykh khronicheskoy idiopaticheskoy krapivnitsey [Evaluation of the effectiveness of antihistamine therapy in patients with chronic idiopathic urticaria] Rossiyskiy allergologicheskiy zhurnal – Russian Allergological Journal, 2, 13-19 [in Russian].

Centers for Disease Control and Prevention. Lyme Disease Data. CDC. Retrieved from: http://www.cdc.gov/lyme/stats/index.html?s_cid=cs_281.

Hubalek, Z. (2009) Epidemiology of Lyme borreliosis. Curr. Probl. Dermatol.. 37, 31-50.

Tsvirko, T.I., Mishaeva, N.P., & Senkovets, T.A. (2013). Epidemiologicheskiye aspekty bolezni Layma v Pripyatskom Polesye [Epidemiological aspects of Lyme disease in the Pripyat Polesie]. Vestnik Polesskogo gos. un-ta. Ser. prirodovedch. nauk – Bulletin of Polesskiy State Un-ty Ser. Naturalist. Sciences, 1, 54-59 [in Russian].

Kuimova, I.V., Radionova, O.A., & Krasnova, E.I. (2014). Klinicheskiye osobennosti kleshchevogo borrelioza Ixodes u detey [Clinical features of Ixodes tick borreliosis in children]. Lechashchiy vrach – Attending Doctor, 3, 65-68 [in Russian].

Paradowska-Stankiewicz, І., & Chrześcijańska, І. (2015). Lime disease in Poland in 2013. Prezegl Epidemiol., 69, 763-764.

Kerivnytstvo z epidemiolohii, diahnostyky ta profilaktyky iksodovoho klishchovoho boreliozu (khvoroby Laima) v Ukraini: MOZ Ukrainy vid 16.05.2005 № 218 [Guide to the epidemiology, diagnosis and prevention of Ixodes tick-borne borreliosis (Lyme disease) in Ukraine: Ministry of Health of Ukraine of May 16, 2005 No. 218]. Retrieved from: https://zakononline.com.ua/documents/show/83937___83937.

Informatsiynyi byuleten pro stan infektsiinykh khvorob v Ukraini u kvitni 2016 [Newsletter on the state of infectious diseases in Ukraine in April 2016]. Retrieved from: http://www.dsesu.gov.ua.

Fritzsche, M., (2005). Chronic lyme borreliosis at the root of multiple sclerosis – is a cure with antibiotics attainable? Med. Hypotheses, 64, 438-448.

Wackernagel, A., Bergmann, A.R., & Aberer, E. (2005). Acute exacerbation of systemic scleroderma in Borrelia burgdorferi infection. J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol., 19, 93-96.

Popovych, O.O. (2016). Laim-Borelioz: suchasna problema infektolohii (klinichna lektsiia) [Lyme borreliosis: a modern problem of infectology (clinical lecture)]. Aktualna infektolohiia – Topical Infectology, 3 (12) [in Ukrainian].

Svyatenko, T.V., Getalo, N.D., & Trifonova, L.N. (2010). Krapivnitsa: problemy vedeniya patsiyentov i vozmozhnosti sovremennoy terapii [Urticaria: problems of patient management and the possibilities of modern therapy]. Ukrainskyi zhurnal dermatolohii, venerolohii, kosmetolohii – Ukrainian Journal of Dermatology, Venereology, Cosmetology, 3 (38), 77-81 [in Russian].

Gushchin, I.S. (2004). Perspektivy lecheniya allergicheskikh zabolevaniy: ot antigistaminnykh preparatov do polufunktsionalnykh protivoallergicheskikh sredstv [Prospects for the treatment of allergic diseases: from antihistamines to semi-functional antiallergic drugs]. «Chelovek i lekarstvo»: IX Ros. Nats. Kongress. – "Man and Medicine": IX Rus. Nat. Congress,. 224-232 [in Russian].

Ferrez, М., Luquin, E., & Sanchez-Ibarola, A. (2002). Secretion of cytokines, histamine and leukotriene’s in chronic urticaria Int. Areh. Allergy Immynology, 129, 3, 254-260.

Hospodarskyy, I.Ya. (2002). Blokatory histaminovykh retseptoriv u hematolohii – za i proty [Histamine receptor blockers in hematology – pros and cons]. Infektsiini khvoroby – Infectious Diseases, 2, 89-95 [in Ukrainian].

Akbari, O., & Umetsu, D.T. (2004) Role of regulatorydetritus cells in allergy and asthma Current Opinion in Allergy and Clinical Immunology, 4, 6. 533-538.

Almeida, M.M., Arede, C., & Marta, C.S. (2001). Atopy and endoparasites Allergie and Immunologie, 30, 9. 291-294.

Cooper, D., Hales, J., & Camp, R. (2004). IgE-dependent activation of T-cells by allergen in atopic dermatitis: pathophysiologic relevance. J. Invest. Dermatology, 123, 6, 1086-1091.

Yordit, S., Dirk, R., & Dippel, E. (2009). Beyond inflammation: tolerance, immunotherapy and more Eur. J. Dermatol. 19, 6. 514-515.

Alonsode Vega, J.M., Diaz, Y., & Serrano, E. (2002). Oxidative stress in critically ill patients with systemic inflammatory response syndrome Crit. Care Med., 30, 8, 1782-1788.

Rudnyk, T.I., & Svyryd, O.S. (2012). Klasyfikatsiini ta kliniko-patohenetychni zasady kropyvianky (ohliad literatury) [Classification and clinical and pathogenetic principles of urticaria (literature review)]. Zhurnal dermatovenerolohii ta kosmetolohii imeni M. O. Torsuyeva – Journal of Dermatovenereology and Cosmetology named after M. O. Torsuev, 1-2 (28), 45-51 [in Ukrainian].

Kopcha, V.S., Halnykina, S.O., Vasylyeva, N.A., & Ishchuk, I.S. (2017). Semiotyka infektsiinykh ekzantem [Semiotics of infectious exanthemas]. Infektsiini khvoroby – Infectious Diseases, 2 (88), 41-52 [in Ukrainian].

Bhate, C., & Schwartz, R.A. (2011). Lyme disease. J. Am. Acad. Dermatol.. 64, 619-636.

Wright, W.F., Riedel, D.J., Talwani, R., & Gilliam, B.L. (2012). Diagnosis and management of Lyme disease. https://www.aafp.org/afp/2012/0601/p1086.html. Am. Fam. Physician., 85, 1086-1093.

Mary Michael, & Tamara Gmitter. (2019). A case of disseminated Lyme disease presenting as chronic urticaria. Cureus, 11 (9), e5600.

John Aucott, Candis Morrison, & Beatriz Munoz (2009). Diagnostic challenges of early Lyme disease: Lessons from a community case series. BMC Infectious Diseases, 9, 79.

Kalyuzhna, L.D., Oshyvalova, O.O., & Boychuk, A.M. (2011). Pohliad na likuvannia alerhodermatoziv [A look at the treatment of allergodermatoses]. Ukrainskyi zhurnal dermatolohii, venerolohii, kosmetolohii – Ukrainian Journal of Dermatology, Venereology, Cosmetology, 4, 56-60 [in Ukrainian].

Brodell, L.A., Beck, L.A., & Saini, S.S. (2008). Pathophysiology of chronic urticarial. Ann. Allergy Asthma Immunol., 100, 4, 291-297.

Godse, K.V., Zawar, V., & Krupashankar, D.S. (2011). Consensus statement on the management of urticaria. Ind. J. Dermatol., 56, 5. 485-489.

Hide, M., Francis, D.M., & Gratton, C.E. (1993). Autoantibodies against the high-affinity IgE receptor as a cause of histamine release in chronic urticaria. N. Engl. Med., 328 (22), 1599-1604.

Gruzdeva, M.S., Danylycheva, I.V., & Boldyreva, M.N. (2006). Khronicheskaya idiopaticheskaya krapivnitsa. Nekotoryye aspekty diagnostiki autoimunnykh narusheniy [Chronic idiopathic urticaria. Some aspects of the diagnosis of autoimmune disorders]. Rossiyskiy allergologicheskiy zhurnal – Russian Allergy Journal, 9, 10-14 [in Russian].

Goryachkina, L.A., Nenasheva, N.M., & Borzova, Ye. Yu. (2003). Krapivnitsa [Urticria]. Lechashchiy vrach – Attending Doctor, 9, 10-14 [in Russian].

Korytska, D.O., & Pukhlyk, B.M. (2011). Kropyvianky – aktualna problema alerholohii [Urticaria is an urgent problem of allergology]. Astma ta alerhiia – Asthma and Allergies, 2, 42-45 [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-02-12

Як цитувати

Petruk А. M. (2021). КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КРОПИВ’ЯНКИ НА ТЛІ ЛАЙМ-БОРЕЛІОЗУ. Здобутки клінічної і експериментальної медицини, (4), 6–12. https://doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i4.11750

Номер

Розділ

Огляд літератури