ЕФЕКТИВНІСТЬ КАРДІОРЕАБІЛІТАЦІЙНОГО ЛІКУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ ПІСЛЯ ПЕРЕНЕСЕНОГО ГОСТРОГО КОРОНАРНОГО СИНДРОМУ ЗАЛЕЖНО ВІД СТАТУСУ КУРЦЯ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i3.11597Ключові слова:
гострий коронарний синдром, куріння, кардіореабілітація, метаболічний профіль, функціональний класАнотація
В статті представлені результати дослідження метаболічного профілю та функціонального стану хворих, які перенесли гострий коронарний синдром (ГКС), на етапі санаторно-курортної кардіореабілітації залежно від статусу курця.
Мета – провести порівняльну оцінку динаміки показників метаболічного статусу та функціонального стану хворих, які перенесли гострий коронарний синдром (ГКС), на етапі санаторно-курортної кардіореабілітації залежно від статусу курця.
Матеріал і методи. Обстежено 62 пацієнти віком 42–78 років (середній вік 56,61±1,35), які проходили програму кардіореабілітації після перенесеного ГКС. З них I група – курці (n=34, середній вік (54,94±1,6) років), II група – хворі, які не курили (n=28, середній вік (58,64±1,4) років). Визначали основні показники ліпідного, вуглеводного обміну та системного запалення, а також фізичну активність за допомогою тесту 6-хвилинної та дистанційної ходьби в 1 та 24 доби кардіореабілітації. Програма санаторно-курортного лікування включала дозовану лікувальну ходьбу, фізичні тренування (ФТ) та лазеротерапію на кубітальну вену в поєднанні з оптимальною медикаментозною терапією (ОМТ).
Результати. На початку реабілітаційної програми у хворих I групи, порівняно з ІІ групою, виявлено достовірно вищі середні значення загального холестерину (ЗХС) ((5,88±1,17) ммоль/л (I) проти (5,29±0,95) ммоль/л (II)), холестерину ліпопротеїдів низької густини (ХС ЛПНГ) ((3,95±0,96) (I) проти (3,64±0,93) ммоль/л (II)), тригліцеридів (ТГ) ((3,08±0,51) (I) проти (2,67±0,56) ммоль/л (II)), коефіцієнта атерогенності (КА) (4,65±1,51 (I) проти 3,87±1,01)), С-реактивного протеїну (СРП) ((5,36±0,55) (I) проти (4,95±0,43) мг/мл (II)), фібриногену (ФГ) ((3,61±0,53) (I) проти (3,54±0,44) г/л (II)), глікозильованого гемоглобіну (HbA1c) ((6,10±0,36) (I) проти (5,74±0,30) % (II)) та нижчий рівень ХС ліпопротеїдів високої густини (ХС ЛПВГ) ((1,08±0,22) (I) проти (1,15±0,17) ммоль/л (II)). Проведений аналіз показників після проходження програми реабілітації показав позитивну динаміку у двох групах, а саме: зниження ЗХС – на 18,1 % (I) та 17,3 % (II), ХС ЛПНГ – на 22,1 % (I) та 20,1 % (II) (р<0,05), ТГ – на 32,8 % (I) та 19,9 % (II) (р>0,05), КА – на 36,8 % (I) проти 34,2 % (II) (р<0,05), HbA1c – на 4,1 % (I) та 5,8 % (II) (р>0,05), СРП – на 15 % (I) (р<0,05) та 14 % (II) (р>0,05), ФГ – на 24,1 % (I) та 18,4 % (II) (р<0,05), і збільшення ХС ЛПВГ – на 16,6 % (I) та 12,1 % (II), (р<0,05). Після проведеної програми кардіореабілітації у курців, що перенесли ГКС, переважає ФК 1 – 58,8 % (р<0,05), а у групі некурців ФК 2 – 57,1 % (р<0,05), в той же час реабілітаційні хворі зі звичкою куріння продовжують залишатися у ФК 3 – 11,8 % (р<0,05) проти 0 % (р<0,05) у некурців.
Висновки. У курців, що перенесли ГКС, спостерігаються суттєвіші розлади ліпідного обміну атерогенного характеру, вуглеводного обміну та системного запалення. Після проходження програми кардіореабілітації спостерігається позитивна динаміка метаболічного профілю у пацієнтів обох груп, проте з більш вираженою позитивною динамікою в групі курців.
Наприкінці програми реабілітації серед хворих із статусом курця частка пацієнтів з ФК 1 виявилась більшою, порівняно з некурцями. Однак, у групі курців зі стартовим ФК 3 позитивних змін щодо функціональної здатності не відбулось, тоді як серед пацієнтів-некурців наприкінці реабілітації хворих з ФК 3 зареєстровано не було.
Посилання
Terenda, N.O. (2015). Tendentsii ta prohnoz poshyrenosti stenokardii ta infarktu miokarda v Ukraini [Trends and prognosis of angina and myocardial infarction in Ukraine]. Visnyk sotsialnoi hihiieny ta orhanizatsii okhorony zdorovia Ukrainy – Bulletin of Social Hygiene and Health Care Organization of Ukraine, 3 (65), 35 [in Ukrainian].
Savchuk, N.V. (2018). Kliniko-patohenetychni osoblyvosti vynyknennia, perebihu ta likuvannia SN y khvorykh z perenesenym IM pislia provedenoi reperfuziinoi terapii [Clinical and pathogenetic features of the occurrence, course and treatment of heart failure in patients with MI after reperfusion therapy]. Candidate᾽s thesis. Ivano-Frankivsk: IFNMU [in Ukrainian].
Slyvka, Ia.I. (2011). Riven sertsevo-sudynnykh zakhvoriuvan na Zakarpatti: analiz poshyrenosti zakhvoriuvannosti ta smertnosti uprodovzh 2008-2010 rokiv [The level of cardiovascular diseases in Transcarpathia: analysis of the prevalence of morbidity and mortality during 2008-2010]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu – Scientific Bulletin of Uzhhorod University, 3 (42), 193 [in Ukrainian].
Shved, M., Hrebenyk, М., Bakaljuk, O., & Zhulkevich, I. (1996). Effectiveness of some physical methods to treatment of coronary heart disease. Data of Scientific Research, 4.
Ruden, V.V., & Timchenko, N.F. (2015). Patsiienty z hostrym infarktom miokarda (I.21) pro kurinnia tiutiunu yak pro modufikovanyi faktor ryzyku v zdorovoi liudyny [Patients with acute myocardial infarction (I.21) on tobacco smoking as a modified behavioral risk factor in human health]. Ukraina. Zdorovia natsii – Ukraine. The Health of the Nation, 2 (34), 20 [in Ukrainian].
Amrose, J.A., & Barua, R.S. (2009). The pathophysiology of cigarette smoking and cardiovascular disease : an update. J. Am. College Cardiology, 43 (10), 1731-1737.
Lopez, A.D., Mathers, C.D., Ezzati, M., Jamison, D.T., & Murray, C.J.L. (2006). Global and regional burden of disease and risk factors, 2001: systemic analysis of population health data. Lancet, 367, 1747-1757. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(06)68770-9
Pikas, O.B. (2015). Pro stan tsyharok u suchasnyh umovakh, ioho vplyv na vynyknennia zakhvoriuvan v orhanizmi liudyny [On the state of cigarette smoking in modern conditions, its impact on the occurrence of diseases in the human body]. Bukovynskyi medychnyi visnyk – Bukovynian Medical Bulletin, 4 (76), 228 [in Ukrainian].
Garbin, U., Pasini, F.A., Stranieri, C., Cominacini, M., A. Pasini, S. Manfro, Lugoboni, F., …, & Cominacini, L. (2009). Cigarette smoking blocks the protective expression of Nrf2/ARE pathway in peripheral mononuclear cells of young heavy smokers favouring inflammation. PLoS One, 4 (12), e8225. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0008225
Podpriadova, A.A. (2015). Mediko-sotsialnye aspekty invalidnosti patsientov, perenesshyh infarkt miokarda [Medical and social aspects of disability in patients with myocardial infarction]. Skhidnoevropeiskyi zhurnal hromadskoho zdorovia – Eastern European Journal of Public Health, 3-4 (24/25), 88-91 [in Russian].
Craig, W.Y., Palomaki, G.E., & Haddow, J.E. (1989). Cigarette smoking and serum lipid and lipoprotein concentrations: an analysis of published data. BMJ, 298 (6676), 784-788.
Freedman, D.S., Srinivasan, S.R., Shear, C.L., Hunter S.M., Croft, J.B., Webber, L.S., & Berenson, G.S. (1986). Cigarette smoking initiation and longitudinal changes in serum lipids and lipoproteins in early adulthood: the Bogalusa Heart Study. Am. J. Epidemiol, 124, 07-219.
Nakamura, K., Barzi, F., Huxley, R., Lam, T.H., Suh, I., Woo, J., ..., & Woodward, M. (2009). Does cigarette smoking exacerbate the effect of total cholesterol and high-density lipoprotein cholesterol on the risk of cardiovascular diseases. Heart, 95, 909-916. DOI: https://doi.org/10.1136/hrt.2008.147066
Morrow, J.D., Frei, B., Longmire, A.W., Gaziano, J.M., Lynch, S.M., Shyr, Y., …, & Roberts, L.J. 2nd. (1995). Increase in circulating products of lipid peroxidation (F2-isoprostanes) in smokers. Smoking as a cause of oxidative damage. N. Engl. J. Med., 332, 1198-1203. DOI: https://doi.org/10.1056/NEJM199505043321804
Salonen, J.T., Ylä-Herttuala, S., Yamamoto, R., Butler, S., Yla-Herttuala, S., Yamamoto, R., …, & Witztum, J.L. (1992). Autoantibody against oxidised LDL and progression of carotid atherosclerosis. Lancet, 339, 883-887. DOI: https://doi.org/10.1016/0140-6736(92)90926-T
Yamaguchi, Y., Haginaka, J., Morimoto, S., Fujioka, Y., & Kunitomo, M. (2005). Facilitated nitration and oxidation of LDL in cigarette smokers. Eur. J. Clin. Invest., 35, 186-193. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1365-2362.2005.01472.x
Pilz, H., Oguogho, A., Chehne, F., Lupattelli, G., Palumbo, B., & Sinzinger, H. (2000). Quitting cigarette smoking results in a fast improvement of in vivo oxidation injury (determined via plasma, serum and urinary isoprostane). Thromb. Res., 99, 209-221. DOI: https://doi.org/10.1016/S0049-3848(00)00249-8
Reilly, M., Delanty, N., Lawson, J.A., & FitzGerald, G.A. (1996). Modulation of oxidant stress in vivo in chronic cigarette smokers. Circulation, 94, 19-25. DOI: https://doi.org/10.1161/01.CIR.94.1.19
Solak, Z.A., Kabaroğlu, C., Cok, G., Parildar, Z., Bayindir, U., Ozmen, D., & Bayindir, O. (2005). Effect of different levels of cigarette smoking on lipid peroxidation, glutathione enzymes and paraoxonase 1 activity in healthy people. Clin. Exp. Med., 5, 99-105. DOI: https://doi.org/10.1007/s10238-005-0072-5
Barbieri, S.S., Zacchi, E., Amadio, P., Gianellini, S., Mussoni, L., Weksler, B.B., & Tremoli, E. (2011). Cytokines present in smokers᾽ serum interact with smoke components to enhance endothelial dysfunction. Cardiovasc. Res., 90, 475-483. DOI: https://doi.org/10.1093/cvr/cvr032
Jefferis, B.J., Lowe, G.D., Welsh, P., Rumley, A., Lawlor, D.A., Ebrahim, S., …, & Whincup, P.H. (2010). Secondhand smoke (SHS) exposure is associated with circulating markers of inflammation and endothelial function in adult men and women. Atherosclerosis, 208, 550-556. DOI: https://doi.org/10.1016/j.atherosclerosis.2009.07.044
Wannamethee, S.G., Lowe, G.D., Shaper, A.G., Rumley, A., Lennon, L., & Whincup, P.H. (2005). Associations between cigarette smoking, pipe/cigar smoking, and smoking cessation, and haemostatic and inflammatory markers for cardiovascular disease. Eur. Heart. J., 26, 1765-1773. DOI: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehi183
Csordas, A., & Bernhard, D. (2013). The biology behind the atherothrombotic effects of cigarette smoke. Nat. Rev. Cardiol., 10, 219-230. DOI: https://doi.org/10.1038/nrcardio.2013.8
Barua, R.S., & Ambrose, J.A. (2013). Mechanisms of coronary thrombosis in cigarette smoke exposure. Arterioscler. Thromb. Vasc. Biol., 33, 1460-1467. DOI: https://doi.org/10.1161/ATVBAHA.112.300154
Saltin, B., Blomqvist, G., Mitchell, J.H., Johnson, R.L., Wildenthal, K., & Chapman, C.B. (1968). Response to exercise after bed rest and after training. Circulation, 38 (5), 8-78.
Wan, W., Povers, A.S., Li, J., Zhang, J.Q., Ji, L., & Erikson, J.M. (2007). Effect of post-myocardial infarction exercise training on the renin-angiotensin-aldosterone system and cardiac function. Am. J. Med. Sci., 334 (4), 265-273. DOI: https://doi.org/10.1097/MAJ.0b013e318068b5ed
Xu, X., Wan, W., Ji, L., Lao, S., Powers, A.S., Zhao W., …, & Zhang, J.Q. (2008). Exercise training combined with angiotensin II receptor blockade limits post-infarct ventricular remodelling in rats. Cardiovasc. Res., 78 (3), 523-532. DOI: https://doi.org/10.1093/cvr/cvn028
Aksenov, V.A., Tynkov, A.N., & Moskovtseva, N.I. (2010). Gipodenamiya kak faktor riska i rol fizicheskoy aktivnosti kardiologicheskoy reabilitatsii i vtorichnoy profilaktike ishemicheskoy bolezni sertsa [Physical inactivity as a risk factor and the role of physical activity in cardiac rehabilitation and secondary prevention of coronary heart disease]. Profilakt. Meditsina – Preventive Medicine, 2, 40-46 [in Russian].
Velitchenko, V.K., Velitchenko, E.V., & Velitchenko, I.V. (2006). Znachenie dozirovanykh fizicheskykh trenirovok v vostanovlenii bolnykh infarktom miokarda [The value of dosed physical training in the recovery of patients with myocardial infarction]. Ros. Kardiol. Zhurn. – Russ. J. Cardiol., 1, 63-70 [in Russian].
Kuimov, A.D., Popov, K.V., Belyavskaya, N.V., & Bannikova, M.A. (2005). Lazeroterapiya i fizicheskaya reabilitatsiya bolnykh z infarktom miokarda [Laser therapy and physical rehabilitation of patients with myocardial infarction]. Vesnik Novosibirskogo gosudarstvennogo universiteta – Bulletin of Novosibirsk State University, 1, 26-31 [in Russian].
Abramovich, S.G., Holmogorov, N.A., & Fedotchenko, A.A. (2008). Nemedikamentoznaya terapiya i profilaktika serdechno-sosudistykh zabolevaniy: sovremennye tekhnologii, otsenka kachestva i effektivnosti sanatorno-kurortnogo lecheniya: monografiya [Non-drug therapy and prevention of cardiovascular diseases: modern technologies, evaluation of the quality and effectiveness of sanatorium treatment: monograph.]. Irkutsk [in Russian].
Oron, U., Yaakobi, T., Oron, A., Hayam, G., Gepstein, L., Rubin, O., …, & Ben Haim, S. (2001). Attenuation of infarct size in rats and dogs after myocardial infarction by low-energy laser irradiation. Lasers. Surg. Med., 28, 204-211. DOI: https://doi.org/10.1002/lsm.1039
Whittaker, P., & Patterson, M.J. (2000). Ventricular remodeling after acute myocardial infarction: Effect of low-intensity laser irradiation. Lasers. Surg. Med., 27, 29-38. DOI: https://doi.org/10.1002/1096-9101(2000)27:1<29::AID-LSM4>3.0.CO;2-8
Piepoli, M.F., Corrà, U., Adamopoulos, S., Benzer, W., Bjarnason-Wehrens, B., Cupples, M., …, & Giannuzzi, P. (2014). Secondary prevention in the clinical management of patients with cardiovascular diseases. Core components, standards and outcome measures for referral and delivery: a policy statement from the cardiac rehabilitation section of the European Association for Cardiovascular Prevention & Rehabilitation. Endorsed by the Committee for Practice Guidelines of the European Society of Cardiology. Eur. J. Prev. Cardiol., 21, 664-681. DOI: https://doi.org/10.1177/2047487312449597
(2016). Unifikovanyi klinichnyi protokol ekstrenoi, pervynnoi, vtorynnoi (spetsializovanoi), tretynnoi (vysokospetsializovanoi) medychnoi dopomohy ta medychnoi dopomohy ta medychnoi reabilitatsii. Hostryi koronarnyi syndrom bez elevatsii sehmenta ST: Nakaz MOZ Ukrainy vid 03.03.2016 r. № 164. [United clinical protocols of emergency, primary, secondary (specialized), tertiary (highly specialized) medical care and rehabilitation “Non-ST elevation acute coronary syndrome” Order, 164 Ukr]. Kyiv. [in Ukrainian].
(2014). Unifikovanyi klinichnyi protokol ekstrenoi, pervynnoi, vtorynnoi (spetsializovanoi), tretynnoi (vysokospetsializovanoi) medychnoi dopomohy ta medychnoi dopomohy ta medychnoi reabilitatsii. Hostryi koronarnyi syndrom z elevatsiieiu sehmenta ST: Nakaz MOZ Ukrainy vid 02.07.2014 r. № 455. [United clinical protocjls of emergency, primary, secondary (specialized), tertiary (highly specialized) medical care and rehabilitation “ST elevation acute coronary syndrome” Order, 455 Ukr]. Kyiv. [in Ukrainian].
Arutiunov, G.P. (2014). Kardioreabilitatsiia [Cardiac rehabilitation]. MEDpress-inform [in Russian].
Guyatt, G.H., Thompson, P.L., Berman, L.B., Sullivan, M.J., Townsend, M., Jones, N.L., & Pugsley, S.O. (1985). How should we measure function in patients with chronic heart and lung disease? J. Chronic. Dis., 28, 517-524. DOI: https://doi.org/10.1016/0021-9681(85)90035-9
Abramov, V.V., & Smirnova, O.L. (2014). Fizychna reabilitatsiia, sportyvna medychyna: pidruchnyk dlia stud. vyshchych navch. zakladiv. [Physical rehabilitation, sports medicine: the textbook for university students]. Dnipropetrovsk: Zhurfond [in Ukrainian].
Zhulkevich, I.V., Vainshtein, S.G. (1986). Algorithm for phenotyping hyperlipoproteinemias and its application to the "Elektronika BZ-21" microcalculator. Laboratornoe delo, 10, 623-625.
Klimov, A.N. (Ed.) (1977). Prichiny i usloviya razvitiya ateroskleroza. Preventivnaya kardiologiya [Causes and conditions for the development of atherosclerosis. Preventive cardiology]. Moscow: Meditsina [in Russian].
Solomenchuk, T.M., Bedzay, A.O., & Lutska, V.L. (2018). Optymizatsiia likuvannia zhinok z nestabilnoiu stenokardieiu zalezhno vid statusu kurtsia [Optimization of female patients with unstable angina treatment depending on their smoking status]. Kardiologiia: ot nauki k praktike – Cardiology: From Science to Practice, 5-6 (34), 49-65 [in Ukrainian].
Milionis, H.J., Rizos, E., & Mikhailidis, D.P. (2001). Smoking diminishes the beneficial effect of statins: observations from the landmark trials. Angiology, 52 (9), 575-587. DOI: https://doi.org/10.1177/000331970105200901
